3. Про визнання установчих документів недійсними та провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству.
Головна мета - визнати дії суб'єкта підприємницької діяльності відповідно до статей Цивільного кодексу України[9] такими, що суперечать цілям юридичної особи. До таких угод застосовуються заходи, передбачені ст. 48 або ст. 49 Цивільного кодексу України.
В тексті позовної заяви крім загальних положень слід особливу увагу звернути на аналіз руху коштів з оборотної відомості по рахунках підприємства, включаючи і валютні рахунки, на наявність ліцензій, спеціальних дозволів, порядок державної реєстрації, а також у обов'язковому порядку вказати нанесені державі збитки, які виразились в несплаті податків і обов'язкових платежів, безготівковому перерахуванню грошових коштів за кордон та перерахуванню грошових коштів суб'єктами підприємницької діяльності, які перераховували їх за нібито поставлені товари та виконані роботи.
Податкова служба таким чином спроможна визнати дії та діяльність фіктивної фірми такими, що суперечать чинному законодавству.
Згідно цивільним законодавством України угоди - це дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків[10]. Тобто, якщо арбітражним судом дії будуть визнані, як не відповідаючими чинному законодавству, то угоди автоматично піДержавної податкової адміністрації дають під визначення "протизаконні угоди", що надає можливість з усіх партнерів фіктивної фірми стягнути в дохід держави суми податку на прибуток, які були нестягнуті в результаті збільшення валових витрат, а також податку на додану вартість.
Практика свідчить, що не слід одразу звертатися до арбітражного суду для визнання статутних документів недійсними та скасування державної реєстрації фіктивної фірми у зв'язку з тим, що після ліквідації підприємства та звернення до арбітражного суду з подальшим визнанням недійсними угод між фіктивною та реально існуючою фірмами юридичне зникає один з відповідачів (ліквідована фіктивна фірма). В свою чергу відсутність одного з відповідачів (скасована державна реєстрація фіктивної фірми) робить неможливим розгляд такої справи арбітражним судом.
В практичній діяльності необхідно розглядати кожний випадок окремо, ретельно аналізувати наявні документи, з метою підвищення ефективності роботи по притягненню "тіньових" оборотів до оподаткування.
Однією з необхідних умов отримання позитивних результатів при виявленні та документуванні злочинних дій посадових осіб підприємств, що ухиляються від оподаткування та тих, яки їм сприяють, є своєчасно отримана інформація про осіб, час, місце, способи та механізм злочину з метою ухилення від оподаткування. Зазначене необхідно застосувати у повсякденній діяльності.
Приклади:
Про викриття "конвертаційного" центру в АКБ " Інтерконтинентбанк"
30 червня 2000 року Управлінням податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві спільно з співробітниками спецпідрозділу УСБУ по м. Києву та Київській області припинено діяльність злочинного угрупування, яке займалося конвертацією грошових коштів через розрахункові рахунки фіктивних підприємств в АКБ "Інтерконтинентбанк".
В ході проведення оперативно-розшукових заходів встановлено, що грошові кошти на рахунки фіктивних підприємств в АКБ "Інтерконтинентбанк" надходили від підприємств (в основному фіктивних) із різних регіонів України, розрахункові рахунки яких знаходяться в банках Києва, Дніпропетровська, Львова, Житомира, Одеси, Харкова, Рівного, Кривого Рогу та інших. В подальшому грошові кошти перераховувалися по підробних документах, або ж зовсім без документів, в адресу закордонних підприємств на ЛОРО рахунки Російських та Латвійських банків в АКБ "Авіатекбанк", в валютному ОПЕРУ акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" та в акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк".
Тільки в 2000 році через рахунки фіктивних підприємств в АКБ "Інтерконтинентбанк" було незаконно проконвертовано близько 2 млрд. грн., чим завдано шкоди державі лише по податку на додану вартість більше 400 млн. гривень[11].
Так, в ході перевірки було встановлено, що вантажно-митні декларації згідно до яких по контракту ТОВ "Аграліус" перерахувало підприємству "Коммексім" (Росія), на кореспондентський рахунок ЗАТ "Федеральний промисловий банк" (Росія) у АКБ "Авіатекбанк" МФО 300120 за шпон
34 млн. 450 тис. грн., через Київську регіональну митницю не оформлювались, хоча печатки та штампи на ВМД стоять Київської регіональної митниці. Тобто товар в рамках вказаної угоди через митний кордон України не надходив.
Відповідно до аналізу руху коштів по розрахунковому рахунку ТОВ "Аграліус" за короткий період функціонування , з 02.02.2000 р. по 21.04.2000 р., на р/р цього підприємства в АКБ "Інтерконтинентбанк" було накопичено грошові кошти в сумі 130 млн. грн., які були перераховані в іноземні банки.
Вказаним підприємством не сплачено до бюджету лише ПДВ на загальну суму 26 млн. гривень.
По аналогічним схемам здійснювали незаконну конвертацію грошових коштів підприємства ПП "Альбатрос-М", ПП "Катекс", ТОВ "Фазис" , ТОВ "Вертікаль", ТОВ "Аграліус", ТОВ "Дінара", ТОВ "Київ", "Гарант", ТОВ "Поляріс", ПП "Джитанелелектрик", ДП "Поліком", ПП "Продекс", ПП "Стеол", ТОВ "Тевтон", ПП "Юнава" (рахунки у АКБ "Інтерконтинентбанк" МФО 300313).
Наприклад, директором ПП "Продекс" був призначений студент 1 курсу Українсько-фінського університету м. Житомира Потулов Сергій Валерійович, 1980 р.н., який погодився стати директором фірми за винагороду у розмірі 50 гривень.
Співробітниками податкової міліції м. Києва були зібрані матеріали, що свідчать про фіктивність даних операцій, так було встановлено, що тільки через рахунок ТОВ «Іnternational» (м. Рига) було перераховано за кордон понад 50 млн. грн., який-небудь товар або продукція на цю суму Україною не отримані.
Після цього представники Eправління податкової міліції Державної податкової адміністраціЇ в м. Києві з метою блокування коштів на Лоро рахунку Російського "Федерального промислового банку" в АКБ "Авіатекбанк" і ЛОРО рахунку Латвійського банку "Латеко-банк" у валютному ОПЕРУ АКАБ "Україна" звернулися з позовом в Арбітражний суд м. Києва.
30.06.2000р. рішенням судді Арбітражного суду м. Києва Муравйова А.В. за позовом податкової міліції м. Києва про визнання вищевказаних угод недійсними було накладено арешт на суму 2 млн. грн. на ЛОРО рахунку Російського "Федерального промислового банку" в АКБ "Авіатекбанк" і на суму 1,5 млн. грн. на ЛОРО рахунку Латвійського банку "Латеко-банк" у валютному ОПЕРУ АКАБ "Україна". Слухання даної справи було призначено на 18.07.2000 р.
У цей же день у ході операції в АКБ "Інтерконтинентбанк" проведено обшук, розпорядженням державної податкової адміністрації в м. Києві блоковано рух коштів по кореспондентському рахунку банку, на внутрішньому банківському рахунку 3720 (гроші до з'ясовування) і розрахункових рахунках фіктивних фірм був заблоковано понад 20 млн. гривень.
5.07.2000 р. суддею арбітражного суду Саранюком Василем Івановичем було прийнято рішення про розблокування коррахунку АКБ "Інтерконтинентбанк" за позовом Голови Правління банку Грошева Є.В.
Своєчасно прийнятими заходами співробітниками податкової міліції м. Києва коррахунок був блокований у той же день повторно в зв'язку з загрозою витрачання коштів.
7.07.2000 р. прокуратурою м. Києва за матеріалами УПРАВЛІННЯ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ м. Києва порушено кримінальну справу ¹20-3083 за ознаками складу злочину передбаченого ч. З ст. 148-2 КК України у відношенні не встановлених посадових осіб ПП "Продекс".
В процесі оперативно-розшукових заходів встановлено фактичну особу, що здійснила реєстрацію ПП "Продекс" мешканця міста Житомира Маслакова Сергія 1974 р.н., який користувався втраченим паспортом громадянина Коваля В.О. мешканця міста Дніпропетровська.
З метою затримання останнього проводились оперативно-розшукові заходи по місцю проживання його батьків в м. Житомир та по місцю його тимчасового проживання в м. Києві.[12]
За наявною оперативною інформацію Маслаков тимчасово виїхав Москви.
В даний час останнього об'явлено в розшук по кримінальній справі.
11.07.2000 р. постановою слідчого Костицькою П.Ю. кошти в сумі 14 млн. 979,9 тис. грн. у зв'язку з загрозою їх витрачання було переведено з кореспондентського рахунку АКБ "Інтерконтинентбанк" на окремий спеціальний рахунок Національного банку України.
Кореспондентський рахунок АКБ "Інтерконтинентбанк" 12.07.2000 р. розблоковано.
13.07.2000 р. постановою заступника голови Арбітражного суду м. Києва Черняєва В.А. за заявою АТ "Латеко Банк" ( м. Рига) було скасовано рішення про накладення арешту на кошти ТОВ " (м. Рига), що знаходились на ЛОРО рахунку Латвійського банку "Латеко-банк" у валютному ОПЕРУ АКАБ "Україна". Черняєв В.А. дане рішення прийняв не об'єктивно, не розібравшись, не проінформувавши » позивача. Печорську ДПІ м. Києва і, не чекаючи слухання справи призначеної на 18.07.2000 р. суддею Муравйовим А.В. якому були надані всі матеріали підтверджуючи незаконність походження заарештованих коштів, та те, що ТОВ " Іnternational» Рига) не поставляло в Україну ніякої продукції.