Висновок.
В рамках цієї статті цілком усвідомлено не розглядалися інші методики визначення білка, оскільки всі вони вторинні і вимагають калібрування по методу Кьельдаля. Не дивлячись на складність комплексу устаткування, що здається, для визначення білка по Кьельдалю, використання саме цього методу аналізу, гарантує достовірність результатів, тоді як запропоноване приладове рішення дозволяє істотно збільшити відтворюваність, понизити витрату реактивів і забезпечити безпеку персоналу. Вказані моделі приладів характеризуються, перш за все, прийнятною ціною, високою надійністю і, головне, мають великий практичний досвід експлуатації на безлічі харчових виробництв в різних регіонах Росії, хоча для реалізації методу Кьельдаля звичайно можуть використовуватися прилади і інших виробників, вибір яких залежить від переваг і фінансових можливостей конкретної лабораторії.[12]
4.4 Статистична обробка результатів прямих багатократних вимірювань з незалежними равноточними спостереженнями
Задані результати серії (групи, ряду) спостережень фізичної величини Х постійного розміру (маси). Позначимо їх
Дано:
Р=0,95;
n=20;
Зведемо результати спостережень в таблицю 4.1:
Таблиця 4.1
№ | |
1 | 1,148 |
2 | 1,159 |
3 | 1,102 |
4 | 1,120 |
5 | 1,149 |
6 | 1,157 |
7 | 1,112 |
8 | 1,118 |
9 | 1,150 |
10 | 1,156 |
11 | 1,117 |
12 | 1,178 |
13 | 1,138 |
14 | 1,165 |
15 | 1,128 |
16 | 1,175 |
17 | 1,139 |
18 | 1,168 |
19 | 1,127 |
20 | 1,167 |
Завдання. За наслідками багатократних спостережень визначити найбільш достовірне значення вимірюваної фізичної величини і його довірчі межі.
Методика обробки.
Завдання перевірки гіпотези про вид функції щільності розподілу результатів багаторазових вимірювань формується так: існує серія (група, ряд) результатів вимірювань фізичної величини того самого розміру, який отриман експериментально і висловлюється гіпотеза про те, що ці результати можна вважати реалізаціями випадкової величини з явною передбачуваною формою функції щільності розподілу. У найпростішому випадку вид цієї функції можна встановити по вигляду гістограми, побудованої за результатами багаторазових вимірювань. Проте цей підхід дає досить грубе уявлення про закон розподілу. Тому для перевірки гіпотези необхідно користуватись методами математичної статистики.
1. Систематичні погрішності з результатів спостережень виключити не вдається, тому що неможливо їх виявити. Вони відносяться до не виключених систематичних похибок або до не виключених залишків систематичних похибок. В цьому випадку проводиться оцінка меж
2. Перевіряють відповідність експериментального закону розподілу результатів спостережень
Для цього використовують різні критерії згоди, серед яких найбільш широке застосування знаходять складений критерій і критерій W. При виконанні курсової роботи може використовуватися будь-який з цих критеріїв.Відомо декілька таких званих критеріїв згоди, зокрема критерій К. Пірсона (хі-квадрат), критерій Мізеса-Смірнова (w2), критерій Колмагорова і складений критерій.
Для перевірки гіпотези щодо нормального розподілу широко застосовується складений критерій. Тому що він включає два незалежні критерії і використовується при перевірці гіпотези коли кількість результатів спостережень у нас 10
Складений критерій включає два незалежні критерії, їх позначають I і II. Перший з цих критеріїв (критерій I) забезпечує перевірку відповідності розподілу експериментальних даних нормальному закону розподілу, а другий критерій (критерій II) - на краях розподілу. Якщо при перевірці не задовольняється хоч би один з цих критеріїв, то гіпотеза про нормальність розподілу результатів спостережень відкидається.[13]
а) для перевірки гіпотези про нормальність розподілу початкової серії результатів спостережень по критерію I обчислюють параметр (показник)
де
Зведемо в таблицю 4.2, вирази, які знадобляться для подальших розрахунків.
Таблиця 4.2
№ | | | |
1 | 1,148 | 0,00435 | 1,89225Е-05 |
2 | 1,159 | 0,01535 | 0,000235622 |
3 | 1,102 | 0,04165 | 0,001734723 |
4 | 1,120 | 0,02365 | 0,000559322 |
5 | 1,149 | 0,00535 | 2,86225Е-05 |
6 | 1,157 | 0,01335 | 0,000178222 |
7 | 1,112 | 0,03165 | 0,001001723 |
8 | 1,118 | 0,02565 | 0,000657922 |
9 | 1,150 | 0,00635 | 4,03225Е-05 |
10 | 1,156 | 0,01235 | 0,000152522 |
11 | 1,117 | 0,02665 | 0,000710223 |
12 | 1,178 | 0,03435 | 0,001179922 |
13 | 1,138 | 0,00565 | 3,19225Е-05 |
14 | 1,165 | 0,02135 | 0,000455822 |
15 | 1,128 | 0,01565 | 0,000244923 |
16 | 1,175 | 0,03135 | 0,000982822 |
17 | 1,139 | 0,00465 | 2,16225Е-05 |
18 | 1,168 | 0,02435 | 0,000592922 |
19 | 1,127 | 0,017 | 0,000277223 |
20 | 1,167 | 0,02335 | 0,000545222 |
Зміщена оцінка
СКО:
Підставляємо значення для обчислення параметра
Результати спостережень
де
Їх знаходять по табл. П.1 додатку [13] значень α - процентних точок розподілу параметра d за заданим обсягом вибірки n і прийнятому для критерію I рівню значущості α1.
Методом інтерполяції знаходимо параметри d для n=20, при
Для зручного обчислення зведемо дані П.1 додатка (13) у таблицю 4.3
Крок таблиці h=5
Таблиця 4.3
X0=16 | Х=20 | Х1=21 |
У0=0,8884 | У | У1=0,8768 |
g=
g=