Карта умов праці лікаря-рентгенолога (стр. 3 из 4)
Вношу в графи 3 та 4 карти відповідно нормативну та фактичну напруженість. Порівнюю фактичне та нормативне значення. У випадках, коли факт більше норми ( Ф>Н ), визначаємо в скільки разів фактична напруженість більше нормативної ( Ф/Н ). Отримане число порівнюємо з діапазонами відповідної строки табл. 7 і визначаємо ступінь шкідливості.
.
Таблиця 7
Класи умов праці при дії електромагнітних випромінювань
(перевищення ГДР, разів)
| Фактор виробничого середовища | Клас умов праці | |||||
| Допустимий | Шкідливий 3 | Небез-печний | ||||
| 1 ступінь | 2 ступінь | 3ступінь | 4ступінь | |||
| 2 | 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | 4 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Постійне магнітне поле | £ГДК | 1,1-3,0 | 3,1-5,0 | 5,1-10,0 | >10 | |
3.9. Мікроклімат у приміщенні.
Згідно ГОСТ 12.1.005-88 “Воздух рабочей зони” (табл. 9), окремо для двох періодів року, для своєї категорії важкості роботи визначаю оптимальні і допустимі значення температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. Верхня і нижня межа діапазону допустимої температури визначаються у залежності від того, постійне робоче місце чи непостійне.
Нормовані величини температури, відносній вологості і швидкості
руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень
Таблиця 8
| Період року | Категорія роботи | Температура, °С | Відносна вологість, % | Швидкість руху повітря, м/с | |||||||||||||||
| Опт. | Допустима | Опт. | Опт. | Допуст. | |||||||||||||||
| Верхня межа | Нижня межа | ||||||||||||||||||
| п.р.м. | н.р.м. | п.р.м. | н.р.м. | ||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | ||||||||||
| Холод-ний | Iа | 22-24 | 25 | 26 | 21 | 18 | 40-60 | 0,1 | £ 0,1 | ||||||||||
| Iб | 21-23 | 24 | 25 | 20 | 17 | 0,1 | £ 0,2 | ||||||||||||
| IIа | 18-20 | 23 | 24 | 17 | 15 | 0,2 | £ 0,3 | ||||||||||||
| IIб | 17-19 | 21 | 23 | 15 | 13 | 0,2 | £ 0,4 | ||||||||||||
| III | 16-18 | 19 | 20 | 13 | 12 | 0,3 | £ 0,5 | ||||||||||||
| Теплий | Iа | 23-25 | 28 | 30 | 22 | 20 | 40-60 | 0,1 | 0,1-0,2 | ||||||||||
| Iб | 22-24 | 28 | 30 | 21 | 19 | 0,2 | 0,1-0,3 | ||||||||||||
| IIа | 21-23 | 27 | 29 | 18 | 17 | 0,3 | 0,2-0,4 | ||||||||||||
| IIб | 20-22 | 27 | 29 | 16 | 15 | 0,3 | 0,2-0,5 | ||||||||||||
| III | 18-20 | 26 | 28 | 15 | 13 | 0,4 | 0,2-0,6 | ||||||||||||
Далі в графу 3 карти вношу для температури, відносної вологості та швидкості руху повітря оптимальні та допустимі нормативні діапазони. При цьому для теплого періоду року в чисельнику, а для холодного періоду року в знаменнику.
Далі в графу 4 карти відповідно вношу фактичні значення. Фактичне значення для теплого та холодного періодів року попадає в допустимий діапазон відмічаю позначкою «Доп.»/«Доп.».
Класи умов праці за показниками мікроклімату для виробничих
приміщень у холодну пору року.
Таблиця 9
| Показник | Клас умов праці | ||
| Оптимальний 1 | Допустимий 2 | Шкідливий 3 | |
| Швидкість руху повітря, м/с | За СН | За СН | Вимоги відсутні |
| Відносна вологість повітря, % | Див. примітку | ||
Примітка: При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за СН температура повітря повинна бути збільшена на 0,2 °С.
3.10. Виробниче освітлення. (Природне та штучне освітлення.)
Самостійно складаю перелік основних предметів, які повинен розглянути у процесі роботи на заданому робочому місці.
Визначаю самі дрібні деталі зображення, які містяться на предметах, за винятком тих, у розгляданні яких немає потреби. Орієнтовно оцінюю їх розмір у мм.
Потім користуючись СНиП ІІ-4-79 “Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение” (таблиця 11), визначаю, до якого діапазону розмірів відноситься розмір обраного найменшого об’єкта розрізнення (графа 2) і записую відповідний розряд зорової праці.
Норми освітлення.
Таблиця 10
| Ступінь точності зорової праці | Найм. розмір об’єкта розрізнення, мм | Зорова праця | Контраст відмінності об'єкта з фоном | Характеристика фона | Освітленість | ||||||||
| Розряд | Під-розряд | Штучне | Природнє | Сумісне | |||||||||
| Комб | Загал. | Верх. | Бок. | Верх. | Бок. | ||||||||
| лк | КПО, енІІІ % | КПО, енІІІ % | |||||||||||
| Дуже висока | 0,15-0,3 | II | а б в г | Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий | Темний Середній Темний Світлий Темний Світлий Світлий Середній | 4000 3000 3000 2000 2000 2000 1000 1000 1000 | 1250 750 750 500 500 500 300 300 300 | 7 | 2,5 | 4,2 | 1,5 | ||
Для визначеного розряду зорової роботи з графи “Освітленість → Природне → Бокове” виписуємо нормативне значення КПО - енІІІ (%) – 2,5 %
Розрахувуємо нормований КПО для четвертого світлового пояса (Україна) за формулою:
енІV = 2,5·0,9·0,775=1,74
m = 0,9 – коефіцієнт світлового клімату для IV світлового поясу;
C = 0,6 – 0,95 – коефіцієнт сонячності клімату. Залежить від орієнтації віконних отворів за сторонами горизонту (приймається усереднений).
Порівнюємо енІV з фактичним значенням КПО .
Далі визначаємо характеристику фона. Фон – це поверхня, на якій розглядається найменший об’єкт розрізнення. У залежності від коефіцієнта відбиття поверхні ρ (див. табл. 12) фон може бути світлим (ρ > 0,4), середнім (ρ = 0,2-0,4), темним (ρ < 0,2).
У випадках, коли в якості фона можуть бути різні кольори за основу приймається найгірший варіант (самий темний колір з усіх можливих варіантів).
Коефіцієнти відбиття світла поверхнями різного кольору.
Таблиця 11
| Колір | Коефіцієнт ρ | Колір | Коефіцієнт ρ |
| БілийСвітло-жовтийСвітло-бежевийСвітло-голубийСвітло-зеленийБежевий | 0,9 0,75 0,69 0,45 0,42 0,38 | Жовто-коричневийКоричневийТемно-зеленийТемно-сірийТемно-червонийТемно-синійЧорний | 0,25 0,23 0,16 0,15 0,1 0,1 0,04 |
Далі визначаємо контраст об’єкта розрізнення з фоном, тобто наскільки чітко сприймається найменший об’єкт розрізнення на вищерозглянутому фоні. Контраст може бути великим (наприклад, між білим і чорним, темно-синім і білим), середнім (наприклад, між сірим і білим, світло-сірим і чорним) і малим (наприклад, між темно-червоним і чорним, світло-блакитним і білим). У випадках, коли можливі комбінації різних кольорів, за основу приймається найгірший варіант у бік малого контрасту.
Нормативне значення штучного загального освітлення (лк) вибираємо навпроти комбінації обраних слів, які характеризують фон і контраст, у графі “Освітленість – Штучна - Загальна” - 1250
Після заповнення граф 3 та 4 карти, у випадку, якщо факт менше норми (Ф<Н) визначаємо ступінь шкідливості по табл. 13.
Для штучного освітлення ( освітленість робочої поверхні) ставимо ступінь - 2, при Ф< 0,5 Ен, тобто факт менше половини нормативного значення штучного освітлення.
Таблиця 12
Класи умов праці залежно від параметрів
світлового середовища виробничих приміщень.