Гасіння пожежі та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на ЗАТ Миргородський елеватор (стр. 6 из 16)
; (5.5)де
- глибина гасіння ручним приладом - 5 метрів для стволів "A" i "Б".Прогнозуємо можливу обстановку на пожежі на момент введення сил i засобів першим підрозділом, для цього:
4) визначаємо необхідну витрату вогнегасної речовини для гасіння:
; (5.6)де
– інтенсивність подачі вогнегасної речовини(визначається з таблиці інтенсивності в довіднику КГП).5) визначаємо необхідну кількість стволів для гасіння пожежі :
; (5.7)Приймаємо 3 ствола "Б", або 1 ствол "А" та 1 ствол "Б".
6) визначаємо необхідну витрату вогнегасної речовини на захист:
; (5.8)7) визначаємо необхідну кількість стволів на захист:
; (5.9)Приймаємо 2 ствола "Б"на захист.
Враховуючи особливості гасіння пожежі в реаліях, приймаємо, що гасіння пожежі здійснюємо одним стволом "А" та одним стволом "Б", а захист будівельних конструкцій здійснюємо двома стволами "Б" (один з стволів подаємо з суміжного приміщення, інший – на другий поверх). Тоді:
8) визначаємо фактичну витрату води на гасіння
; (5.10)де
, 
– фактична витрата вогнегасної речовини на гасіння та захист відповідно. Розрахуємо наступним чином: 
; (5.11) 
; (5.12)9) визначаємо кількість пожежних автомобілів для подачі такої кількості вогнегасної речовини та стволів.
ПА; (5.13)Принципова схема бойового розгортання
10) визначаємо граничну відстань подачі вогнегасної речовини відповідно до найбільш навантаженої лінії ( подача стволів "Б" та "А").
; (5.14) 
; (5.15)де
– напір на насосі ( приймаємо 
); 
– напір на розгалудженні, який повинен забезпечити напір на стволах, враховуючи, що втрата напору на робочій лінії рівна 10 м. Приймаємо 
; 
– висота підйому ствола. Приймаємо 
; 
– висота підйому розгалудження. Приймаємо 
; 
– гідравлічний опір рукавів магістральної лінії. 
– витрата вогнегасної речовини зі стволів.Враховуючи граничну відстань та наявність 2-х ПГ, 2-х ПВ V = 300 м³ та
V = 500 м³ в радіусі граничної відстані вважаємо, що вогнегасною речовиною (вода) для гасіння пожежі об’єкт забезпечений.
11) визначаємо необхідну кількість особового складу для ліквідації умовної пожежі:
; (5.16) 
,де,
- кількість ланок ГДЗС, необхідних для успішної ліквідації пожежі; 
, 
– кількість стволів "А" та "Б" відповідно, що подаються;3 - мінімальна чисельність ланки ГДЗС.
– кількість розгалуджень, що використовуються для бойового розгортання; 
– кількість особового складу, задіяного на евакуацію людей та матеріальних цінностей; 
- кількість особового складу, задіяного на посту безпеки.1,2, …n- кількість особового складу, який необхідно задіяти для роботи з відповідним видом обладнання.
12) визначаємо необхідну кількість відділень:
; (5.17) 
Тобто для ліквідації умовної пожежі необхідно 4 відділення на основних пожежних автомобілях, при чому всі прилади для гасіння можна подати від одного пожежного автомобіля. Відповідно до оперативного плану пожежегасіння на даний об’єкт при виникненні пожежі виїжджають також 4 відділення на основний пожежних автомобілях: 2 відділення ПДПЧ-18, відділення ДПД ЗАТ "Миргородський елеватор", ДПД КХП-1.
5.1.2 Розрахунок температурного режиму пожежі
Визначаємо температурний режим пожежі, а також температуру на позиції ствольщика на восьмій (час прибуття пожежних підрозділів), дев’ятій (час подачі першого ствола ), одинадцятій (час подачі другого ствола) та тринадцятій (час локалізації пожежі) хвилинах з моменту її виникнення. Розміри приміщення борошномельного цеху 12,7•15,8•6м, постійно відкритий один дверний проріз розмірами 2,5∙4 м. Розташування прорізу відображено на плані.
Рішення:
1. Визначаємо параметри, що характеризують особливості горіння:
- масова швидкість вигоряння
;- нижча робоча теплота згоряння деревини
;- питома теоретична витрата повітря
;- питомий теоретичний об`єм продуктів згоряння
;- коефіцієнт хімічного недопалу деревини
.-
- лінійна швидкість поширення горіння від 1,0 до 1,5 м/хв , приймаємо найбільше значення 
.2. Розраховуємо площу пожежі на всіх визначених проміжках часу.
2.1.1 Радіус розвитку пожежі на восьмій хвилині:
; (5.18)
Фронт полум'я не дійшов до протилежних стін, тому приймаємо форму розвитку пожежі - коло.
2.2.1 Площа пожежі на восьмій хвилині:
; (5.19)3.1 Визначаємо загальну площу відкритих отворів Sотв та площу отворів, що працюють на всмоктування повітря Sприт на восьмій хвилині розвитку пожежі.
Виходячи з умов розвитку пожежі, приймаємо, що на восьмій хвилині розвитку повітрообмін здійснюється через відкриті двері.
; (5.20)Повітрообмін відбувається за першою схемою, тому приймаємо:
; (5.21)2.1.2 Радіус розвитку пожежі на дев’ятій хвилині:
; (5.22)
Пожежа відбувається в центрі приміщення борошномельного цеху, зважаючи на найбільш пожежонебезпечність ділянки виробництва, яка там знаходиться. Фронт полум'я дійшов до протилежних стін, тому приймаємо форму розвитку пожежі – прямокутник зі сторонами 12,7∙13,5 м.
2.2.2 Площа пожежі на дев’ятій хвилині:
; (5.23)3.2 Визначаємо загальну площу відкритих отворів Sотв та площу отворів, що працюють на всмоктування повітря Sприт на восьмій хвилині розвитку пожежі.
Виходячи з умов розвитку пожежі, приймаємо, що на дев’ятій хвилині розвитку повітрообмін здійснюється через відкриті двері та два вікна.
(5.24)
Повітрообмін відбувається за першою схемою, тому приймаємо:
; (5.25)