Саморегулювання системи керування охороною праці досягається шляхом вироблення і реалізації управлінських рішень у відповідь на сигнальну інформацію про відхилення показників, що характеризують стан системи, від оптимальних значень.
Як критерії відхилень, що передбачають необхідність прийняття управлінських рішень і регулювання системи «людина -робоче місце - виробниче середовище», може служити сигнальна інформація про:
кожнім випадку травмування (професійного захворювання, аварії), у першу чергу - про смертельне і групове, підлягаюче спеціальне розслідування;
перевищенні числа нещасливих випадків в обліковому періоді в порівнянні з базовим;
перевищенні економічних утрат унаслідок нещасливих випадків, профзахворювань і аварій по
порівнянню з визначеним чи значенням з базовим періодом;
незадовільній оцінці стану (рівня) охорони праці в підрозділі (для керівника підрозділу) і на підприємстві (для начальника, директора).
Керуюче вплив на систему здійснюється доти, поки не буде досягнутий її оптимальний стан.
Ефективність функціонування системи може оцінюватися по: зниженню рівня виробничого травматизму в порівнянні з базовим періодом; чи зменшенню відсутності професійних захворювань; скороченню чисельності працівників, зайнятих у шкідливих, небезпечних умовах і на важких роботах; зниженню економічних утрат унаслідок нещасливих випадків, профзахворювань і аварій; соціальному ефекту.
Викладена концепція розробки системи керування ВІД з економіко-цільовою спрямованістю дозволить деякою мірою вирішувати проблеми професійної й екологічної безпеки на рівні підприємства в умовах перехідного періоду до відкритого (ринкової) економіці.
1.4.
1
Доводиться констатувати, що існуюча в країні нормативно-технічна документація не дає таких методів. При цьому цілком очевидно, що система показників обліку умов праці не дозволяє безпосередньо оцінювати стан охорони праці. Вона тільки дає можливість аналізувати результати функціонування системи заходів та засобів, яка знаходиться протягом звітного періоду в певному стані і має певний рівень своєї ефективності щодо необхідного за нормами. Закон запрацює на повну силу своїх можливостей лише в тому разі, коли буде вирішено проблему чіткого уявлення про структуру системи заходів та засобів для забезпечення нормативного рівня умов праці конкретних об'єктів та оцінок стану таких систем.
Важко уявити, наприклад, якісне й повне виконання вимог ст. 17 Закону («Управління охороною праці на виробництві...»), якщо немає проекту чи моделі системи забезпечення безпеки та сприятливих умов праці (СЗБУП) на промислових об'єктах, немає методів оцінок стану цієї системи. Керувати, не знаючи стану об'єкта керування, а тим більше ефективно - неможливо. Це стосується й багатьох інших статей Заону.Дослідження і практичний досвід показують, що стан СЗБУП адекватно відображається особливими матричними моделями. З'являється можливість розробити методологію оцінки стану охорони праці й широкого застосування сучасної обчислювальної техніки в процесі машинного моделювання та розробки варіантів управлінських рішень.
2,3
На сучасному етапі розвитку виробничих процесів у всіх галузях економіки спостерігається тенденція до інтенсифікації праці, підвищення інформаційного та психологічного навантаження на людину-виконавця, що зумовлює необхідність прогнозування основних показників безпеки праці з метою охорони здоров'я працюючих та забезпечення високої продуктивності.
Головна мета управління охороною праці - забезпечення безпеки, збереження здоров'я і високої працездатності людини в процесі праці. Вона забезпечується досягненням сукупності взаємопов'язаних основних і окремих завдань формування безпечних умов праці. Виконання поставленого завдання на практиці вимагає удосконалення методів контролю, аналізу, моделювання та прогнозування стану охорони праці.
Традиційні форми управління умовами праці та усталені методи діяльності існуючих служб щодо забезпечення вимог охорони праці вже недостатні. Планування заходів і розподіл ресурсів на потреби охорони праці відбуваються без використання спеціальних алгоритмів моделювання, які дають можливість оцінити наслідки виконання цих заходів. Тому в практиці управління переважають емпирізм і окремі рішення. Оцінити наслідки управлінських рішень і на цій основі раціонально сформувати план заходів можна з допомогою математичного моделювання, яке стало особливо актуальним завдяки переходу до економічних методів управління охороною праці.
Математичка модель - система співвідношень, що визначають характеристики стану об'єкта управління, а через них і управлінські дії, за яких досягається оптимальне управління.
Об'єктом управління охороною праці на підприємстві є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів підприємства щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці. Показники ефективного функціонування системи управління охороною праці (СУОП) підприємства подані в таблиці.
Крім показників, наведених у таблиці, для моделювання та аналізу функціонування СУОП можуть використовуватися й інші, зокрема коефіцієнт тяжкості травматизму, коефіцієнт виконання заходів з охорони праці.
Запропонована система показників ефективного функціонування СУОП підприємства охоплює функції СУОП в комплексі, всі показники розраховуються відносно просто, мають однакову розмірність (безроз-мірність). «Найкращі» значення всіх показників - О, «найгірші» - 1, тобто оптимізація показників (і системи в цілому) досягається шляхом мінімізації.
Як узагальнений показник оцінки ефективності функціонування СУОП можна запропонувати:
п
У=^--^а,у,< (1)
де у, - значення показників, наведених у таблиці;
п - кількість врахованих показників (у даному випадку - 9); а, - коефіцієнти, що визначають вагу /-го показника.
В окремому випадку значення всіх коефіцієнтів беруться рівними одиниці. У загальному випадку їхні величини можуть бути одержані з допомогою експертних оцінок або обчислені в процесі моделювання.
При цьому кожний показник залежить, в свою чергу, від множини факторів:
У=Уі^\, Х2,...х^), (2)
де х, - значення факторів; т - кількість врахованих факторів.
Рівень кожного фактора з множини Х = {х\, Х^і..,х^} залежить від обсягу виділених ресурсів:
х, = Хі(іі),
| Показники ефективного функціонування СУОП підприємства | ||
| Позначення | Найменування | |
| Уі=1000-К»„/Ч„> | /і - Кнв Чсо | показник виробничого травматизму - кількість потерпілих у результаті нещасного випадку – середньооблікова чисельність персоналу підприємства |
| У2=1000-Кз/Чсо | Уї ~ Кз-Чсс | показник профзахворювань і захворювань, пов'язаних з умовами праці - кількість зареєстрованих захворювань – середньооблікова чисельність персоналу підприємства |
| Уз=</«о | /з - К"о-Ко- | показник небезпечності виробничого обладнання - кількість одиниць обладнання, яке не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці - загальна кількість одиниць обладнання |
| У4==Кпн/^^со | Ул ~ 1/н ^ПН Чсо | - показник умов праці - кількість працюючих у незадовільних умовах праці - середньооблікова чисельність персоналу підприємства |
| /5-С/К^ | /5 -Кїп К.п | показник небезпечності технологічних процесів - кількість технологічних процесів, які не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці - загальна кількість технологічних процесів на підприємстві |
| Уб^бс/Кбс | /б - Кбс Кбс | показник небезпечності будівель і споруд - кількість аварійних будівель та споруд - загальна кількість будівель і споруд, що експлуатуються на підприємстві |
| У7-1-К^/К"зз | У7 -Кзз, | - показник забезпеченості засобами індивідуального захисту (313) К зз — реальна і потрібна кількість 313 |
| У8=1-К^/К^ | /8 - К'Р І^сп» | показник забезпеченості санітарно-побутовими приміщеннями Кет - реальна і потрібна кількість санітарно-побутових приміщень |
| /9=3вш/3о | /9 - °вш Зо- | - показник затрат на охорону праці - затрати на повне відшкодування шкоди потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань, на розслідування і ліквідацію наслідків аварій, нещасних випадків та профзахворювань, на виплату штрафів - загальний обсяг затрат на заходи з охорони праці |
де 2; - обсяг ресурсів, виділених на розвиток (підвищення рівня) і-го фактора.