Використання трудових ресурсів Західної України (стр. 3 из 8)

Аналіз статево-вікової структури населення Західної України свідчить про перевагу жінок у загальній чисельності населення. Ця перевага характерна і для більшості вікових груп. Серед міських жителів перевищення кількості жінок над кількістю чоловіків має місце з 17-річного віку, а серед сільських лише після 42 років.

Населення Західного регіону України належить до категорії старого. Причому вікова структура жінок старіша, ніж чоловіків, бо молодші вікові групи серед жінок складають меншу питому вагу, ніж серед чоловіків, а серед старших вікових груп жінок значно більше.

Вважаючи, що активним агентом зайнятості є населення працездатного віку, є цікавим відстеження змін щодо регіональних співвідношень між віковими групами в регіонах. Ці пропорції в цілому по Україні в 1996р. становили: група молодша від працездатного віку до загальної чисельності населення становила 22,2%, частка населення працездатного віку – 55,6%, а старша від працездатного віку – 22,2%. За регіонами ці пропорції коливались відповідно від 19,8, 51,0, 29,2% у Чернігівській області до максимального рівня в м. Києві, де вони становили 21,4, 62,4 та 16,2%. Що стосується розбіжностей в областях за показником частки населення молодшого від працездатного віку в загальній кількості населення, то тут найбільший рівень припадав на Волинську (25,4%), Закарпатську (26,9%), Івано-Франківську (25,1%), Рівненську (26,2%) області. Це становище свідчить про особливе значення вирішення проблем, пов’язаних із забезпеченням соціального захисту підростаючого покоління та підготовки молоді до трудової діяльності.

Регіональні розбіжності за таким показником, як частка населення, що старша за працездатний вік, становлять від згаданих 16,2% у м. Києві та 16,9% у Закарпатській, до 29,2% у Чернігівській областях. Приблизно в таких самих інтервалах, а саме понад 25% ця частка складає у Вінницькій – 26,5, Полтавській – 25,5, Сумській – 25,8, Хмельницькій – 25,2, Черкаській – 25,4%. Це дає підстави вважати, що в цих областях соціальна політика має враховувати ці демографічні особливості як у питаннях зайнятості людей похилого віку, але за станом здоров’я спроможних та бажаючих працювати, так і в питаннях соціального забезпечення.

Повікова структура населення формує певну структуру трудових ресурсів, що можна прослідкувати на регіональному рівні. Регіональні пропорції в трудових ресурсах мають розбіжності, які відрізняють одну область від іншої у 5-8 і більше разів. Найбільші трудові ресурси зосереджені в Львівській області, частка яких у загальній кількості трудових ресурсів України становить понад 5%. Найменшу частку трудових ресурсів мають Житомирська, Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області. Частка кожної з них становить від 1,8 до 3% загальної чисельності трудових ресурсів.

Серед областей з високим рівнем працюючих пенсіонерів та підлітків (понад 4% від загальної чисельності по Україні) – Вінницька та Хмельницька області. Найменша частка працюючих пенсіонерів та підлітків у Волинській області – до 1,1%.

Регіональний розподіл населення, зайнятого в народному господарстві областей характеризується такими особливостями. Майже 11% загальної чисельності зайнятих у народному господарстві України припадає на Донецьку область. Друге місце посідає Дніпропетровська, частка якої становить 8%. Коливання областей та регіонів за часткою зайнятих у народному господарстві України становить 1:7,2. Певні особливості в регіональному розрізі мають такі показники, як частка зайнятих працездатного віку у народному господарстві. Найвища частка зайнятих у народному господарстві осіб працездатного віку має місце у Київській області (без м. Києва), де цей показник становить 76,5%. Друге місце займає Черкаська область – 72,1%. Від 70 до 73% мають Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Полтавська. Найменший рівень за цим показником займає Закарпатська область, де він становить 51,7%.

Цікавим для практичних висновків щодо вибору напрямів регулювання зайнятості та її галузевої структури в окремих регіонах має оцінка частки працюючих пенсіонетрів та підлітків у складі регіональних трудових ресурсів. Висока частка населення старших віковиих груп у загальній чисельності населення Чернігівської області обумовила найвищу частку працюючих пенсіонерів та підлітків у трудових ресурсах (16,7%). Такий само відсоток має ї Хмельницька область, де теж невисока частка населення працездатного віку, а також Львівська і Сумська області – по 11%. Понад 10% становить цей показник у Вінницькій, Київській. Полтавській та Рівненській областях.

Водночас Державною службою зайнятості в областях було зареєстровано понад 113 тис.чол. незайнятих трудовою діяльністю. Найбільша їх частка у Івано-Франківській та Львівській (по 9,6%), Житомирській і Закарпатській (по 7,3%). Серед загальної чисельності незайнятих трудовою діяльністю майже 70% становлять жінки і близько 40% - молодь віком до 28 років.

Економічно активне населення України в останньому кварталі 1997р. становило близько 26,1 млн.осіб, або 70,8% усього населення віком від 15 до 70 років. Економічно активні особи за статевою ознакою розподіляються майже наполовину: 50,7% репрезентували жінки, 49,3% - чоловіки. З кожних трьох економічно активних осіб двоє мешкають у містах, відповідно одна особа – на селі.

Рівні економічної активності населення характеризуються диференціацією за статтю, віком і типом поселення. Хоча жінок України традиційно характеризують високі трудові орієнтації (потенційні й реалізовані), проте рівень їхньої економічної активності нині все ж нижчий від чоловічого: з-поміж жінок віком від 15 до 70 років економічно активних осіб у 1997р. було 2/3, а в складі відповідного контингенту чоловіків – ¾. Певна «перевага» жінок за чисельністю з-поміж економічно активних осіб спостерігається в більшості вікових груп: у наймолодшій (15-19 років), середніх (між 30 і 55 роками) і зовсім незначна – у найстарших (після 60 років.). Лише у віковому інтервалі від 20 до 30 років і у віці 55-59 років чисельно переважають представники чоловічої статі.

Формою реалізації економічної активності населення, тобто його прагнення застосувати свої професійні знання та навички, є трудова зайнятість. Зайнятими економічною діяльністю вважаються особи віком від 15 до 70 років, які виконують роботу за винагороду за наймом на умовах повного чи неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або у окремих громадян, на власному (сімейному) підприємстві. Зайняті особи – це основна частина економічно активного населення. Чисельність осіб, зайнятих економічною діяльністю становить близько 23,8 млн. (91,1% економічно активного населення). Частка зайнятих чоловіків віком від 15 до 70 років у загальній їх чисельності впродовж 1995-1997рр. залишилась майже незмінною, показник зайнятості жінок зазнав хвилеподібних коливань, у результаті яких за два роки підвищився на 1,0%. Нині зайнятість жінок в інтервалі від 15 до 70 років у загальній їх чисельності у середньому на 10,5% нижча, ніж представників чоловічої статі. Перевищення рівнів зайнятості чоловіків спостерігається в усіх вікових групах, досягаючи максимуму в післяпрацездатному віці: якщо зайнятість жінок 45-49 років нижча за чоловічу лише на 0,7%, жінок 30-34 і 40-44 років – на 1,5%, то в інтервалі 55-59 років – на 44,1%, а між 60 і 70 роками – на 24,1%. Віковими групами, в яких частка зайнятих у чисельності населення відповідного віку найбільша, є групи осіб 35-39, 40-44, 45-49 років – у жінок в середньому 86,2%, чоловіків – 87,6%. У суміжних із вказаними вікових групах 25-29, 30-34, 50-54 років частка зайнятих хоч і дещо менша, але все ж перевищує 4/5 населення. З-поміж 20-24-річних осіб жіночої статі зайнято трохи більше 3/5, а у чоловіків – 2/3, у складі 55-59-річних жінок – понад 2/5 проти близько ¾ у чоловіків; серед старших 60 років – майже ¼ і 1/3 відповідно, а в наймолодшій групі – дещо більше 12% (у обох статей).Про деякі особливості складу зайнятого населення можна дізнатись з рис 2.1.

Рис.2.1

Статево-віковий склад зайнятого населення, % до загальної

Чисельності зайнятих осіб віком від 15 до 70 років

6 5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5 6 7

З-поміж усіх зайнятих осіб у 1997р. було 51,1% жінок і 48,9% чоловіків. При цьому за досліджуваний період частка жінок у складі зайнятих підвищилась, чоловіків – знизилась. Нині зайняті жінки переважають у найчисленніших середніх вікових групах населення – між 30 і 55 роками. Найпомітнішою ця жіноча перевага є у групах 45-49, 40-44 і 50-54 років. Віковою групою, де з відчутним розривом переважають чоловіки, є післяпрацездатний щодо жінок інтервал 55-59 років. Окрім того, чоловіків серед зайнятих дещо більше між 20 і 30 роками. Загалом у віці від 25 до 50 років сконцентровано майже 2/3 усього зайнятого населення. Середній вік чоловіків та жінок, зайнятих економічної діяльністю, становить 40,8 років.

3. СТРУКТУРА ЗАЙНЯТОСТІ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У СУСПІЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Найактивнішим агентом виробництва є населення в працездатному віці. Тоді як населення молодше і старше працездатного віку виступає як контингенти, що зайняті навчанням чи належать до пенсіонерів, а в цілому, включаючи і дітей, формують певне економічн навантаження на працездатне населення. Таким чином, співвідношення контингентів молодше працездатного, працездатне та старше працездатного, а також довжина робочого періоду і участь в трудовій діяльності населення поза робочого віку, впливають на умови економічного розвитку та продуктивність економіки певного регіону. Враховуючи, що ці процеси на регіональному рівні в Україні мають відмінності, визначення рівня і тенденцій зайнятості в аспекті демографічних процесів має значення для розробки державної політики в розміщенні продуктивних сил і пріоритетів соціальної політики на рівні регіонального самоврядування і державної підтримки.