Безпека праці у виробничих приміщеннях (стр. 1 из 2)

Задача 1

У деякий момент часу концентрація акролеїну у повітрі приміщення складального цеху об’ємом 485м³, дорівнює 0,022 мг/м³. У цей момент у цеху починає діяти джерело виділення акролеїну постійної продуктивності 10,5 мг/год.

Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно увімкнути вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше 7,5 годин?

Розв’язання задачі

Для відповіді на запитання задачі необхідно порівняти фактичну концентрацію акролеїну в робочому приміщенні, яка утвориться до кінця зміни, з гранично допустимою концентрацією (ГДК) акролеїну відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.

Якщо фактична концентрація до кінця зміни буде менше або дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні можна буде обмежитися неорганізованим повітрообміном.

Фактичну концентрацію, мг/м³, можна знайти за формулою

,

де М – продуктивність джерела шкідливої речовини, мг/год;

N – час, що залишився до кінця зміни, годин;

V – об’єм робочого приміщення, м³;

g₀ – початкова концентрація шкідливої речовин в повітрі робочого приміщення, мг/м³.

Таким чином:

g_ф=

+0,022=0,184 мг/м³

Відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 ГДК акролеїну становить 0.2мг/м³, що перевищує g_ф. Тому в даному приміщенні до кінця зміни можно не вмикати вентиляцію, а обмежитися неорганізованим повітрообміном.

Задача 2

На механічній дільниці машинобудівного заводу встановлено 12 однакових джерел шуму з рівнем 90 дБА кожний.

Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні.

Як зміниться сумарний рівень шуму, якщо на дільниці демонтують 4 джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА ?

Розв’язання задачі 2

Сумарний рівень шуму однакових джерел, дБА, може бути розрахований за формулою

,

де Р – рівень шуму від одного джерела, дБА;

N – кількість однакових джерел шуму, шт.

Сумарний рівень шуму в цьому приміщенні складе

P

= 90+10lg12 = 90+10*1.08=100.8 дБА.

Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або групи однакових джерел), дБА, може бути розрахований за формулою

,

де Р – рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;

М – кількість демонтованих джерел шуму, шт.;

D – рівень шуму від додаткових джерел, дБА;

L – додатково встановлені джерела шуму, шт.

Cумарний рівень шуму на дільниці, якщо там демонтують 4 початкових джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА буде складати

L_Σ=10*lg((12-2)*10^0.1*90+2*10^0.1*95)= 102,1 дБА.

Задача 3

Розрахувати освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки – 0,3, м, сила світла в напрямку розрахункової точки – 490 кандел, кут падіння світлового променя – 60⁰. Коефіцієнт запасу К_з=1,3.

Розв’язання задачі 3

Освітленість робочого місця від місцевих світильників, лк, може бути розрахована за формулою

,

де I_a – сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;

α – кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового променя, град.;

l – відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;

К_З – коефіцієнт запасу.

Освітленість робочого місця економіста складе:

2094 лк.

Задача 4

Аналіз запилення повітряного середовища на шліфувальній дільниці при вимкненій механічній вентиляції дав такі результати: при проходженні через фільтр 0,5 м³/год запиленого повітря на фільтрі за 12 хвилин аспірації нагромадилося 1 міліграм пилу чавуну. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції.

Розв’язання задачі 4

Для оцінки можливості роботи на дільниці необхідно порівняти фактичну концентрацію пилу чавуну в повітрі робочого приміщення з гранично допустимою концентрацією відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.

Фактичну концентрацію пилу, мг/м³, можна визначити за формулою

,

де n – кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього запиленого повітря, мг;

К – час проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв.;

Q – швидкість проходження крізь фільтр запиленого повітря, м³/год.

Фактична концентрація пилу чавуну на дільниці складе

.

Така фактична концентрація пилу чавуну більша за ГДК за ГОСТом 12.1.005-88, що складає 6 мг/м³. Тому на дільниці не можно далі працювати без ввімкнення механічної вентиляції.

Задача 5

У виробничому приміщенні з рівнем звукового тиску від зовнішніх джерел L₁ =72дБА планується зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін – 300м², площа стелі – 250м², площа підлоги – 250м². Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного облицювання – 0,9.

Визначити зниження шуму після використання облицювання та можливість улаштування в приміщенні конструкторського бюро.

Розв’язання задачі 5

Зниження рівня шуму в приміщенні як наслідок використання облицювання з більш високим коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, можна визначити за формулою

,

де В₁ та В₂ – сталі приміщення відповідно до та після облицювання.

У загальному випадку:

,

де А – еквівалентна площа звукопоглинання, А=S_пов*α_сер;

α_сер – середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення площею S_пов;

S_пов = S_підл + S_ст + S_стелі,

де S_підл – площа підлоги, м²;

S_ст – площа стін, м²;

S_стелі – площа стелі, м².

За таких означень стала приміщення до облицювання становить

.

.

При визначенні сталої приміщення після облицювання треба звернути увагу на зміну середнього коефіцієнта звукопоглинання. До облицювання він складав для всіх внутрішніх поверхонь за умовами задачі α_сер1 = 0,1. Після облицювання підлога залишилася з попереднім коефіцієнтом звукопоглинання (α_сер = 0,1), а у стелі та стін він буде дорівнювати α₂ = 0,9. Середній коефіцієнт звукопоглинання після облицювання можна визначити як середньозважену величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні коефіцієнти звукопоглинання:

.

,

,

дБА.

Рівень шуму в приміщенні після облицювання, дБА, визначається за формулою

,

дБА.

Порівнюючи рівень шуму в приміщенні після облицювання з допустимим за ГОСТ 12.1.003-83*, який становить для конструкторського бюро 50дБА можна зробити висновок, що навіть після зазначеного облицювання в даному приміщенні влаштовувати конструкторське бюро недоцільно.

Задача 6

На підприємстві середньоспискова кількість працівників у звітному році склала 600 чоловік. За цей самий період сталося 25 випадків виробничого травматизму, у тому числі 5 випадків, які не були пов’язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність у зв’язку з нещасними випадками, пов`язаними з виробництвом, становила 125 робочих днів, зокрема, 2 потерпілих, які отримали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року. Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт важкості виробничого травматизму.

Розв’язання задачі 6

Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою

,

де n – число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов’язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

М – середньоспискова кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний період.

Коефіцієнт важкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

,

де D – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв’язку з випадками, що закінчилися у звітному періоді.

При розв’язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не пов’язані з виробництвом. Крім того, випадки, які не закінчилися у звітному періоді, не враховуються при розрахунку коефіцієнта важкості травматизму у цьому році, а враховуються в наступному.