Основи охорони праці 2 (стр. 19 из 34)
За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) — сила світла точкового джерела, що випромінює світловий потік в 1 лм, який рівномірно розподіляється всередині тілесного кута в 1 стерадіан.
Яскравість (В) — визначається як відношення сили світла, що випромінюється елементом поверхні в даному напрямку, до площі поверхні, що світиться:
де I — сила світла, що випромінюється поверхнею в заданому напрямку;
S — площа поверхні;
а — кут між нормаллю до елемента поверхні S і напрямком, для якого визначається яскравість.
Одиницею яскравості є ніт (нт) — яскравість поверхні, що світиться і від якої в перпендикулярному напрямку випромінюється світло силою в 1 канделу з 1 м2.
Освітленість (Е) — відношення світлового потоку (Ф}, що падає на елемент поверхні, до площі цього елементу (S):
За одиницю освітленості прийнято люкс (лк) — рівень освітленості поверхні площею 1 м2, на яку падає рівномірно розподіляючись, світловий потік в 1 люмен.
Фон — поверхня, що безпосередньо прилягає до об'єкту розпізнавання, на якій він розглядається. Фон характеризується коефіцієнтом відбивання поверхні ρ, що представляє собою відношення світлового потоку, що відбивається від поверхні, до світлового потоку, що падає на неї. Фон рахується світлим при ρ>0,4, середнім — при ρ=0,2—0,4 і темним, якщо ρ<0,2.
Контраст між об'єктом і фоном характеризується співвідношенням яскравостей об'єкта, що розглядається (крапка, лінія, знак та інші елементи, що потребують розпізнавання в процесі роботи) та фону. Контраст між об'єктом і фоном визначається за формулою
де Во та Вф — відповідно яскравості об'єкта і фону, нт Контраст важається великим при к > 0,5, середнім — при к = 0,2—0,5 та малим — при к < 0,2.
Видимість( υ) — характеризує здатність ока сприймати об'єкт. Видимість залежить від освітленості, розміру об'єкта розпізнавання, його яскравості, контрасту між об'єктом і фоном, тривалості експозиції
де k — контраст між об'єктом і фоном,
kпор— пороговий контраст, тобто найменший контраст, що розрізняється оком за даних умов.
Для вимірювання світлотехнічних величин застосовують люксметри, фотометри, вимірювачі видимості тощо.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути:
- природним, що створюється прямими сонячними променями та розсіяним світлом небосхилу,
- штучним, що створюється електричними джерелами світла та
- суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
34. Системи, джерела світла, світильники та нормування штучного освітлення
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим.
Загальним називають освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або з врахуванням розташування робочих місць (загальне локалізоване освітлення).
Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний, в процесі роботи, напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Робоче освітлення призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей, руху транспорту і є обов'язковим для всіх виробничих приміщень.
Аварійне освітлення використовується для продовження роботи у випадках, коли раптове відключення робочого освітлення, та пов'язане з ним порушення нормального обслуговування обладнання може викликати вибух, пожежу, отруєння людей, порушення технологічного процесу. Мінімальна освітленість робочих поверхонь при аварійному освітленні повинна складати 5% від нормованої освітленості робочого освітлення, але не менше 2 лк.
Евакуаційне освітлення призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення Його необхідно влаштовувати в місцях, небезпечних для проходу людей, в приміщеннях допоміжних будівель, де можуть одночасно знаходитись більше 100 чоловік; в проходах; на сходових, клітках, у виробничих приміщеннях, в яких працює більше 50 чоловік Мінімальна освітленість на підлозі основних проходів та на сходах при евакуаційному освітленні повинна бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках — не менше 0,2 лк.
Охоронне освітлення влаштовується вздовж меж території, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на рівні землі.
Чергове освітлення передбачається у неробочий час, при цьому, як правило, використовують частину світильників інших видів штучного освітлення.
Джерела світла:
- лампи розжарювання
- газорозрядні лампи низького і високого тиску
Світильники, їх основні характеристики:
Світильник – арматура і джерело світла
Основні характеристики:
- світлотехнічні показники (криві сили світла, ККД, захисний кут)
- спосіб захисту від пилу, води, вибуху.
Захист від пилу і води:
ІР 54
5 – ступінь захисту від пилу
4 – ступінь захисту від вологи
По пилозахиснику 0-4 – відкрита і з обмеженою зоною перекриття
5 – пило захисна
5' – з обмеженою зоною захисту
6 – пилонепроникність
6' – обмежена пилонепроникність
По вологозахисту:
0 – не захищене
4 – бризгозахищене
8 – герметична
Захист від вибуху:
- вибухозахищене 2ЕХ
- підвищеного захисту 1ЕХ
- особливо захищено 0ЕХ
Нормування штучного освітлення.
Найменша освітленість робочих поверхонь у виробничих приміщеннях регламентується і визначається, в основному, характеристикою зорової роботи, системою освітлення і джерелом світла. Норми носять міжгалузевий характер. На їх основі, як правило, розробляють норми для окремих галузей промисловості.
Існує вісім розрядів зорової роботи (І – VIII). Розряд зорових робіт визначається мінімальним розміром об’єкту, що розрізнюється:
І розряд: <0,15мм
ІІ розряд: 0,15-0,3мм
…
VIIIрозряд: загальне спостереження за ходом загального процесу.
В кожному розряді встановлено до чотирьох підрозрядів (а, б, в, г), які визначаються контрастом об'єкта з фоном та характеристикою фону. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд Іа), а найменша — 30 лк (розряд VIIIв).
Методи розрахунку:
1. Метод використання світлового потоку - для розрахунку загального, рівномірного освітлення
2. Точечний метод – для розрахунку місцевого або локального освітлення
3. Графо-аналітичний просторових ізолюкс
4. Питомої – для загального освітлення
35.Системи та нормування природного освітлення
Перевага природного освітлення перед штучним в тому, що людське око пристосоване до спектру природного світла, дифузність світлового потоку дозволяє не створювати тіні від предметів, природне світло краще як для здоров’я, так і з економічної точки зору - не витрачається електроенергія.
Природне освітлення поділяється на
- бокове (одно- або двохстороннє), що здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах;
- верхнє — здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; та
- комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення.
На рівень освітленості приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники – світловий клімат; площа та орієнтація світлових отворів, ступінь чистоти скла в світлових отворах, пофарбування стін та стелі приміщення; глибина приміщення, наявність предметів, що заступають вікно як зсередини так і з зовні приміщення.
Оскільки природне освітлення непостійне впродовж дня, кількісна оцінка цього виду освітлення проводиться за відносним показником — коефіцієнтом природного освітлення (КПО)
де Евн— освітленість в даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим);
езовн— освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Нормовані значення КПО визначаються „Будівельними нормами і правилами" (СНиП II-4-79). В основі визначення КПО покладено розмір об'єкта розпізнавання, під яким розуміють предмет, що розглядається або ж його частину, а також дефект, який потрібно виявити.
Для бокового освітлення нормується мінімальне значення КПО в точці, яка розташована на відстані 1м від стіни, що є протилежною світловим пройомам.
При верхньому та комбінованому освітленні нормується середнє значення КПО, яке визначається вимірюванням освітленості через 1м в площині характерного перерізу приміщення.
Нормативне значення КПО також залежить від широти місцевості, де розташована будівля і від орієнтації вікон за сторонами горизонту.
Вся територія СНГ розбита на 5 світлових поясів:
I - заполярне коло (m=1,2);