Реферат з економічної географії
Чад
| Столиця: | Нджамена | Фізична карта | |
| Площа: | 1 284 000 км2 | ||
| Населення: | 8 707 078 чол. | ||
| Офіційна мова: | французька | ||
| Релігія: | іслам, 60% населення – мусульмани, 35% - анімісти, 5% - християни | ||
| Форма правління: Грошова одиниця: | республіка африканський франк | ||
| Природні ресурси: | 1. Водні ресурси: | ||
| Річки: Шарі, Аук, Логон Озеро: Чад | |||
| 2. Ґрунти: пісчані та кам’янисті | |||
| 3. Корисні копалини: кам’яне вугілля, кам’яна сіль, природна сода, боксити, залізна руда, вольфрам, уран, олов’яні руди | |||
| Населення: | На території держави проживають 8 707 078 чол.(2001 р.); араби (26,1% всього нас.), сара (21,9%), багірмі, тубу, мубі , хауса, маса та ін. | ||
| Промисловість: 1. Текстильна промисловість – Шкірні, бавовняноочисні, взуттєві підприємства 2. Харчова промисловість – Масло-молочні, м’ясні, пивоваренні, цукрові, борошномельні, рисоочисні підприємства 3. Видобувна промисловість – Видобування кам’яного вугілля, вольфрамових, уранових, олов’яних руд | Сільське господарство: Тваринництво: Велика рогата худоба, кози, свині, вівці, верблюди, свійські птиці, риба. Рослинництво: Просо, сорго, арахіс, рис, кукурудза, тютюн, кассава, пшениця, цукровий очерет, бавовник, фінікова пальма. | |||
| Обробна промисловість |
| |||
| Текстильна | ||||
| Шкіряна і взуттєва | ||||
| Харчова | ||||
| Видобувна промисловість | ||||
| Кам’яного вугілля | ||||
| Олов’яні руди | Сільське господарство | |||
| Вольфрамової руди | ||||
| Уранові руди | Коренеплоди, зернові та технічні культури, пасовищне тваринництво | |||
| Зернові і бобові культури, тваринництво | ||||
| Кочове та напівкочове тваринництво | ||||
| Не використовувані чи мало використовувані землі | ||||
Експорт: вивозять бавовну, м’ясо, шкіри, живу худобу, рибу тощо.
Імпорт: ввозять машини та устаткування, нафтопродукти, будівельні матеріали, хімічні товари, продовольство.
ЦІКАВЕ. Чад здавна слугував місцем, де відбувалися контакти народів Північної Африки, Сахари і Судану, носіїв різних культур і релігій. Тому етнічний склад населення цієї досить великої країни (21 місце у світі) відрізняється надзвичайною строкатістю. Тут представлені мови семи груп великих мовних родин (ніло-сахарської, семіто-хамітської і нігеро-кордофанської).
Іслам широко розповсюджений серед народів пустель – арабів-бедуїнів, туарегів і фульбе, що займаються кочовим скотарством. Вони розводять верблюдів і велику рогату худобу. Основними заняттями хауса є торгівля і землеробство. Вадаі – хлібороби, що домоглися великих успіхів в техніці штучного зрошення. Як добриво вони використовують гній худоби. Канебу займаються переважно тваринництвом. Тубу ведуть кочовий спосіб життя в посушливих східних і північних районах.
Немусульманське населення живе в більш густонаселеному поясі саванових рідколісь. Тут сама численна етнічна група – сара, основним заняттям якої є рибальство і землеробство. У тих же районах настільки ж дисперсно розміщені хлібороби хакка. Після появи в Центральній Африці високоврожайних зернових культур з Нового Світу хакка протягом чотирьох століть поступово переміщалися в райони з більш вологим кліматом, де вони могли вирощувати ці культури, витісняючи відтіля корінне населення мисливців і збирачів.