Гасіння пожежі та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій на ЗАТ Миргородський елеватор (стр. 11 из 16)
(наказ № 161 від 22.08.2005).
Враховуючи попередні розрахунки, приміщення борошномельного цеху відноситься до категорії "В". Група захищувального обєкта визначається за таблицею В.1, ДБН В. 2.5-13-98. Згідно з цією таблицею, приміщення борошномельного цеху за ступенем небезпеки розвитку пожежі слід віднести до 2 групи.
Згідно з вимогами ДБН В 2.5-13-98 тип установки пожежогасіння та вогнегас- на речовина вибирається з урахуванням пожежної небезпеки та фізико-хімічних властивостей речовин і матеріалів.
Враховуючи, що швидкість розповсюдження полум’я досить значна, для гасіння можливої пожежі приймаємо загально-поверхневий метод. Остаточно для гасіння пожежі приймаємо спринклерну установку водяного пожежогасіння, яка найбільш підходить до застосування із урахуванням показників економічності, ергономічнооті та надійності. Температура в приміщенні становить 15 0С 40 діб на рік, що дає можливість використовувати спринклерне водяне збудження.
Для контролю за технологічним процесом в найбільш імовірних місцях виникнення пожежі технологічне обладнання обладнаємо ДТКБ.
ДТКБ – датчик тепловий контактний біметалевий. ДТКБ підключаємо в схему технологічного обладнання для контролю температурного режиму, який можливо виставляти за допомогою реле на ДТКБ. Для обробки сигналу ДТКБ паралельно підключаємо по шлейфу в автоматичний блок обробки інформації, який може зупинити весь технологічний процес з метою припинення розповсюдження імовірної пожежі по технологічному обладнанню, подає звуковий сигнал про зупинку технологічного процесу та світловий, що показує який саме технологічний блок зупинився через підвищення температури. Для виконання гідравлічного розрахунку установки, необхідно здійснити вибір початкових даних, які наводяться в нормативній літературі. Так, згідно з додатком В таблиці В-І ДБН В 2.5-13-98 приміщення борошномельного цеху відноситься до 2ої групи приміщень. За табл. Б-1 додатка Б ДБН В 2.5-13-98 визначаємо:
- необхідна питома витрата води J = 0,12 л/с.м2;
- площа яка захищається одним зрошувачем Fo = 12 м2;
- площа розрахунку витрати води Fp = 240 м2;
- час роботи установки t = 60 хв.
Приймаємо в якості зрошувача спринклерний зрошувач СВ-12 і по табл.Б-4 дод.Б визначаємо значення його коефіцієнта витрати КО = 0,45.
Визначаємо кількість зрошувачів:
; (7.1)Визначаємо напір у диктуючій точці:
; (7.2)Визначаємо витрату на ділянці 1 – 2:
; (7.3)Розраховуємо діаметр трубопроводу:
; (7.4)Приймаємо труби сталеві електрозварні і по табл. 3 дод. 6 ДБН 2.5-13-98 для кожного діаметра визначаємо значення питомого опору тертя К1, що при
. 
Визначаємо напір у зрошувача 2:
; (7.5)Витрата зі зрошувача 2:
; (7.6)Витрата на ділянці 2-3:
; (7.7)Діаметр трубопроводу на ділянці 2-3 складає:
; (7.8)Приймаємо
Напір у спринклера 3:
; (7.9),де: l2-3 – відстань між 2 та 3 зрошувачами (м)
Витрата зі зрошувача 3 складає:
; (7.10)Витрати з рядка А складають:
; (7.11)Діаметр трубопроводу на ділянці 3-А:
; … ...……(7.12)Приймаємо
Напір у точці А:
; (7.13)Як бачимо з принципової розрахункової схеми всі рядки однакові, отже, їхні характеристики теж рівні (при одночасній роботі в ряді трьох спринклерів).
Визначаємо характеристику рядка:
; (7.14)Подальший розрахунок ув'язування кільцевої мережі робимо методом послідовних наближень по двох напрямках від крапки "а" до стояка ЗПУ з умовою одночасної роботи 20 спринклерів.
- напрямок правий; 
- напрямок лівий.Визначаємо по черзі для напрямку напори і витрати в рядках. Діаметр живильного трубопроводу визначений з умови, що витрата установки:
; (7.15) 
; (7.16)Приймаємо
Правий 1-і напрямок:
Напір у точці Б;
; (7.17)де lа-б – відстань між рядками (м)
Витрата з другого рядка:
; (7.18)Напір у точці "В":
; (7.19)де lб-в – відстань між рядками;
; (7.20)Витрата з третього рядка:
; (7.21)Напір у точці Г:
; (7.22)де lв-г - відстань між рядками (м);
; (7.23)Витрата з четвертого рядка:
; (7.24)Напір у точці "Д" для живлення правого напрямку:
; (7.25)де lг-д – відстань між точкою Г та Д;
; (7.26)Лівий 2-і напрямок:
Так як схема розміщення спринклерних зрошувачів однакова, то відбувається симетрія між правим та лівим напрямками, тому витрати води, напір у точках та у рядках буде аналогічно дорівнювати витратам води, напору у точках та у рядках правого напрямку.
Таким чином необхідна розрахункова витрата води для всієї мережі становитиме:
; (7.27)Напір на насосі:
; (7.28)де Н1 – напір диктуючого зрошувача;
1,2 – коефіцієнт, що враховує місцеві витрати напору у мережі;
- сума лінійних витрат в розподільчих трубопроводах. 
; (7.29)де
- лінійні витрати в розподільчих трубопроводах; 
- витрати напору в стояку; 
- витрати напору в підводячому трубопроводі. 
; (7.30)Визначаємо діаметр трубопроводу на ділянці від точки Д до насосу:
; (7.31)Приймаємо
; (7.32)де lст – довжина трубопроводу від точки Д до вводу;
; (7.33)де lп – довжина підводячого трубопроводу;
; (7.34)Втрата напору в ЗПУ складає:
; (7.35)Як запірно-пусковий пристрій приймаємо контрольно-сигнальний клапан ВС-100.
; (7.36)По загальній витраті Q = 40,39 л/с і напору Нвп = 78,17 м.в.ст. підбираємо насос необхідної марки. Приймаємо, що встановлюється два насоси 6К8 (п.2.55 СНиП 2.04.09-84), що забезпечують Q = 50 л/с і Н = 80 м.в.ст.
Розрахуємо припустимий час виявлення пожежі спринклерним зрошувачем за формулою: