Реферат
Тема: Поширення соціальних небезпек, які
загрожують життю і здоров'ю людини.
План:
1. Шкідливі звички
Паління. Проблеми паління
Інтоксикація та перша допомога
Нікотинова залежність
Вплив нікотину на організм
Причини поширення паління
2. Наркоманія
Ознаки наркотичного сп'яніння людини
Поширення наркотиків
3. Чи можна вилікувати наркоманів?
Список використаної літератури
1.Шкідливі звички
У будь-якій державі так чи інакше дуже поширені соціальні небезпеки, які загрожують життю і здоров'ю людини: алкоголь, паління, нарко- та токсикоманія.
У 2000, році в Україні на 100 тисяч населення офіційво зареєстроваво: 337 варкомавів (у Києві — 113 чоловік, у Дніпропетровську — 423, у Харкові — 480 чоловік); 103 алкоголіки (у Харкові — 102 чоловіки). На жаль, Україна посіла перше місце у Европі за темпами поширення епідемії ВІЛ/СНІДу. За офіційними даними, на 1 липня 2000 року в Україні зареєстровано 37 тисяч ВІЛ-інфікованих, із яких більше 2 тисяч — діти до 14 років. Захворіли на СНІД більше 1700 чоловік із них — 54 дитини, народилося 395 ВІЛ-інфікованих дітей. Померло від СНІДу більше 800 чоловік, у тому числі 45 дітей. На думку експертів ВООЗ, офіційно зареєстровані цифри в 10 разів менші за реальні.
Носіями соціальної небезпеки є люди. Наркоманія, алкоголізм і паління пов'язані із уживанням речовин, які отруюють організм. За даними ВООЗ, внаслідок паління кожні 8 секунд на Землі помирає людина. Експерти Всесвітнього банку підрахували: людство щорічно втрачає 200 млрд доларів через передчасну смерть працездатних паліїв. Наприклад, у 1999 році хвороби, спричинені палінням, забрали життя 4 млн чоловік (в Україні — 120 тисяч) — більше, ніж внаслідок автокатастроф, убивств, самовбивств, вживання алкоголю та наркотиків разом узятих. Тому Європарламент вирішив заборонити рекламу тютюну. З ініціативи ВООЗ розробляється Міжнародна конвенція про контроль над тютюном, покликана приборкати глобальну «тютюнову епідемію».
Звичка— укладений спосіб поведінки, втілення якого у певних ситуаціях набуває, для людини характер потреби.
Шкідливі звички— закріплені в особистості способи поведінки, агресивні по відношенню до самої особистості або до суспіль/ства. До шкідливих звичок належать паління, пияцтво, вживання наркотиків, токсикоманія. Перелічеві явища являють собою різні форми відхилення від здорового способу життя.
Шкідлива звичка (залежність) — це властивість вашого характеру або поведінки, яку можна охарактеризувати так:
— Ви не контролюєте ЦЕ, швидше ЦЕ контролює вас. Варто лише шкідливій звичці сформуватися, ви відразу ж потрапляєте під її владу.
— Оточуючі люди сприймають ЦЕ як ваш захист, роздратованість, замкнутість та ін.
— Ви робите ЦЕ все частіше й частіше, намагаючись викликати більш сильний вплив.
— Ви починаєте регулярно робити ЦЕ, коли передчуваєте неприємні відчуття, подібні до суму, самоти, фізичного болю і т.п.
— Ви відчуваєте, що вже не можете подолати ваші життєві проблеми без допомоги ЦЬОГО.
— Ви можете витратити значну частину життя, змагаючись із цим.
— Ви можете витратити коштовну енергію душі, страждаючи від ЦЬОГО і безуспішно намагаючись перемогти ЦЕ.
— На ЦЕ йде частина ваших грошей, вашого часу, вашої енергії на збиток чомусь більш корисному, у результаті ви ще більше ненавидите себе за ці нерозумні витрати.
— Ви втрачаєте самоповагу, душевні сили, виникає загроза руйнування усього вашого життєвого ладу (родина, кар'єра, друзі), фізичного та душевного здоров'я.
Деяких ЦЕ, врешті-решт, убиває.
Паління тютюну — одна з найпоширеніших шкідливих звичок. Є країни, де палять близько 50 % чоловіків і близько 25 % жінок.
Паління— вдихання різних тліючих рослинних продуктів (тютюн, опіум).
Паління тютюну — одна з найбільш поширених шкідливих звичок, які негативно впливають на здоров'я того, хто палить, і оточуючих людей, спричиняють розвиток хвороб серця, судин, легень, щлувка. Тютюновий дим містить канцерогенні речовини.
Відомо більше 60 різновидів тютюну. Його листя містить значну кількість різноманітних хімічних сполук: білки, вуглеводи, аміак, азот, нікотин, (імоли, ефірні олії, миш'як, нікель, свинець, кадмій, хром і т. д. У XVI ст. іспанці завезли тютюн із Південної Америки в Європу, де він набув широкого розповсюдження. Спочатку тютюн жували й нюхали, потім почали використовувати для паління.
Тютюновий дим являє собою аерозолі, які складаються із рідких і твердих часточок, які перебувають у завислому стані. Він містить нікотин, чадний газ, аміак, синильну кислоту, ціанистий водень, ацетон і значну кількість речовин, які спричиняють утворення злоякісних пухлин.
Палаюча сигарета — своєрідна фабрика з виробництва більше -4 тис. різних хімічних «сполук, і жодне з них не дає користі організму людини.
Найбільш небезпечний нікотин. Його вміст у тютюновому димові від 1 сигарети — 1800 мкг. Для порівняння: фенолу — 86 мкг, нафтил-аміаку — 0,023 мкг, ДДТ — 0,77 мкг. До нікотину організм звикає швидко, тому гостре отруєння має дуже коротку фазу. Його ознаками є запаморочення, кашель, нудота, гіркота у роті. Гноді долучаються слабкість, нездужання, блідість обличчя. Останні дослідження вчених свідчать, що максимальної шкоди завдає не нікотин, а смоли, що залишаються в легенях після паління.
Інтоксикація та перша допомога
Замість того, щоб одержувати задоволення, через мозок, душу, серце, через боротьбу, хвора людина — наркоман, п'яниця, палій — одержує радість неприродним шляхом: через вену, шлунок.
Людина, яка одержує задоволення через мозок,— усе життя
навчається, пише дисертацію, вивчає мови, пише книгу. Таку людину легко можна слухати годинами, з ним не хочеться розлучатися.
Ознаки цілеспрямованого розвитку має людина, яка стала, скажімо, майстром спорту. Навіть на відстані бачиш закохану людину, вона випромінює щастя.
Також на відстані видно і хвору людину — п'яницю, наркомана, палія. У неї теж є ознаки, але ознаки розпаду.
Хворобливий стан у пацієнта із будь-якою хімічною залежністю — це стан гострої або хронічної інтоксикації алкоголем, нікотином, наркотиком. Інтоксикація може бути легкою, неускладненою, залежно від дози, тривалості вживання токсичної речовини і стану здоров'я пацієнта. Вона може бути тяжкою, ускладненою блюванням кров'ю, гіпертонічним синдромом, психічними порушеннями. У стані отруєння пацієнти потребують активної детоксикації, видалення отрути з організму, нормалізації багатьох функцій.
Німецький професор Танненберг підрахував, що в наш час один смертельний випадок на мільйон чоловік винифіє у результаті:
авіакатастрофи — один раз на 50 років, від вживання алкоголю — раз на 4—5 днів, від автокатастроф — раз на 2—3 дні, від паління — кожні 2—3 години.
Тільки-но значна частина отруйних продуктів із організму видалена, а це може бути вже на другий-третій день, у курця, наркомана, п'яниці відразу ж виникає наступний хворобливий стан — синдром позбавлення алкоголю, тютюну або наркотиків. Тепер йому погано не від того, що він отруєний хімічною отрутою, а від того, що цієї отрути мало в організмі. Цей стан характеризується непереборним тяжінням до вживання свого звичного наркотика (алкоголю, нікотину, опію), а також повною дисфункцією обмінних, психічних і фізичних процесів.
Людина в період позбавлення звичної хімічної речовини (стан абстиненції, похмілля, «ломки») потребує постійного нагляду лікаря і застосування комплексу лікувальних заходів, часом реанімаційних, тому що можуть виникнути біла гарячка, епілептичний напад, синдром набряку мозку та інші негативні наслідки. Триває цей стан від 10 до 40 днів.
Наш пацієнт уже 20—30 днів не п'є, не колеться, не палить, але він усе ще хвора людина! Тепер у нього третій хворобливий стан — синдром «риби».
Бідну рибу викинуло хвилею на берег, вона лежить на піску, намагається рухати зябрами, дихати повітрям... але їй погано на березі! Вона чужа у чужому для неї світі. Вона з журбою дивиться в глибину, туди, де плавають інші риби. Увесь досвід життя цієї риби, уся її пам'ять, сподівання, бажання, усі біологічні програми пов'язані з іншою стихією, і вона прагне туди. Так і людина, позбавлена звичного алкоголю, тютюну, наркотика, сумує за звичним, вмикає криву логіку — хворої людини. А логіка шукає приводу, дозволу, причину, щоб повернутися туди. Коло замикається, і наш пацієнт знову на самому початку низки страждань, знову його кружляє у цій круговерті: отруєння, синдром позбавлення, синдром риби...
При отруєнні нікотином діяти треба відповідно до таблиці, де поряд із назвою речовини наведені цифри і букви. Відповідні до них дії приведені нижче:
| Отруйливі речовини | Перша допомога |
| Антинікотинова жувальна гумка | 1, Б |
| Тютюн для паління | 1+2+3, Б |
| Тютюн | 1+2+3, Б |
Пояснення:
— напоїти водою (чаєм, соком, але без газу). Ні в якому разі не давати молоко, яке допомагає організмові засвоювати отруту;
— викликати блювоту (щоб вивести отруту з організму). Спочатку дати тому, хто отруївся воду, чай або сік, нахилити верхню частину тулуба вперед, викликати подразнення піднебіння пальцем або чайною ложкою;
— дати таблетку активованого вугілля (щоб зв'язати отруту, що залишилася в організмі). Запивати таблетку можна водою або лимонадом;
А— небезпечно для життя (викликати «швидку допомогу», надати першу допомогу),
Б— небезпечно (викликати «швидку допомогу», надати першу допомогу).
В— відносно безпечно (надати першу допомогу, потім проконсультуватися у спеціаліста).
Нікотинова залежність
Було б неправильно стверджувати, що шкідливий вплив тютюну пов'язаний лише з нікотином.