Курсова робота на тему:
Ухилення від сплати податків. Аналіз та оцінка оперативної системи.
ЗМІСТ | ||
Вступ | 3 | |
1. | Аналіз та оцінка оперативної ситуації. Інформаційно-аналітична робота | 4-12 |
2. | Ухилення від сплати податків за допомогою посередницьких структур в атомній енергетиці на ринку нафтопродуктів | 13-14 |
3. | Ухилення від сплати податків за допомогою благодійних фондів. | 15-17 |
4. | Ухилення від сплати податків шляхом використання вексельних розрахунків при поєднанні корисливих інтересів державних посадових осіб з інтересами представників тіньового бізнесу. | 17-20 |
5. | Оперативно-розшукові заходи по викриттю злочинної діяльності пов’язаної з ухиленням від сплати податків у фінансовій і банківській системах за допомогою посередницьких і фіктивних структур. | 21-22 |
6. | Практичні рекомендації органам податкової міліції по визнанню недійсними угод, укладених реально існуючими підприємствами з фіктивними фірмами. | 23-30 |
| Приклади | 30-37 | |
| Висновок | 38-42 | |
| Список використаної літератури | 43 | |
На даний момент в органах Державної податкової служби України гостро стоїть питання, щодо ухилення від сплати податків з використанням фіктивних фірм, та іншими структурними організаціями. Саме актуальнисть даної теми дала поштовх, для написання мною даної курсової роботи.
Вивчаючи матеріали по даній темі, я звернувся до проведеного аналізу наявного в Генеральній прокуратурі України: Державної податкової адміністрації України інформації, свідчить про те, що у сфері економіки протягом тривалого часу функціонують стійки злочинні угрупування, які використовуючи рахунки псевдопідриємницьких, та інших структур, займаються відмиванням коштів, тобто переведенням їх у готівку, в тому числі іноземну валюту. Дані злочинні операції завдають значних збитків економічним інтересам держави у вигляді відтоку грошових коштів за межі України в іноземні банки і, як наслідок, недоотриманню бюджетних надходжень.
Реєструються вищезгадані структури, як правило, за дорученням, що видані на неіснуючих осіб, по втрачених або викрадених паспортах, з використанням підроблених печаток нотаріусів та органів державної реєстрації. Функціонують такі суб’єкти псевдопідриємницької діяльності короткий час, що не дає можливості встановити контроль за сплатою податків.
Близько до цих суб’єктів примикають різні посередницькі структури і благодійні фонди, які нерідко використовуються для махінацій з грошовими коштами.[1]
Як свідчить аналіз проведений нещодавно Державною податковою адміністрацією України діяльність фіктивних фірм, та посередницьких структур спрямована на те, щоб стало неможливим з боку державних легальних і правоохоронних органів контролю за грошовими і товарними потоками легальних суб’єктів підприємництва і, як наслідок, ухилення від оподаткування. [2]
1. Аналіз та оцінка оперативної ситуації. Інформаційно-аналітична робота
Оперативний аналіз ситуації приховування реальних прибутків від оподаткування в Україні шляхом завищення собівартості продукції, робіт та послуг, реалізації контрабандних товарів, використання фіктивних фірм та банківської системи, здійснення іншої підприємницької діяльності в "тіньовій", тобто неврахованій сфері підприємництва, що уникає оподаткування, набули масового характеру і створили загрозу для економіки держави.
Залежність рівня "тіньового" обігу капіталу від національної податкової політики є реальною, і здійснюється цей обіг у процесі територіального обміну такими факторами виробництва, як праця та капітал. В Україні склалася ситуація, за якої розміри "тіньової" економіки перевищують 50 відсотків. Зростанню її обсягів, у тому числі й організованих форм злочинності, у нашій державі сприяють причини як соціально-економічного, так і правового характеру. Одна з них – високий рівень оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності, загострення економічної кризи, високий рівень прихованого безробіття, зволікання з виплатою зарплат, пенсій тощо.
Правові причини, що сприяють дезінтеграції економічних процесів та детермінують "тінізацію" суспільно-економічних відносин за рівнем їх впливу на відтворення криміногенного "тіньового" потенціалу, умовно можна поділити на декілька груп,
До першого рівня загально-концептуальних чинників потрібно віднести:
правове регулювання реформ базується на економіко-правовому аналізі ситуації, що склалася, визначенні її причин і шляхів подолання.
До другого рівня загально-концептуальних чинників, які, з одного боку, є причиною і засобом поглиблення тінізації економіки, а з іншого – сприяють легалізації доходів, нажитих злочинним шляхом, потрібно віднести:
1) прийняття окремих нормативних актів, які прямо сприяють "тінізації" джерел накопичення капіталів злочинного походження;
2) встановлення надмірно високих податків;
Найбільш ефективним засобом залучення "тіньових" капіталів у легальний економічний обіг на макрорівні може бути оптимізація (у бік зниження) сукупних податкових платежів на рівні 30 – 34 відсотків.
За розрахунками французького економіста Лаффера, навіть цей рівень є гранично високим. При вищих податкових ставках, за так званою "кривою Лаффера", починається небезпечна зона. Навіть такий рівень оподаткування призводить до зниження бюджетних надходжень, оскільки виробнича діяльність падає, а всі види підприємств виштовхуються у "тіньовий" сектор економіки, що, відповідно, звужує базу оподаткування. (Між іншим, зараз сукупні податки в Україні складають близько 74 відсотків).
Потрібно відзначити, що недосконалість законодавства та інші наведені вище чинники дозволяють посадовим особам використовувати державні та службові повноваження з корисливою метою, створюючи сприятливі умови для шахрайства з фінансовими, енергетичними та сировинними ресурсами. Цьому сприяє також безкарність, що виникає в результаті зазначених вище причин, які зумовлюють проблеми в правовій практиці.
Якщо тільки одні криміногенні процеси піддати кримінологічному та логіко-стуктурному аналізу, взявши за основу статистику МВС України, то буде встановлено, що ці цифри є значно більшими. Але при таких темпах відтворення "тіньових" процесів навіть найточніші підрахунки ситуації не змінять.
Якщо всі наведені вище економічні, управлінські, нормотворчі, цивільно-, кримінально-, адміністративно-правові прорахунки піддати серйозній економіко-кримінологічній експертизі, то ми побачимо, що в основі руйнації того чи іншого напряму фінансово-господарської діяльності, тієї чи іншої галузі народного господарства лежить не тільки некомпетентність фахівців або їх політично-кон'юктурні ініціативи, а й корупційні та інші корисливі, тіньові інтереси, які набули характеру саморегулюючго відтворення.
Аналіз криміногенної ситуації в податковій сфері дає можливість зробити висновок про стійку тенденцію зростання числа злочинів, скоєних саме шляхом службової фальсифікації, підробки документів, виготовлення фіктивних печаток, використання загублених паспортів, підробки адреси та використання прізвищ інших осіб.
Аналіз практики реєстрації підприємств показує, що кількість сумлінних платників податків, які здають фінансові звіти в податкові органи, з року в рік зменшується, у той час, як кількість зареєстрованих підприємств постійно зростає.[3]
Аналіз використання офшорних зон підприємствами України
Аналіз порушених кримінальних справ, актів документальних перевірок, наявної оперативної інформації свідчить, що на даний час, внаслідок правової неврегульованності та недосконалості чинного законодавства, існуюча банківська система є головним інструментом та каналом приховування податків ділками “тіньової економіки”. Ними налагоджена індустрія створення мережі фіктивних підприємств, основною метою яких є обслуговування несумлінних легальних платників податків для укриття об'єктів оподаткування шляхом прийняття на себе їх податкових зобов'язань.[4]
Вибіркова перевірка використання векселів по погашенню заборгованості бюджетній сфері за газ показала, що в ряді випадків мали місце факти проведення взаєморозрахунків на суму, більшу, ніж фактична кредиторська заборгованість, тобто проведено приховане кредитування постачальників газу та інших задіяних структур.
Україна володіє потужним агропромисловим комплексом. На її території розташовано і працює 143 підприємства з виготовлення спирту та лікеро-горілчаних виробів державної форми власності та 99 – колективної (приватної). Основна частина спиртових підприємств розташована у таких областях: Вінницькій – 22, Харківській – 19, Тернопільській – 17 та Львівській – 17.
Але у зв'язку з відсутністю належного контролю за виробництвом і реалізацією алкогольної продукції останнім часом виникли негативні тенденції на алкогольному ринку України. Це призвело до значного зменшення обсягів виробництва алкогольних напоїв на державних підприємствах, неконтрольованого надходження в країну імпортної продукції, необлікованого виробництва фальсифікованої продукції, чисельних порушень законодавства, ухилення від сплати податків суб'єктами підприємницької діяльності та суттєвого зменшення надходження коштів до бюджету.