Економіко-кримінологічна
теорія детінізації економіки
У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження. Окреслюється проблемна ситуація, визначаються мета, теоретичні і прикладні завдання дослідження, концептуальні, теоретико-методологічні засади та методичні засоби розв'язання визначених завдань.
Розділ перший “Об'єкт, предмет, передумови та структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки” складається із трьох підрозділів та одинадцяти параграфів. У підрозділі 1.1.“Введення у проблему детінізації економіки” наводиться розгорнутий аналіз літературних джерел та різноманітних визначень поняття, структури та складових елементів тіньової економіки. На підставі цього робиться висновок, що переважна частина проведених досліджень тіньової економіки носять вузькофаховий і, як правило, суто оціночний характер. Наголошується, що неможливо встановити реальні обсяги тіньової економіки, не визначивши повного переліку її потенційних джерел та чинників. Тим більше не можна розробити ефективні шляхи призупинення тіньової економіки на основі суперечливих, в тому числі побутово-жаргонних, визначень поняття тіньової економіки (“шарова”, “неофіційна”, “мала”, “фіктивна”, “дефективна”, “паралельна”, “чорна”, “сіра”, “брудна”, “незаконна” тощо).
Доводиться, що застосування вузькофахового підходу до визначення поняття і структури тіньової економіки не дає можливості встановити сутність, об'єктивні економічні і правові параметри цього явища. Відповідно без розробки комплексних теоретико-методологічних засад протидії тіньовій економіці не можливо розробити ефективну економічну модель передумов її детінізації, зконструювати ефективні правові механізми превентивного впливу на усунення економічних й організаційно-правових причин тінізації економіки. Без вирішення цих методологічних завдань практичні працівники правоохоронних органів позбавлені можливості ефективно виявляти і розкривати злочинні прояви та їх криміногенні чинники у тіньовій сфері. Водночас вузькофаховий підхід нерідко має місце у при прийнятті урядових рішень з проблем протидії тіньовій економіці. В запропонованих економічних заходах не завжди враховуються можливості їх правової реалізації і навпаки – рекомендації з правового регулювання не враховують економіко-кримінологічні закономірності функціонування тіньових відносин. Саме через вузькофаховий підхід, заходи протидії тіньовій економіці часто характеризуються непослідовністю, суперечливістю, взаємовиключенням. Прикладом цього є посилення кримінально-правової боротьби з тіньовою економікою, зокрема, введення кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) тіньових доходів злочинного походження з одночасним ініціюванням законодавчих актів про легалізацію тіньових доходів шляхом амністії.
На підставі осмислення попередніми дослідниками теоретичних і прикладних проблем тіньових економічних процесів в дисертації доводиться, що важливою причиною існування вузькофахового підходу і неоднозначних тлумачень поняття “тіньова економіка” та шляхів її подолання є певна неоднозначність самої субстанції цього явища. З одного боку, в ньому значною мірою міститься протиправна, а частково й криміногенна основа, з іншого, сучасна тіньова економіка – це реальна економічна субстанція, яка відображає рівнозначну й об'єктивну реальність сучасних економічних умов, що знаходить свій вираз у рівнозначній або майже рівнозначній за масою капіталів як легальної економіки, так і сукупності тіньових посередницьких та виробничих, капіталооборотних відносин. Останні пронизують всю макро- і мікрорівневу структуру економіки і є її суттєвою складовою частиною. Однак ця частина економіки, з одного боку, не підпорядковується нормативно-правовій регламентації, з іншого – функціонує не лише з криміногенних мотивів, а й на основі реальних економічних інтересів, які вступають у конфлікт з непродуктивною високовитратною моделлю алгоритмів капіталообороту, тобто з наявним у країні правовим і економічним середовищем.
На основі розгляду взаємозв'язку і взаємовпливу економічних і криміногенних факторів тінізації економіки, в роботі доводиться, що створити економічні передумови і ефективну організаційно-правову інфраструктуру призупинення криміногенних тіньових процесів можливо лише за умов комплексного організаційно-правового, економічного та кримінологічного підходу до пізнання, моніторингу змін та протидії феномену “тіньова економіка”. Водночас мова йде не про підміну чи механічне поєднання цих наук. Йдеться про розробку праксологічних засад інтерналізації напрацьованих у цих науках знань та їх інтеграцію у спеціальній міждисциплінарній теорії детінізації економіки. Остання у межах елементів свого предмету та науково-практичних завдань мала б адекватно відображати, перш за все, організаційно-правовий, економічний і криміногенний аспекти явища “тіньова економіка” та повинна стати синтезованою методологічною основою комплексного пізнання сутності тіньових процесів, їх структури, джерел, причинного обумовлення, різноманітного прояву та його наслідків.
У підрозділі 1.2. “Управлінські, правові та кримінологічні структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки” визначаються наукові джерела, засади та межі інтерналізації економічних, організаційно-правових і кримінологічних знань у теорії детінізації економіки. Обґрунтовуються зміст і гносеологічна структура організаційно-управлінських та фінансово-правових елементів теорії детінізації економіки, окреслюється сутність і механізми набуття ними економіко-кримінологічного значення та відповідної трансформації, що знаходить відображення при їх інтерналізації у теорії детінізації економіки.
Аналізуючи характеристику структури теоретико-методологічних засад дослідження проблеми детінізації економіки, автор відзначає, що гносеологічні засади конструювання будь-якої теоретичної системи починаються з висунення певної наукової ідеї. Остання в теорії відіграє роль базового знання, центрального положення та системоутворюючого елементу, що синтезує всі поняття, судження в цілісну категоріальну систему, спрямовану стосовно предмету пізнання і перетворення, безпосередньо залежну від специфіки конкретного об'єкту дослідження. Саме ідея “детінізації економіки” віддзеркалює сутність або основний зміст концепції даного дослідження. Розвиток ідеї створення економічних, правових та організаційних передумов повернення підприємницької діяльності з тіньового в легальний сектор економіки, а також формування організаційно-правової інфраструктури запобігання тінізації капіталообороту, є проявом цілісного розвитку і руху наукового знання: від висунення обґрунтування ідеї до вивчення і розробки методологічних засад, а потім прикладних заходів і перетворення явища. Відповідно предмет і теоретико-методологічну структуру теорії детінізації економіки складає ідея детінізації, категоріальний устрій даної системи знань, понятійний апарат, теоретико-методологічні засади дослідження об'єкта пізнання, наукові розробки та рекомендації щодо його доцільного та цілеспрямованого перетворення.
На відміну від ідеї “легалізації тіньових капіталів”, яка суперечить поняттю боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів злочинного походження, методологічний потенціал і семантика ідеї “детінізації економіки” знімає колізію з поняттям відмивання (легалізація) доходів злочинного походження, а також усуває ситуативний підхід до вирішення зазначених проблем шляхом амністії. В дисертації наголошується, що амністія може “легалізувати” виявлених і затриманих тіньовиків, але не створює економічних передумов для повернення ними тіньових капіталів у легальний сектор економіки. Подібні разові акції, як правило, дають результат зворотній задекларованому. Щодо ідеї детінізації економіки то вона утворює спрямовану архітектоніку структури дослідження, спрямовує його на визначення економічних передумов і превентивної організаційно-правової інфраструктури усунення причин, що зумовлюють тінізацію економічних відносин.
Постановка саме таких завдань перед дослідженням вимагає комплексного економіко-кримінологічного підходу, створює передумови, що виключають вузькофаховий та ситуативно-оціночний підходи, які були притаманні роботам попередніх дослідників тіньової економіки.
В дисертації зазначається, що ідея детінізації економіки базуються на:
- створенні економічних передумов, які б стимулювали добровільне повернення суб'єктів підприємницьких відносин з тіньового у легальний сектор економічної діяльності;
- розробці превентивних механізмів, які б передбачали залучення до протидії тіньовим проявам не тільки державні органи, а й установи банківської системи, інші підприємницькі структури, посвідчувально-реєстраційні установи, служби ризик-менеджменту, економічної безпеки підприємств тощо, які є зацікавленими в запобіганні нанесенню збитків їх підприємствам.
Ідея створення економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки розвивається в кожному розділі та підрозділі роботи, що утворює цілісну методологічну систему знань про шляхи розв'язання проблем детінізації економіки.
Дисертант приходить до висновку, що в основі розробки проблем детінізації економіки лежать знання про легітимні форми економічного капіталообороту, напрацьовані в ряді економічних, організаційно-управлінських і правових науках. Однак, кожна із них розробляє свій специфічний предмет і в його межах не може охопити криміногенні аспекти проблем детінізації економіки.
Аргументуючи вищенаведені висновки, дисертант наголошує, що класична економічна теорія має значний потенціал щодо вивчення макрорівневих економічних аспектів субстанції “тіньова економіка”, але буде безсилою у питаннях банківських технологій, документообороту, облікових, інформаційних технологій та фінансових операцій і ніяким чином не проникне в мікрорівневі проблеми організаційно-управлінського, кримінально-правового та інших зазначених вище наук.