Стратегічним напрямком реформ у кредитній сфері в Угорщині стала принципова відмова від монополії держави на банківські послуги, організаційно оформлена у переході до дворівневої банківської системи. На першому рівні перебував Центральний державний банк, на другому – комерційні банки та інші фінансові інститути (мають право здійснювати окремі банківські операції). Рівні банківської системи нового типу відносно виокремлені, але у функціонуванні взаємозалежні й утворюють єдиний сектор грошово-кредитної економіки. Особливу увагу у реформуванні банківського сектору було приділено створенню ефективної системи правового регулювання і контролю за діяльністю фінансової системи. На початковому етапі реформ у регіоні було прийнято закони про Центральні банки, про банки і банківську діяльність, про фінансові інститути та інші, що регулюють основні види діяльності цього сектора економіки.
Угорщина, яка найдальше пішла у реформуванні фінансового сектору, створює міжбанківську клірингову систему, спрямовуючи основні інвестиції в інформаційні технології.
У кредитних системі країни розвиваються фінансові установи, які кредитують переважно малий і середній бізнес на принципах кооперативного (спільного) кредитування. Найбільшого розвитку кооперативне кредитування досягла Угорщина, де кооперативні фінансові спілки існували і за часів соціалізму. Їх кількість почала збільшуватися у перехідний період. Зараз у країні функціонують 260 ощадних кооперативів, які об’єднують понад 2 млн. членів. За статусом вони прирівняні до малих комерційних банків.
Крім реформування банківської сфери, країна створила фондові й товарні біржі західного зразка. У червні 1990 р. почала діяти Будапештська фондова біржа, а наприкінці 1989 р. – Угорська товарна біржа (тимчасово її діяльність була обмежена операціями з зерном). Розвиток ринків цінних паперів на ранніх етапах цілком виправданий (особливо у зв’язку з приватизацією), але темпи реформи фінансового сектору неминуче залежать від процесів, що відбуваються в базових галузях економіки.
На даному етапі, Єврокомісія вважає, що Угорщину чекає подальше поглиблення кризи. Фінансова система Угорщини потрапила у сильну залежність від іноземних інвесторів.
Міжнародний валютний фонд виділив Угорщині 3,19 мільярда доларів в рамках стабілізаційної програми для подолання наслідків глобальної фінансової кризи, повідомляють «РИА-Новости» з посиланням на агентство «Франс Прес». МВФ раніше затвердив комплексну стабілізаційну програму, що передбачає надання Угорщині кредиту розміром 15,7 мільярдів доларів терміном на 17 місяців з можливістю негайного отримання 6,3 мільярда доларів.
«Ця міра націлена на збереження балансу між захистом кредиторської довіри у фінансовій системі Угорщини і ситуацією з виплатами, а також на уникнення входження економіки країни в рецесію», – йдеться в заяві МВФ.
Раніше про своє рішення надати Угорщині позику в 6,5 мільярда євро заявив Євросоюз. Це рішення було ухвалене 4 листопада 2008 року в Брюсселі міністрами економіки і фінансів 27 країн-членів ЄС. Згідно з оцінкою Єврокомісії, Угорщину чекає подальше поглиблення кризи. Це викликано, зокрема, тим, що фінансова система країни потрапила в дуже сильну залежність від іноземних інвесторів. Коли почався відплив капіталу, курс угорського форинта впав до мінімального за два роки рівня і у банків виникли гострі проблеми з ліквідністю.
5. Відносини Угорщини з Україною
Угорщина однією з перших визнала незалежність України, через два дні після проведення в Україні референдуму з питання незалежності. Тобто вже 3 грудня 1991 р. між двома країнами були встановлені дипломатичні відносини, а через три дні укладено Договір про основи добросусідства та співробітництва між Україною й Угорською Республікою. Перше іноземне посольство в Києві відкрила Угорщина. Україна також відкрила своє перше посольство саме в Будапешті. Співробітництво двох країн з того часу неухильно розвивається і за пройдений період досягло значних успіхів.
За їх підсумками, країни підписали Концепцію комплексного протипаводкового облаштування басейну річки Тиса, міжурядові угоди про контроль у пунктах пропуску за рухом автомобільного, залізничного і річкового транспорту та про уніфікацію документів, необхідних для перетинання україно-угорського державного кордону в службових справах. Підписано також Протокол: Про обмін ратифікаційними грамотами до договору між Україною і Угорщиною про правову допомогу в цивільних справах; Підсумувавши переговори, Л. Кучма зазначив, що за десять років незалежності між двома країнами склалися надзвичайно добрі відносини. Тому для двох країн немає проблем, які б не вдалося розв'язати.
Триває взаємовигідне економічне співробітництво, що після періоду стагнації в середині 90-х років XX ст. набуло нових обертів. Наприклад, товарообіг у 2001 р. становив 600 млн. доларів США. Щороку між угорськими й українськими підприємствами укладається в середньому 2 тис. угод, зростає кількість малих і середніх підприємств. Традиційною та плідною є співпраця в аграрному секторі. Розширюються зв'язки у галузях освіти і культури, сфері захисту довкілля, зокрема в останні роки (ліквідація наслідків великих повеней). Водночас назріла потреба у спільних діях на регіональному рівні з метою розв'язання екологічних проблем на далеку перспективу. На порядок денний висуваються також питання про співпрацю в аспекті євроінтеґрації, можливість співробітництва України з; Вишеградською четвіркою; (Угорщина, Чехія, Словаччина, Польща), посилення заходів у боротьбі з тероризмом, питання захисту національних меншин: угорської – в Україні, української – в Угорщині. До речі, для такого регіону Україна й Угорщина є прикладом тісного співробітництва у сфері захисту національних меншин, які тут проживають, збереження їх культурної ідентичності.
В світлі євроінтеґраційних устремлінь двох країн особливого значення набуває прикордонне співробітництво – один з елементів створення єдиної Європи. Практична реалізація цього завдання матиме позитивний вплив на розвиток економічної співпраці прикордонних областей України й Угорщини та міжнародних обмінів.
Взаємодія у цій сфері важлива і з огляду на прагнення обох країн мінімізувати для україно-угорських відносин можливі негативні наслідки розширення ЄС на Схід.
У 2006–2007 роках, відбувається пошук конструктивних взаємовідносин, по суті формується нова структура відносин ЄС зі східними сусідами, серед яких і Україна. Зрозуміло, мова не йде про обмеженість нової політики «добросусідства» Євросоюзу, це питання значно складніше, адже поступова трансформація ЄС із міжнародної організації в суб'єкт міжнародних відносин вимагає і розробки та реалізації адекватної змінам і часу зовнішньої (східної) політики.
Угорська Республіка за своїм геополітичним, економічним значенням, обсягом товарообігу та рівнем економічних перетворень, досягнутих на шляху реформування своєї економіки, представляє для України значний інтерес. Це не тільки стратегічний зовнішньоекономічний партнер, а й країна з певним, корисним для України, досвідом проведення реформ та організації функціонування економіки на ринкових засадах.