Отже – віруси небезпечні для життя та здоров’я людини. Хвороботворні властивості вірусів.
Діапазон патологічних процесів, викликуваних вірусами, дуже широкий. Тут і так називані генералізовані інфекції (грип, кір, сказ, свинка, віспа й ін.), і місцеві поразки шкіри і слизуватих оболонок (герпес, бородавки), і хвороби окремих органів і тканин (міокардити, гепатити, лейкози), і, нарешті, злоякісні утворення (рак, саркома у тварин). Розповсюдженими захворюваннями залишаються грип і гострі респіраторні захворювання, кір, вірусний гепатит, тропічні лихоманки, герпес і інші вірусні хвороби. У природі існує мало чисто людських вірусів; усі вони близькі й аналогічні відповідні вірусам тварин.
Яка імовірність зустрічі з вірусами? Зі збудниками грипу, кору, свинки, герпеса, цитомегалії, гастроентерита і різних ГРЗ контакти практично неминучі (90 - 100%); з вірусами зухвалими гепатит, краснуха, сказ, везикулярний стоматит, поліомієліт, міокардити, зустрічей можна уникнути. Так чи інакше, але людина протягом усього життя піддається небезпеки заразитися і занедужати якою не будь вірусною інфекцією, хоча існує визначена вікова чутливість до вірусів.
Ще не народженому плоду людини грозять два віруси: краснухи і цитомегалії, що передаються внутріутробно і дуже небезпечні. Новонароджені і грудні діти ще більш уразливі: їм загрожують віруси герпеса 1-го і 2-го типу і вірус гепатиту. Також підстерігають їх нові небезпеки: грип, різні ГРЗ, поліомієліт, гострі гастроентерити.
Отже, віруси є постійними супутниками людини від народження аж до глибокої старості. Вважається, що при середній тривалості життя 70 років близько 7 років людина хворіє на вірусні захворювання. Підраховано, що в середньому людина щорічно зіштовхується з 2 і більш вірусними інфекціями, а всього за життя віруси до 200 разів проникають у його організм. На щастя, далеко не всі зустрічі закінчуються хворобами, тому що в процесі еволюції людський організм навчився успішно справлятися з багатьма вірусами.
102. Небезпека морських видів транспорту та діяння людини в екстремальних ситуаціях при виникненні загрози корабля.
Однією з сфер діяльності людини з давніх давен було мореплавство. Морський вид транспорту, як і будь який інший, таїть в собі досить велику частину небезпек.
Що ж може статися з кораблем у плаванні, та які небажані ситуації можуть чинити небезпеку:
¨ Пожежа на кораблі;
¨ Аварії та катастрофи пов’язані з природними умовами;
¨ Зіткнення з іншим кораблем або з нерухомим об’єктом;
¨ Інші види аварій (льодовий полон, хибний курс, посадка на рифи, перекидання, терористичний акт і т.д.).
При посадці на корабель пасажирам слід ознайомитись з заходами захисту свого життя на випадок надзвичайної ситуації: знати де знайти рятувальний жилет, вогнегасник, напрямок руху до рятувальної шлюпки та інше. На кораблях біля кожного пасажирського місця закріплюється карта пасажира, в якій вказується: значення корабельних сигналів тривоги, місце збору пасажирів по тривозі, номер та місце рятувальної шлюпки, ілюстрована карта-інструкція по одяганню рятувальних засобів індивідуального користування з вказівкою місця їх зберігання.
По-перше, на судні потрібно контролювати свою поведінку, та поведінку тих хто разом з тобою: дотримуватись правил поводження під час руху корабля, не лізти куди не слід, не заважати працювати персоналу корабля, обережно поводитись з вогнем, вибуховими речовинами, тому що саме від цих чинників може залежати ваша безпека.
Під час любої незапланованої, неординарної ситуації в першу чергу потрібно сповістити команду корабля, стримувати себе від небезпечних рухів, дій, та, що найбільш важливо, зберігати спокій та не утворювати паніки, бо частково від неї залежить успішне вирішення тієї чи іншої ситуації. Потім, уважно слухати та чітко виконувати ті заходи та команди виходу з ситуації що склалася, які пропонує команда корабля. В свою чергу на кораблях існує три типи сигналів корабельної тривоги, які подаються залежно від обставин: загальнокорабельна тривога, людина за бортом та шлюпочна тривога.
Під час пожежі на кораблях обов’язково передбачаються засоби пожежегасіння, тому команда корабля сама вправі справитись з полум’ям. Коли ж зусиль команди не достатньо, то самі пасажири, якщо вони в змозі допомогти, мають долучитися до локалізації пожежі. Більшість пасажирів повинна бути евакуйована в небезпечне місце (або спущена на рятувальних шлюпках на воду), куди вогонь дійде в останню чергу. При допомозі команді важливо те, щоб ваші дії дійсно були корисними, а не навпаки, утруднювали зусилля команди. На великих лайнерах, військових кораблях передбачено утримання пожежної команди, тому в цих випадках ваша допомога не знадобиться.
Якщо кораблю загрожує затоплення з причин пожежі, або зіткнення або інших аварій, то на кораблі передбачено рятувальні шлюпки, і команда корабля повинна скоординувати всі дії для порятунку людей (в першу чергу забезпечити всіх рятувальними жилетами і потім приступати до евакуації). Причиною загибелі пасажирів може бути також удар шлюпки об воду. Втрата шансів на спасіння може виникати внаслідок неправильного використання рятувальних жилетів, або коли люди скачуть у воду з висоти 6-15 м з борту корабля, який тоне. Якщо ви опинилися у воді, треба контролювати свої сили, утримувати на воді себе так, щоб найменше витрачати фізичні зусилля. Активні плавальні рухи можна здійснювати коли плити до берега або шлюпки.
Коли рух корабля супроводжується поганою погодою (буря, ураган) то не слід виходити на зовнішню частину корабля, слід утримуватись від прогулянок палубою, краще перечекати у каюті.
Кораблі, окрім пасажирських бувають й транспортними, й при виникненні загрози функціонування корабля або життю корабельної команди, слід вжити всіх заходів для запобігання лиху: повідомити по рації про ситуацію на кораблі на землю, забезпечити не розповсюдження вантажу, паливно-мастильних матеріалів зокрема, в екстремальній ситуації подати знак SOS.
Ніщо не гарантує безпеки при плаванні, тому правильне виконання всіх дій пов’язаних з порятунком корабля і людей які перебувають на ньому обов’язково мусять привести до бажаних наслідків.
122. Безпека життєдіяльності в умовах натовпу. Класи та різновиди натовпу, умови їх формування. Негативні чинники при великому скупченні людей.
Ряд дослідників вважають, що натовп – це особливий біологічний організм. Він діє за своїм законами і не завжди враховує інтереси окремих складових, у тому числі і його схоронність. Які рекомендації можна дати тим, хто виявився в натовпі, коли її рух набув некерованого характеру?
Дуже часто натовп стає небезпечніше стихійного лиха або аварії, що його утворили. Дослідження Карантелли (США) показують наступні характерні риси паніки:
- Панічна втеча завжди спрямована убік від небезпеки (не роблю ніяких спроб протидії);
- Напрямок утечі при паніці не є випадковим ( вибір за знайомою дорогою чи тією по який біжать інші);
- За своїм характером панічна втеча – асоціальна (найдужчі зв'язки можуть бути перервані: мати може кинути дитину, чоловік – дружину і т.д.), а люди стають несподіваним джерелом небезпеки друг для друга;
- Людина, охоплена панікою, завжди вірить, що обстановка вкрай небезпечна (панічна втеча припиняється, коли людина думає, що виявився поза небезпечною зоною);
- Людина, охоплена панікою, погано міркує, хоча цілком її дії логіки не позбавлені. Проблема скоріше в тім, що вона не шукає альтернативних рішень і не бачить наслідків свого рішення, іноді головних, як у типовому для пожеж випадку: стрибку з приречено великої висоти.
Усе сказане свідчить: зупинити натовп може лише найсильніше емоційне гальмо, чи чудо. Саме до чудес варто віднести випадки, коли сильній вольовій людині, що користується довірою тих, що зібралися, удавалося запобігти драматичний розвиток подій. Інші засоби – категоричні команди, гаряче переконання у відсутності небезпеки і навіть погроза розстрілу панікерів.
Багато спеціальних пам'яток рішуче рекомендують фізичне придушення призвідника паніки. Тому що припинити психологічну пожежу, що починається, (як, утім, і всяку іншу) незмірно простіше, ніж тому зупинити натовп, що прийшов в рух. Зробити це, зрозуміло, не легко, до того ж лідер піддається двом стресам відразу, він усвідомлює, як саму небезпеку ситуації, так і свою відповідальність за життя людей.
Як вижити у натовпі? Краще правило - далеко його обійти!!! Якщо це неможливо - ні в якому разі не йти проти натовпу. Якщо натовп вас потягнув, намагайтеся уникнути і його центру, і краю – небезпечного сусідства вітрин, ґрат, огорож набережної і так далі. Ухиляйтеся від усього нерухомого на шляху: стовпів, тумб, стін і дерев, інакше вас можуть просто роздавити, розмазати. Не чіпляйтеся ні за що руками, їх можуть зламати. Якщо є можливість – застебніться. Високі каблуки можуть коштувати вам життя, як і розв'язаний шнурок. Викиньте сумку, парасольку і т.д. Якщо у вас щось упало (що завгодно), ні в якому разі не намагайтеся підняти – життя дорожче. У щільному натовпі при правильному поводженні імовірність упасти не так велика, як імовірність здавлювання. Тому захистіть діафрагму зчепленими в замок руками, склавши їх на груди. Ще один прийом - пружно зжати руки в ліктях і пригорнути їх до корпуса. Поштовхи позаду потрібно приймати на лікті, діафрагму захищати напругою рук.