Місто, хоча і являє собою локальну соціально-економічну систему, забезпечити свої потреби товарами, послугами і продуктами інтелектуальної власності не в змозі. В цьому й немає потреби. Місто вступає у зовнішні відносини зі світом, щоб купити те, що не виробляє саме, і продати “решті світу” власні продукцію і послуги. Зовнішньоекономічний підкомплекс міста утворюють: міжрегіональний економічний розвиток (кооперація, закупки, продаж), зовнішньоекономічна діяльність (експорт – продаж товарів іноземним суб’єктам господарської діяльності та вивезення товарів через митний кордон країни; імпорт – закупка в іноземних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності товарів та їх ввезення на територію країни; інвестиції – довгострокові вкладення в різні галузі і сфери економіки міста; іноземні інвестиції – цінності, які вкладають іноземні інвестори в об’єкт інвестиційної діяльності країни; міжрегіональні та міжнародні зв’язки (міжнародні стосунки, культурний обмін, досвід.
З розвитком ринкових відносин у місті почався процес становлення інституту приватної власності та формування прошарку підприємців. У зв’язку з цим, постало багато проблем, найважливішими з яких є дослідження джерел та шляхів розвитку приватного підприємництва, в тому числі і в промисловості, розробка форм і методів його функціонування, вибір оптимального варіанту державного регулювання підприємництва та визначення його місця і ролі в економіці країни. Сучасний етап реформування економіки у Москві вимагає не лише науково-теоретичного обґрунтування механізму запровадження нових форм господарювання, а й вивчення історичного досвіду становлення та розвитку ринкових відносин, складовою яких була приватна промисловість.
Будь-яка нова стратегія у процесі реалізації зазнає змін під впливом конкретних соціально-економічних умов певного регіону. Тому регіонально-історичні дослідження, головними об'єктами яких виступає місто, мають на меті максимально наблизити до території та дозволяють виявити маловідомі деталі певних процесів. У відповідності до цього, регіональна специфіка Москви як адміністративного та промислового центру, визначила своєрідність впровадження нової економічної політики у місті. Регіональна відмінність Москви дає можливість деталізувати причини відновлення багатоукладної економіки, процеси формування та функціонування приватно-орендної та приватновласницької форм у промисловості, методи обмеження діяльності та згортання приватного промислового сектору.
Промислове виробництво за останні 5 років у Москві зросло на 24 % (Рисунок 5). На території міста діє значна кількість підприємств збройної промисловості, серед них:
-Державний космічний науково-виробничий центр імені М. В. Хрунічева
-Московський галікоптерний завод імені М. Л. Миля
-Комплекси двигунобудування «Салют» ім. Чернишова
-Виробництво компанії РБК «МіГ»
-Підприєиства Концерну ППО «Алмаз-Антей» (найбільший - «Алмаз», «Альтаір», «Авангард»)
-Тушинський машинобудівний завод
-Ракетобудівельний «Вимпел».
З громадянських виробників найбільші:
-Одна з останніх моделей вантажівок ЗІЛ-436200, які виробляються на на ЗиЛі.
-Московський нафтопереробний завод – великий виробник, у тому числі нафтопродуктів на експорт
-Завод імені Ліхачова – виробник вантажних автомобілів, біля 10 тис. шт. у рік.
-Автофрамос - підприємство по зборці легкових автомобілів Renault, біля 60 тис. шт. у рік.
-Московський шинний завод
-Металургічний завод «Серп і Молот»
-Електрозавод – великий виробник електротрансформаторів та реакторів
-Московский завод Електрощит – виробник електричних розподільних виробів.
У місті є потужна наукова і технологічна база по виробництву оптико- і радіоелектронних приладів, авіаційної та космічної апаратури, високоточних механічних приладів.
Москва – найбільший у країні інженерний центр, де проектується значна частина російської продукції (особливо авіаційної, космічної, ядерної та озброєння), розробляються технології її виробництва, досліджуються матеріали. Серед проектних організацій найбільш відомі:
-Авіаційний комплекс імені С. В. Ільюшина
-ОКБ імені Яковлєва
-КБ Транспортного машинобудування
-Московський інститут теплотехніки
-Гідропроект
-ЦНДІПСК ім. Н. П. Мельникова та багато інших.
Найбільшим чином розвинулися за 5 останніх років у Москві легка промисловість, чорна металургія, кольорова металургія, машинобудування і металообробка, топливна, медична та нафтохімічна промисловості.
2.4 Сфера послуг
У даний час сфера послуг міста, включає біля 10 тисяч підприємств з кількістю робочих місць більш, ніж 75 тисяч та займає впевнені позиції. На протязі останніх 5-ти років, спостерігається стабільне зростання обсягів реалізації, розвивається мережа підприємств, розширяється спектр послуг, які надаються.
У січні-липні 2009 року обсяг продажів споживчих товарів через усі канали реалізації (з підприємствами громадського харчування) склав 1461,5 млрд. руб., тобто на 65,8 млрд. руб. перевищений обсяг порівняно попереднього року або у фактичних цінах на 104,7%, у порівнянних - зниження на 5,5% (2008 р. - приріст на 9,4%) (Рисунок 6.).
Рисунок 6.Обсяг продажів споживчих товарів, млрд. руб. за 2008- 2009 рр.
Обіг роздрібної торгівлі, отриманий через усі канали реалізації товарів, - 1394,9 млрд. руб., тобто на 60,8 млрд. руб. перевищив його обсяг у порівнянні з попереднім роком або у фактичних цінах - на 104,6%. Індекс фізичного обсягу - 94,3% (2008 р. - 109,4%) (Рисунок 7).
Рисунок 7. Обіг роздрібної торгівлі, отриманий через усі канали реалізації товарів за 2008-2009 рр.
Частка Москви в обсягах роздрібного товарообігу Росії становить у 2009 році близько 17% Рисунок 8.
Рисунок 8. Частка Москви в обсягах роздрібного товарообігу Росії
Провідна роль у задоволенні купівельного попиту москвичів належить підприємствам організованої роздрібної торгівлі (без продажу товарів на речових, змішаних і продовольчих ринках), це - 78,8% обігу роздрібної торгівлі, з них на частку великих і середніх організацій 39%, суб'єктів малого підприємництва 35%. Їх обіг 1098,5 млрд. руб. або на 100,7% перевищення обсягу порівняно з попереднім роком у фактичних цінах, у порівнянних - зниження на 9,6% (2008 р. - 110,2%).
Обсяг продажу товарів на речових, змішаних і продовольчих ринках склав 296,4 млрд. руб., із часток ринку в загальному обсязі обігу роздрібної торгівлі 21,2% (2008 р. - 18,3%). Індекс фізичного обсягу до попереднього року - 111,5% (2008 р. - 106,0%).
У структурі обігу роздрібної торгівлі питома вага продовольчих товарів - 50,7%, непродовольчих товарів відповідно 49,3% (Рисунок 9).
Рисунок 9. Питома вага обігу роздрібної торгівлі продовольчих та непродовольчих товарів
Обіг роздрібної торгівлі продовольчими товарами по всіх формах їх торгівлі склав 707,8 млрд. руб., що в порівняльних цінах на 100,2% більше показника минулого року.
Обіг роздрібної торгівлі непродовольчими товарами склав 687,2 млрд. руб., що на 10,9% у порівнянних цінах менше відповідного показника минулого року. Стан товарних запасів у організаціях роздрібної торгівлі за станом на 1 серпня 2009 року становить 128,5 млрд. руб., індекс фізичного обсягу -108,9%, із забезпеченістю обігу - 30 днів (2008 р. - 25 днів).
Обіг громадського харчування склав 66,6 млрд. руб., тобто на 0,3% знижений порівняно з обсягом попереднього року в порівнянних цінах (2008 р. - 108,7%).
У січні-липні 2009 року населенню надано послуг побутового характеру на 35,3 млрд. руб., тобто на 0,1% знижені обсяги в порівнянні з попереднім роком у фактичних цінах, індекс їх фізичного обсягу - 82,2%.