Вступ...................................................................................................................................................... 1
Терміни і визначення [2]...................................................................................................................... 3
Глава 1. Довгострокове прогнозування наслідків можливої аварії на хімічно небезпечному об'єкті з виливом НХР............................................................................................................................................... 5
1.1. Характеристика фізичних, хімічних та токсичних властивостей хлорпікрину............. 5
1.2. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення [2].................................. 5
1.3. Визначення параметрів зон хімічного забруднення [2]..................................................... 6
1.4. Визначення часу підходу забрудненого повітря до заданого населеного пункту [2].... 6
1.5. Визначення часу випаровування розлитого хлорпікрину [2]........................................... 6
1.6. Визначення можливих втрат серед робітників об’єкту та населення [2]........................ 6
1.8.Нейтралізуючі речовини........................................................................................................ 7
1.9.Засоби індивідуального захисту............................................................................................ 7
Висновок....................................................................................................................................... 8
Глава 2. Аварійне прогнозування можливих наслідків аварії на хімічно небезпечному об'єкті з викидом НХР.................................................................................................................................................. 9
2.1. Характеристика фізичних, хімічних та токсичних властивостей диметиламіну........... 9
2.2. Визначення глибини зони можливого хімічного забруднення........................................ 9
2.3. Визначення параметрів зон хімічного забруднення........................................................ 10
Висновок..................................................................................................................................... 10
Глава 3. Визначення характеру НХР, засобів захисту та відповідних дій при аварії на залізничному транспорті з виливом НХР.......................................................................................................................... 11
3.1. Небезпечний вантаж і ступінь його токсичності............................................................. 11
3.2. Основні властивості тетрафторетану і види небезпеки.................................................. 11
3.3. Засоби індивідуального захисту і їх характеристика....................................................... 11
3.4. Нейтралізація тетрафторетану............................................................................................ 11
3.5. Необхідні дії в різних умовах............................................................................................. 11
3.6. Заходи першої допомоги при ураженні............................................................................ 12
Висновок..................................................................................................................................... 12
Заключна частина............................................................................................................................... 12
Загальні висновки............................................................................................................................... 13
Список літератури.............................................................................................................................. 13
В наш час у промисловості та у сільському господарстві людина використовує десятки тисяч різноманітних хімічних речовин, при цьому, щороку кількість їх збільшується на 200 – 1000 нових речовин [1]. Володіючи величезними можливостями, хімія створює небачені у природі матеріали, помножує родючість землі, полегшує труд людини, економить його час, вдягає та лікують його. Це є причиною широкої хімізації народного господарства, бурного розвитку в останні десятиріччя хімічної промисловості. У зв’язку з цим зростають об’єми виробництва, використання, зберігання та перевезення різноманітних хімічних речовин, серед яких є дуже небезпечні для здоров’я людини.
Часто фізико – хімічні властивості небезпечних хімічних речовин (НХР) визначають їх здатність переходити у вражаючий стан і створювати вражаючі концентрації. Найбільше значення мають.[1]:
Агрегатний стан речовини. За звичайних умов НХР можуть бути у твердому, рідкому та газоподібному стані.
Таблиця 1. – Характеристика стану НХР в атмосфері. [1]
| Вид стану | Діаметр часток, мкм | Особливості розповсюдження у повітрі |
| Пара або газ | менше 0,001 | домішка, що не осідає |
| Аерозоль, що не осідає | від 0,001 до 30 | домішка, що не осідає |
| Аерозоль грубодисперсний | від 30 до 500 | домішка, що осідає |
| Аеросуспензія | більш 500 | домішка, що осідає |
Розчинність НХР у воді та різного роду органічних розчинниках. Розчинність – здатність одної речовини рівномірно розподілятися у середовищі іншої або інших речовин, утворюючи розчин. Розчинність НХР у воді та органічних розчинниках має важливе значення. Висока розчинність у воді може привести до сильного зараження водойм, внаслідок чого вони довгий час можуть уявляти небезпеку для людини довгий час, однак висока розчинність одночасно може дозволити при необхідності використовувати розчини різних речовин для дегазації (нейтралізації) НХР.
Щільність речовини та її газової фази. Якщо щільність НХР більше ніж щільність води, то НХР буде проникати в глибину водойми забруднюючи її. Якщо щільність газової фази ТНР більше ніж щільність повітря, то НХР буде накопичуватися у знижених місцях рельєфу місцевості, утворюючи невтримні концентрації.
Гідроліз – розкладання речовини водою. Чим вище гідролітична стійкість НХР, тим довше її вражаюча дія
Летючість – здатність речовини переходити у газоподібний стан. Кількісною характеристикою летючості є максимальна концентрація пари НХР при певній температурі.
Тиск насиченої пари. Визначає летючість та відповідно тривалість вражаючої дії НХР.
Коефіцієнт дифузії є характеристикою процесу дифузії. Швидкість випаровування НХР прямо пропорційна його коефіцієнту дифузії у повітря
Теплоємність визначає характер викиду та випаровування НХРз поверхні при аварії.
Теплота випаровування є однією з важливих фізико – хімічних характеристик, що визначають характер викиду та наступного випаровування НХР.
Температура кипіння дозволяє побічно судити про летючість НХР та характеризує тривалість вражаючої дії. Чим вище температура кипіння, тим повільніше випаровується НХР.
Температура замерзання – температура при якій рідина втрачає рухомість та при нахиленні пробірки з продуктом на кут 450 його рівень залишається постійним протягом 1 хвилини.
В’язкість – властивість рідких, а також газоподібних речовин опиратися течії під дією зовнішніх сил. В’язкість робить вплив на характер поведінки НХР у аварійному випадку( характер дроблення, усмоктування та ін.)
Корозійна активність – властивість руйнувати оболонки в яких зберігається або транспортується НХР.
Крім названих – максимальна концентрація, теплове розширення і стискальність, температура спалаху та ін. Всі ці характеристики необхідні при оцінюванні хімічної небезпечності виробництва, використання, збереження та перевезення НХР, при прогнозуванні та оцінюванні наслідків аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО).
По ступеню токсичності при інгаляційному та пероральному шляхах поступлення в організм хімічні речовини можна розділити на шість груп.
Таблиця 2. – Токсичність хімічних речовин [1]
| Група токсичності | LC50 або частково смертельна концентрація, мг/л | LD50 або частково смертельна доза мг/кг |
| Дуже токсичні | нижче 1 | нижче 1 |
| Високотоксичні | 1-5 | 1-50 |
| Сильно токсичні | 6-20 | 51-500 |
| Помірно токсичні | 21-80 | 501-5000 |
| Малотоксичні | 81-160 | 5001-15000 |
| Практично нетоксичні | вище 160 | вище 15000 |
До найбільш небезпечних відносяться: деякі сполучення металів, карбоніли металів, речовини, що містять ціаногрупу, сполучення фосфору, фторорганічні речовини, хлоргідрини, галогени, та ін.
До дуже токсичних та високотоксичних хімічних речовин відносять: мінеральні та органічні кислоти, луги, сполучення сірки, хлор та бромзаступні похідні вуглеводнів, деякі спирти та альдегіди кислот, органічні та неорганічні нітро – та аміносполучення, феноли, крезоли та їх первісні, гетероциклічні сполучення.
До помірно токсичних, малотоксичних і практично нетоксичних хімічних речовин, які не уявляють собою небезпеки відноситься всі останні хімічні сполучення.
Пестициди – препарати, що призначені для боротьби з шкідниками сільського господарства, бур’янами та т.п. Багато з цих сполучень дуже шкідливі для людини. За хімічним складом пестициди можна розділити на групи: фосфорорганічні сполучення, карбомати, хлорорганічні сполучення, ртутьорганічні сполучення, похідні феноксіуксусної кислоти, похідні діпіріділу, органічні нітросполуки.
Для характеристики токсичності НХР використовуються поняття: гранична концентрація, межа стерпності, смертельна концентрація, смертельна доза.
Гранична концентрація – це мінімальна ефективна концентрація, тобто найменша кількість речовини, що може викликати відчутний фізіологічний ефект. При цьому уражені відчувають лише первинні ознаки враження та в цілому зберігають працездатність.
Межа стерпності – це мінімальна концентрація, яку людина може витримувати без стійкого ураження. В промисловості у якості межі стерпності використовується гранична припустима концентрація (ГПК). ГПК регламентує допустимий ступінь забруднення НХР повітря робочої зони та використовується у цілях дотримання вимог правил техніки безпеки.
Таблиця 3. – класифікація НХР по ступеню впливу на організм людини [1]
| Показник | Норма для класу небезпечності | |||
| 1 – го | 2 – го | 3 – го | 4 – го | |
| ГПК НХР у повітрі робочої зони, мг/м3 | менше 0,1 | 0,1-1 | 1,1-10 | більше 10 |
| Середня смертельна доза при введенні у шлунок, мг/кг | менше 15 | 15-150 | 151-500 | більше 500 |
| Середня смертельна доза при нанесенні на шкіру, мг/кг | менше 100 | 110-500 | 501-2500 | більше 2500 |
| Середня смертельна концентрація у повітрі, мг/м3 | менше 500 | 500-5000 | 5001-50000 | більше 50000 |
Крім всього вище названого важливими факторами є метеоумови. В залежності від температури повітря, його швидкості, ступеню вертикальної стійкості повітря (СВСП), тиску, вологості, хмарності, опадів формуються зони забруднення НХР. Так при підвищенні температури глибина розповсюдження забрудненого повітря збільшується. Зі збільшенням швидкості зменшується кут сектора зони можливого хімічного зараження, але наряду з цим підвищення швидкості вітру приводить до більш інтенсивного перемішування повітряних мас, що в свою чергу призводить до зменшення концентрації НХР і зменшення глибини розповсюдження хмари забрудненого повітря. СВСП характеризує рух повітряних мас в приземному шарі. Цей рух обумовлено різницею температури, а відповідно і щільності повітря на поверхні ґрунту (висота =0м) та 2м. В залежності від розподілу температур розрізняють: інверсію t0 < t2