Гасіння пожежі та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на ЗАТ Миргородський елеватор (стр. 7 из 16)

2.1.3 Радіус розвитку пожежі на одинадцятій хвилині:

; (5.26)

Фронт полум'я дійшов до протилежних стін всього приміщення, тому приймаємо форму розвитку пожежі – прямокутник зі сторонами приміщення 12,7∙15,8 м.

2.2.3 Площа пожежі на одинадцятій хвилині:

; (5.27)

3.3 Визначаємо загальну площу відкритих отворів S_отв та площу отворів, що працюють на всмоктування повітря S_прит на одинадцятій хвилині розвитку пожежі.

Виходячи з умов розвитку пожежі, приймаємо, що на одинадцятій хвилині розвитку повітрообмін здійснюється через відкриті двері та всі три вікна.

; (5.28)

Повітрообмін відбувається за першою схемою, тому приймаємо:

; (5.29)

2.1.4 Радіус розвитку пожежі на тринадцятій хвилині:

; (5.30)

Враховуючи що пожежа охопила все приміщення, приймаємо параметри розвитку пожежі алогічні попередньому проміжку часу розвитку пожежі.

2.2.4 Площа пожежі на тринадцятій хвилині, враховуючи, що пожежа охопила все приміщення, приймаємо відповідно до попереднього розрахунку за формулою (5.4). Таким чином площа пожежі становитиме

.

3.4 Загальна площа відкритих отворів S_отв та площа отворів, що працюють на всмоктування повітря S_прит на тринадцятій хвилині розвитку пожежі аналогічна попередньому проміжку. Виходячи з цього відповідно до формул (5.28) та (5.29) приймаємо

, .

4. Визначаємо коефіцієнти надлишку повітря для заданих проміжків часу розвитку пожежі. Для зручності дані занесемо до таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 Визначення коефіцієнтів надлишку повітря .

Час					Тип кривої, номер	aп
8	113,04	3,3	0,029	0,56	Суцільна 1	2
9	171,45	6,93	0,04	0,85	Суцільна 2	2,3
11	200,66	8,73	0,043	1	Суцільна 2	2,3
13	200,66	8,73	0,043	1	Суцільна 2	2,3

5. Проводимо розрахунок питомого фактичного об`єму продуктів горіння:

; (5.31)

6. Визначаємо масову швидкість вигоряння борошна на визначений час розвитку пожежі:

; (5.32)

7. Проводимо розрахунок об`ємної теплоємності середовища в приміщенні на визначений час розвитку пожежі.

Приймаємо значення температури пожежі у першому наближенні рівним:

; , , .

; (5.33)

8. Визначаємо приведений ступінь чорноти системи:

; (5.34)

9. Визначаємо повну площу поверхні конструкцій S_огор приміщення борошномельного цеху:

(5.35)

10. Проводимо розрахунок адіабатичної температури горіння за визначених умов:

; (5.36)

11. Визначаємо середньооб`ємну температуру в приміщенні:

; (5.37)

Отримані значення температур в Кельвінах переведемо в значення температур в градусах Цельсія за формулою:

; (5.38)

Отримані значення температур пожежі відрізняються від попередньо прийнятих на:

; (5.39)

Виходячи з того, що отримані значення температур пожежі відрізняються не більше ніж на 10%, їх можна прийняти як остаточні значення та продовжувати розрахунок температури в визначених точках.

11. Проводимо визначення температури у заданих точках приміщення.

11.1. Координати точок обраних місць визначення температури пожежі для зручності занесемо до таблиці 5.2.

Таблиця 5.2. Координати точок обраних місць визначення температури пожежі

Місце визначення температури	Координата хі	Координата уі
умовні координати	х0 =4,54 м	у0= 3 м
над осередком пожежі (під стелею)	х1 = 7,9 м	у1 =6 м
На позиції ствольщика	х2 = 0 м	у1 =1,6 м

11.2.1 Визначаємо температуру в заданих точках х_1, у₁:

; (5.40)

11.2.2 Визначаємо температуру в заданих точках х_2, у₂:

; (5.41)