Розслідування та облік виробничого травматизму (стр. 2 из 3)

― відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду разом з копією акта розслідування нещасного випадку;

― відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

― профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

― керівникові (спеціалісту) служби охорони праці підприємства або посадовій особі, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці.

Комісія направляє акт за формою Н‑1 органу, до сфери управління якого належить підприємство, а в разі відсутності такого органу – відповідній держадміністрації чи виконавчому органу місцевого самоврядування. При виявленні гострого професійного захворювання копія акта за формою Н‑1 та картка обліку гострого професійного захворювання за формою П‑5 надсилається до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби.

Акти за формою Н‑1 або НТ разом з матеріалами розслідування повинні зберігатися протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

― нещасні випадки зі смертельним наслідком;

― групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я;

― випадки смерті на підприємстві;

― випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків.

Повідомлення про груповий нещасний випадок зі смертельним наслідком роботодавець зобов’язаний негайно передати:

― відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

― органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

― відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

― органу, до сфери управління якого належить дане підприємство;

― відповідному органу місцевої держадміністрації або виконавчому органу місцевого самоврядування;

― відповідній установі (закладу) санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань;

― профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

― відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Розслідування проводиться комісією зі спеціального розслідування, яка призначається керівником територіального органу Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії. Підлягають розслідуванню всі випадки хронічних професійних захворювань.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ.

Наслідком нещасного випадку може бути:

― переведення потерпілого на легшу роботу;

― одужання потерпілого;

― встановлення потерпілому інвалідності;

― смерть потерпілого.

Згідно даних Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 9 місяців 2008 року порівняно з аналогічним періодом 2007 року кількість випадків травматизму на виробництві зменшилась на 8,8% (або на 1 105 травмованих осіб, з 13 631 до 12 526 [графік 1]), в т.ч. зменшилось на 2,5% кількість випадків із смертельним наслідком (або на 15 травмованих осіб, з 614 до 599). Кількість випадків профзахворювання на виробництві збільшилась на 12,6% (або на 560 осіб, з 4 453 до 5 013), проте зменшилась кількість випадків смерті від профзахворювання на 7,5% (або на 24 особи, з 345 до 321).

Графік 1

Задача 1.

Визначити річний економічний ефект і строк окупності виробничих витрат на виконання оздоровчих заходів на дослідному підприємстві.

Дані для розрахунку взяті з таблиці №1.

Витрати на здійснення оздоровчих заходів – 15 тис. грн.

Собівартість одиниці продукції

- до проведення заходів – 9 грн.

- після проведення заходів – 5 грн.

Випуск продукції за 1 рік – 13 тис. шт.

Порядок розрахунку

Економічний ефект від проведення заходів щодо охорони праці слід визначити зниженням витрат живої і матеріалізованої праці та в підсумку підвищенням продуктивності праці і зниженням собівартості та послуг. Розрахунок економічної ефективності можна виконати шляхом порівняння існуючих нормативних з фактичними матеріальними та фінансовими витратами на одиницю продукції до і після проведення заходів. При розрахунках враховують тільки ті статті, в яких відбуваються зміни у зв’язку з проведенням заходів.

Річний економічний ефект від проведених заходів щодо оздоровлення умов праці визначають за формулою:

Эг = [(C1 – C2) –

• ] • W,

Де С1, С2 – відповідно собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів, грн. один. прод.;

Eн – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень на оздоровчі заходи щодо охорони праці, (дорівнює 0,08);

– додаткові (питомі) капітальні вкладення на одиницю продукції, грн. один. прод., визначаємо завдяки відношенню всієї суми капітальних вкладень на одиницю продукції:

15000/13000 =1,15 грн.;

W – річний об’єм продукції після здійснення заходів, од.

Эг = [(9 – 5) – 0,08 • 1,15] • 13000 = 50804

Нормативний строк окупності визначаємо за формулою:

= 12,5 років

Розрахунковий строк окупності розраховують за виразом:

де

– додаткові капітальні вкладення в усю продукцію, отже:

років.

2. Складові частини економічних збитків у разі виробничого травматизму, аварії, вибуху, професійного захворювання

Виробничий травматизм та профзахворювання спричиняють не тільки моральні, соціальні, а й значні економічні збитки. Тому визначення економічних наслідків непрацездатності є важливим і актуальним на рівні як держави, так і виробництва

Усі економічні наслідки непрацездатності поділяються на дві групи:

– загальнодержавні витрати і збори;

– втрати і збитки виробничих підприємств.

Загальнодержавні витрати (витрати, які несе суспільство) включають:

― втрати профспілкових організацій на надання допомоги та оплату путівок у розмірі затрат по соціальному страхуванню;

― суму виплат державного страхового товариства особам у порядку індивідуального страхування;

― суму додаткових асигнувань вищих організацій на вжиття заходів щодо усунення наслідків масових нещасних випадків;

― суму збитків суспільства у вигляді податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих, з виплат за лікарняними листами (лише в державних підприємствах);

― суму потенційних збитків, заподіяних суспільству у зв’язку з виходом робітника на пенсію по інвалідності за розрахунковий період.

Економічні збитки виробничих підприємств та організацій при тимчасовій чи довготривалій непрацездатності працівників колективу включають:

– втрати кількості виробленої продукції за період непрацездатності.

– середньоденний виробіток продукції, що припадає на один відпрацьований людино-день у розрахунковому періоді;

– допомога по тимчасовій непрацездатності з Фонду соціального страхування.

За економічними елементами збитки формуються відповідно до їх економічного змісту. На їх основі складається кошторис затрат на виробництво.

Елементи збитків включають:

– матеріальні затрати;

– оплата праці;

– відрахування на соціальні потреби;

– амортизація основних фондів;

– інші грошові затрати.

На основі цього групування затрат державні підприємства кожної конкретної галузі визначають статті витрат виробництва і реалізації продукції при плануванні, обліку й калькуляції собівартості з урахуванням характеру й структури виробництва. Стаття «матеріальні затрати» включає затрати на матеріали за цінами придбання, а також відсотки за кредит, який дає постачальник цієї продукції, націнки, надбавки, комісійні винагороди, виплачені постачальниками, витрати на транспортування, зберігання й доставку продукції силами сторонніх організацій. У статтю «інші витрати» включаються: відсотки за кредити банків, платежі за обов'язкове страхування майна, витрати на відрядження, підйомні, плата за пожежну й сторожову охорону, витрати на гарантійний ремонт й обслуговування, оплата послуг зв'язку й обчислювального центру, плата за оренду, витрати на рекламу. При цьому дуже важливо «очистити» собівартість від невластивих її економічній природі елементів і їх оплати за рахунок прибутку.

До основних елементів, які складають матеріальні наслідки травматизму належать:

― вартість за листками непрацездатності в результаті травматизму;

― вартість недоданої продукції в результаті травматизму;

― інші матеріальні витрати, в які включаються витрати на отримання стаціонарних і лікування амбулаторних хворих, доплати при тимчасовому переводі потерпілих на легшу роботу, допомога членам сімей потерпілих, витрати на підготовку кадрів замість вибулих з причини травм.

Задача 2

Виконати розрахунок системи загального рівномірного освітлювання світильниками з люмінесцентними лампами в приміщенні, де розташовані робочі місця з ПЕОМ.

Згідно з нормативними вимогами СНіП ІІ-4–79/85 та ДсанПін 3.3.2 007 1998 освітленість на даних робочих місцях повинна дорівнювати Е = 300–500 лк (ІІІ розряд зорової роботи).