- На місці призначити відділення для ліквідації осередків пожежі на місці НС.
- Створити штаб пожежогасіння до складу якого залучити представника об’єкту.
- Назначити відповідальних за техніку безпеки.
- Через представника об’єкту викликати на місце пожежі робітників та військовослужбовців вч-2145 для надання допомоги пожежним підрозділам у кількості 25 чоловік.
- Викликати на місце пожежі відповідні служби об’єкту.
- Довести до особового складу заходи безпеки виконання аварійно-рятувальних робіт та гасіння пожеж.
- Викликати підрозділ МВС для охорони громадського порядку.
5.2.2.2 Начальнику оперативного штабу (НШ)
- Організувати зв’язок на пожежі.
- викликати до місця аварії спеціальні служби міста, військові підрозділи, та ін. згідно планом взаємодії.
- Визначити місця розташування аварійних служб, що прибувають на аварію та встановити з ними зв¢язок.
- Створити резерв ланок ГДЗС та пожежної техніки, визначити порядок виклику,.
5.2.2.3 Начальнику тилу (НТ)
- Визначити найбільш доцільні шляхи прокладки магістральних ліній та способи подання вогнегасячих речовин до місця пожежі.
- Визначити місця розташування пунктів зігріву та прийняття їжі для особового складу, який приймає участь в аварійно-рятувальних роботах.
- Визначити місце заправки пожежних машин вогнегасячими речовинами, піноутворювачем, порошками та ін. та паливомастильними матеріалами.
- Визначити способи захисту пожежної техніки від впливу небезпечних чинників пожежі та ін.
5.2.2.4 Відповідальному за техніку безпеки
- Забезпечення своєчасного виводу пожежних із небезпечної зони при загрозі руйнування конструкцій будинків, або вибуху установок та апаратів.
- Дотримання заходів безпеки від ураження електричним струмом;
- Надання сигналів сповіщення на відступ з бойових позицій при небезпеці подальшого руйнування;
- Забезпечення безпеки пожежних при розробці уламків та витягнення з них постраждалих.
5.2.2.5 Представнику об’єкта при штабі пожежегасіння визначити
- Можливість та місця безпечного вимкнення апаратів що знаходяться під тиском , перекриття трубопроводів та ін.
- Можливість застосування стаціонарних систем пожежогасіння.
- Можливість підвищення тиску у водопостачальної мережі об’єкту.
- Залучення до проведення аварійно-рятувальних робіт техніки об’єкту.
- Забезпеченість та поповнення пально-мастильними матеріалами працюючої техніки.
- Залучення до аварійно-рятувальних робіт та гасіння пожеж працівників об’єкту.
Розділ 6. Екологічна безпека, охорона праці та безпека життєдіяльності
Екологічні наслідки пожеж і аварій і вплив на навколишнє середовище діяльності пожежної охорони можна розділити на кілька напрямків. Перший напрямок безпосередньо стосується впливу пожежі, процесів горіння і вибуху в зв’язку з природними явищами: теплопереносом, вологообміном, а також процесами і явищами, що викликані пожежею.
Другий напрямок охоплює сферу діяльності пожежної охорони. Це забруднення навколишнього середовища при застосуванні для гасіння пожежі різних вогнегасних засобів: піноутворювачів, порошків, вуглекислоти і ін., що наносить невиправну шкоду не тільки атмосфері, але і ґрунту. Розглядаючи процес горіння з погляду пожежної та екологічної безпеки, потрібно врахувати, що процес горіння – це складний фізико-хімічний процес, при якому горючі речовини і матеріали під впливом високих температур вступають у хімічну взаємодію з киснем повітря, перетворюючись в продукти горіння, що містять у своєму складі високотоксичні компоненти. Процес горіння супроводжується інтенсивним виділенням тепла і світловим випромінюванням. Згоряння повітря на пожежі є одним з основних несприятливих факторів екологічної безпеки, тому що безпосередньо впливає на стан навколишнього середовища. На практиці це означає, що у вогні згоряють значні обсяги кисню, створюючи небезпеку для життя людей у випадку зниження в зоні пожежі концентрації кисню (менш 16 %, ), зокрема у випадку великих пожеж концентрація кисню зменшується до 10 %, а іноді до 6%, що може призвести до утрати свідомості, судорог і, навіть, летальному випадку. Крім того, склад продуктів горіння на пожежі різний, так само як і їх небезпечність для навколишнього середовища та людини, і залежить від виду пожежного навантаження.
У складі продуктів горіння на пожежі може утримуватися велика кількість небезпечних, вибухонебезпечних і токсичних продуктів горіння. У глобальному масштабі великі пожежі, на яких знищуються мільйони кубічних метрів повітря, призводять до незворотних змін у біосфері. Важливою характеристикою процесу горіння є газообмін на пожежі. При зовнішніх пожежах газообмін характеризується наявністю висхідного потоку газоподібних продуктів горіння, зокрема, що володіють токсичними властивостями. Могутні повітряні потоки несуть іскри і головешки на десятки і сотні метрів від місця пожежі, викликаючи нові осередки горіння, що призводить до розширення зони екологічного ураження навколишнього середовища. Змінити схему газообміну при зовнішній пожежі неможливо. Зменшити екологічно несприятливий вплив газообміну на пожежі можуть тільки чіткі і злагоджені дії пожежно-рятувальних підрозділів при гасінні пожежі. При протіканні процесу горіння (пожежі) продукти горіння надходять до атмосфери у вигляді аерозольних продуктів горіння (диму). Дим, що утворився на пожежах, з погляду екології становить небезпеку з кількох причин. Це насамперед висока температура, токсичність деяких продуктів горіння, можливість виникнення термоокислюючого розкладу і неповного горіння продуктів, що входять до складу диму, а також виникнення вибухонебезпечних сумішей з повітрям. Наявність у складі диму таких газів, HCN, HCl, CO, робить його небезпечним для вдихання навіть при низьких концентраціях. Короткочасний вплив на організм людини навіть невеликих кількостей сірчистого газу (0,05%), синильної кислоти (0,02%), окислів азоту (0,025%) також призводить до смерті людини. Необхідно зазначити, що скорочення часу впливу продуктів горіння всього на 1 хвилину дозволило б врятувати 3% жертв на пожежі. Отже, від правильної організації та злагодженості дій пожежно-рятувального підрозділу прямопропорційно залежить кількість жертв на пожежах.
На сьогоднішній день пожежна небезпека техносфери досягла загрозливих розмірів і стала в один ряд з іншими національними проблемами, а особливо лякають масштабність і надзвичайна небезпечність наслідків можливих пожеж. На жаль, збитки від пожеж ніяким чином не впливають на свідомість органів самоврядування, адже протипожежний режим підвідомчих їм об’єктів залишає бажати кращого – далеко не відповідає вимогам нормативних документів з пожежної безпеки. А ще ні в якому разі не можна забувати, що страшні не тільки безпосередні збитки від пожежі, а й ті наслідки, які вона може спричинити; чому в достатній мірі навчила нас аварія на Чорнобильській АЕС. Навіть сьогодні, в період високого технологічного розвитку, ми не маємо впевненості, що подібного більше не станеться, адже причини виникнення таких надзвичайних ситуацій найрізноманітніші і в багатьох випадках передбачити їх неможливо. Тому охорона навколишнього середовища всіма можливими способами та методами – це задача всенародна. Розуміння цієї простої істини повинне бути властиво насамперед працівникам пожежної охорони, починаючи від рядового пожежного і закінчуючи начальниками найвищих рангів.
Розділ 7. Аналіз системи забезпечення пожежної безпеки об'єкта
Відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 "Пожарная безопасность" пожежна безпека об’єкта забезпечується системами попередження пожежі та протипопожежного захисту, в тому числі організаційно – технічними заходами.
До системи попередження пожежі відносяться наступні заходи.
Заходи, які виключають утворення горючого середовища:
- визначати спеціальними інструкціями норми завантаження складських і інших приміщень;
- встановлювати пристрої автоматичного включення систем аварійної вентиляції.
Заходи, які виключають занесення до горючого середовища джерела запалювання:
- обладнувати спеціальні місця для паління;
- контролювати прогар вихлопних труб на автотранспорті;
- встановити захист від іскор при роботі двигунів (іскрогасники);
- дотримуватися правил пожежної безпеки при проведенні вогненебезпечних робіт;
- дотримуватися відстані при встановленні від світильників до пальних матеріалів не менш 0,5м;
- правильно підбирати підшипники для попередження іскор від ударів рухливих механізмів машин об нерухомі в системі вентиляції;
- вчасно проводити заміри опору ізоляції;
- не користуватися не каліброваними плавкими вставками;
- не перевантажувати електричні мережі;
Система пожежної безпеки об’єкту поділяється на інженерно-технічну та організаційну.
До інженерно-технічної системи відносяться:
- автоматичні системи сповіщення та гасіння пожежі;
- системи протипожежного водопостачання;
- системи зв’язку та сповіщення про пожежу;
- об’ємно-планувальні рішення шляхів евакуації людей при пожежі;
- оснащення об’єкту первинними засобами гасіння пожеж.
До організаційної системи відноситься:
- створення пожежно-технічних комісій та ДПД;
- організація навчання обслуговуючого персоналу в межах протипожежного мінімуму та діям під час пожежі та НС;
- перевірка боєготовності ДПД;
- проведення планових та позапланових перевірок та пожежно-тактичних навчань.
7.1 Розрахунок автоматичної установки пожежегасіння
З аналізу пожежної небезпеки підприємства випливає необхідність обладнання приміщення млина та складських приміщень автоматичною системою протипожежного захисту. Зокрема пропонується обладнати приміщення млина та складські приміщення спринклерною установкою водяного пожежегасіння, на підставі "Переліку однотипних за призначенням об’єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації"