3. За рахунок знецінення національної валюти з рівня 5,0 грн./ за 1 долар США до рівня 7,7 грн./ за 1 долар США обсяг гривневого еквіваленту міжбанківських валютних депозитів зріс на 3,6 млрд. грн. у 4 кварталі 2008 року, але реальне зростання міжбанківських коштів здійснене тільки за рахунок гривневого довгострокового кредиту НБУ в 3,4 млрд.грн.
4. В структурі фінансових джерел банківських операцій питома вага залучених та запозичених коштів має наступну динаміку:
- питома вага агрегату «Поточні кошти юросіб» в докризовий період (на 01.01.2008) в загальній валюті ресурсів банку становила 13,04%, змінилася до рівня 10,34% на першому етапі впливу світової кризи (на 01.01.2009) та залишилась на рівні 10,32% на протязі продовження впливу світової кризи у 1-му кварталі 2009 року;
- питома вага агрегату «Строкові кошти юросіб» в докризовий період (на 01.01.2008) в загальній валюті ресурсів банку становила 6,47%, змінилася до рівня 14,35% на першому етапі впливу світової кризи (на 01.01.2009) та зменшилась до рівня 11,91% на протязі продовження впливу світової кризи у 1-му кварталі 2009 року;
- питома вага агрегату «Поточні кошти фізичних осіб» в докризовий період (на 01.01.2008) в загальній валюті ресурсів банку становила 9,25%, змінилася до рівня 7,12% на першому етапі впливу світової кризи (на 01.01.2009) та зменшилась до рівня 6,22% на протязі продовження впливу світової кризи у 1-му кварталі 2009 року;
- питома вага агрегату «Строкові кошти фізичних осіб» в докризовий період (на 01.01.2008) в загальній валюті ресурсів банку становила 31,08%, змінилася до рівня 33,74% на першому етапі впливу світової кризи (на 01.01.2009) та зменшилась до рівня 31,62% на протязі продовження впливу світової кризи у 1-му кварталі 2009 року;
- питома вага агрегату «Міжбанківські депозити» в докризовий період (на 01.01.2008) в загальній валюті ресурсів банку становила 9,02%, змінилася до рівня 9,49% на першому етапі впливу світової кризи (на 01.01.2009) та змінилася до рівня 9,02% на протязі продовження впливу світової кризи у 1-му кварталі 2009 року;
- питома вага агрегату «Кредити міжнародних фінорганізацій» в докризовий період (на 01.01.2008) в загальній валюті ресурсів банку становила 7,93%, змінилася до рівня 9,78% на першому етапі впливу світової кризи (на 01.01. 2009) та зменшилась до рівня 7,34% на протязі продовження впливу світової кризи у 1-му кварталі 2009 року;
- питома вага агрегату «Довгострокові кредити НБУ» в докризовий період (на 01.01.2008) в загальній валюті ресурсів банку становила 0 %, змінилася до рівня 4,25% на першому етапі впливу світової кризи (на 01.01.2009) та змінилася до рівня 4,53% на протязі продовження впливу світової кризи у 1-му кварталі 2009 року;
- питома вага агрегату «Власний капітал» в докризовий період (на 01.01. 2008) в загальній валюті ресурсів банку становила 9,48%, зросла до рівня 10,22% на першому етапі впливу світової кризи (на 01.01.2009) та подальше зросла до рівня 11,54% на протязі продовження впливу світової кризи у 1-му кварталі 2009 року.
Відповідно, за 1 квартал 2009 року загальний обсяг кредитного портфелю скоротився з рівня 72,8 млрд.грн. (01.01.2009) до рівня 69,2 млрд.грн. (01.04.2009), тобто на – 3,6 млрд.грн., при цьому рівень створених за рахунок прибутку банку резервів на компенсацію ризиків погіршення кредитного портфелю зріс з рівня 8,4 млрд.грн. (01.01.2009) до рівня 11,0 млрд.грн.(01.04.2009), тобто на 2,6 млрд.грн., досягнувши відносного рівня 19,0% від обсягів кредитного портфелю (в докризовий період цей показник в ЗАТ КБ «Приватбанк» не перевищував 10,0 -10,5% та був найвищим в банківській системі України). В результаті чистий працюючий портфель кредитних активів (мінус створені непрацюючі резерви) у банка за 1 квартал 2009 року скоротився з рівня 64,4 млрд.грн. до 58,2 млрд.грн., тобто на -6,2 млрд.грн. (10% від обсягу кредитного портфелю).
Таким чином, на фоні впливу наслідків світової фінансової кризи єдиними реальними джерелами компенсаційного фінансування відтоку коштів з ЗАТ КБ «Приватбанк» є:
- додаткове «вливання» коштів засновників та інвесторів в власний капітал банку (капіталізація прибутку та додаткові внутрішні емісії ЗАТ);
- кредитно-стабілізаційне фінансування банку Національним банком України на рівні віддтоку коштів з поточних рахунків клієнтів під заставу довгострокових іпотечних активів;
- «непопулярна» серед клієнтів кампанія по достроковому поверненню кредитів, що не мають ліквідної застави, яку можна використати для отримання короткострокових кредитів рефінансування на міжбанківському ринку чи в Національному банку України (згортання кредитного портфелю);
- «непопулярна» серед клієнтів кампанія по пролонгуванню наданих кредитів при умові авансово-дострокової сплати клієнтом відсотків за користування кредитами банку;
- кампанія підняття депозитної відсоткової ставки за залучені чи запозичені кошти клієнтів та банків, що раціональне тільки при наявності заявок клієнтів по кредитуванню під підвищенний відсоток.
Враховуючи результати проведеного аналізу фінансової діяльності ЗАТ КБ «Приватбанк» при зовнішніх умовах впливу наслідків світової фінансової кризи та різкого падіння ВВП України, однією з головних задач банку є підняття рентабельності використання залученого та запозиченого капіталу на фоні суттєвого скорочення їх обсягів.
Сучасний світовий банківський досвід показує, що внутрішнє управління залученими коштами з точки зору рентабельності, процентного ризику та ризику ліквідності відбувається за допомогою наступних інструментів:
- встановлення GAP-розривів по активам та пасивам;
- управління рівнем процентної маржі;
- встановлення мінімально допустимих процентних ставок по кредитним операціям та максимально допустимих ставок по залученню депозитів;
- встановлення позиційних лімітів по процентним активам і пасивам;
- управління на основі визначення операції активів та пасивів;
- управління за допомогою імітаційних моделей;
- періодичне стрес-тестування.
Порівняльний аналіз ефективності управлінням часовими геп-розривами в короткострокових активах та пасивах ЗАТ КБ “Приватбанк” станом на 01.01.2007 року та на 01.01.2008 року показав, що для короткострокових активів та пасивів часткові (в періодах) гепи (розрив між активами та пасивами) та кумулятивний геп мають від'ємний характер, тобто управління пасивами та активами , начебто, спрямоване на прогноз зниження відсоткових ставок на пасиви та активи в короткостроковому періоді. При цьому у 2007 році величина кумулятивного додатного гепу для короткострокових періодів зросла практично в 10 разів за рахунок стратегії роботи в діапазоні строків активів та пасивів від 1 до 31 дня («короткі гроші»), а для діапазону від 32 до 93 днів – кумулятивний геп має значний негативний характер (дефіцит середньострокових активів).
Порівняльний аналіз ефективності управлінням часовими геп-розривами в довгострокових активах та пасивах ЗАТ КБ “Приватбанк” станом на 01.01.2007 року та на 01.01.2008 року показує, що для довгострокових активів та пасивів часткові (в періодах) гепи (розрив між активами та пасивами) та кумулятивний геп мають додатний характер, тобто управління пасивами та активами, начебто, спрямоване на прогноз підвищення відсоткових ставок на пасиви та активи в довгостроковому періоді. При цьому у 2007 році величина кумулятивного додатного гепу для довгострокових періодів зросла практично в 2 рази за рахунок сек’юритизації іпотечних активів випуском іпотечних облігацій (тобто рефінансуванням довгострокових активів) - стратегії роботи в діапазоні строків активів та пасивів більше 365 днів (“довгі гроші”).
Аналіз структури активів та пасивів ЗАТ КБ “Приватбанк», в той же час показує, що довгострокові кредити (строк більше 365 днів) у 2006 – 2008 роках зросли за рахунок масового іпотечного кредитування фізичних осіб, а пасивна база залучених ресурсів має, в основному, короткостроковий характер.
Розвиток впливу світової фінансової кризи на банківську систему України повністю справдився у реалізації ризиків фінансової стійкості банків, які мають короткостроковий депозитний портфель та довгостроковий кредитний портфель. При ажіотажному попиті на зняття коштів з поточних та короткострокових депозитів у кінці 2008 року, досліджує мий банк як і інші банки України має проблеми з поверненням короткострокових коштів, вкладених в довгострокові операції кредитування.
В дипломному проекті запропонована перспективна математична модель для апарату управління структурою залучених і запозичених коштів в комерційному банку, в якій в якості вхідних параметрів регресійної багатовимірної моделі Х1 – Х11, згідно з доступними для дослідження агломератами балансів банків, публікуємих щомісячно на Інтернет-сайті Асоціації комерційних банків України, застосовані:
Х1 - Частка технологічних (основні засоби, дебіторська заборгованість, нараховані відсотки) та малоприбуткових(каса, коррахунок в НБУ) активів, віднесених до поточного рівня статутного капіталу банку, % ;
Х2 - Частка низькоприбуткових міжбанківських кредитів, віднесених до поточного рівня статутного капіталу банку, % ;
Х3 - Частка високоприбуткових кредитів юридичним особам, віднесених до поточного рівня статутного капіталу банку, % ;
Х4 - Частка високоприбуткових кредитів фізичним особам, віднесених до поточного рівня статутного капіталу банку, % ;
Х5 - Частка високоприбуткових цінних паперів, віднесених до поточного рівня статутного капіталу банку, % ;
Х6 - Частка безплатного власного капіталу (статутний +фонди + прибуток), віднесених до поточного рівня статутного капіталу банку, % ;
Х7 - Частка середньовартісних залучених коштів до запитання фізосіб, віднесених до поточного рівня статутного капіталу банку, % ;
Х8 - Частка високовартісних залучених строкових депозитів фізосіб, віднесених до поточного рівня статутного капіталу банку, % ;