Реферат на тему:
Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин. Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів
1. Незаконна видача рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах,—
карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Та сама дія, вчинена повторно,—
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
1. Об’єктом злочину є встановлений з метою охорони здоров’я населення порядок видачі рецептів на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.
2. Предметом злочину є рецепт.
Рецепт — це письмове звернення лікаря до фармацевта, в якому містяться розпорядження про виготовлення і відпуск ліків, а також вказівки, як цими ліками повинен користуватися хворий. Стосовно ст. 319 рецептом є документ особливого обліку на право одержання лікарського препарату, Що містить наркотичний засіб або психотропну речовину і який має чітко визначені форму та реквізити і видається хворому лікарем відповідного закладу охорони здоров’я.
Громадяни мають право придбавати наркотичні засоби або психотропні речовини, включені до таблиць IIі IIIПереліку, лише за рецептом лікаря. Про поняття Переліку див. коментар до ст. 305. Рецепти на наркотичні засоби або психотропні речовини виписуються на спеціальних бланках. Форма бланків цих рецептів, правила їх обліку, зберігання та оформлення встановлюються КМ або уповноваженим ним органом. Видача рецептів на наркотичні засоби або психотропні речовини громадянам без відповідних медичних показань та з порушенням встановлених правил забороняється.
3. З об’єктивної сторони злочин виражається у незаконній видачі рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин.
Незаконна видача рецепта має місце тоді, коли медичний працівник (лікар), не маючи необхідних повноважень або виходячи за межі своїх функціональних обов’язків, виписує особі рецепт на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин чи робить це з порушенням правил виписування рецептів.^ Лікарі виписують рецепти, як правило, після огляду хворого й обов’язково роблять запис про призначення лікарських засобів у медичних документах (амбулаторній карті хворого, історії хвороби). Наркотики виписуються на рецептурних бланках спеціальної форми, які, крім лікаря, підписуються керівником медичного закладу чи його заступником і завіряються печаткою. Видача рецептів на право придбання наркотичних або психотропних лікарських препаратів особам, хворим на наркоманію чи токсикоманію, категорично забороняється. Видачу лікарем рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин у випадках, коли лікування даної хвороби не відповідає його фаху, слід визнавати незаконною і кваліфікувати за ст. 319. Водночас дії лікаря, який підробив рецепт, слід кваліфікувати за ст. 318.
Злочин вважається закінченим з моменту передачі рецепта особі, на ім’я якої його незаконно виписано.
4. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним може бути лікар, який: 1) здійснює відповідне лікування хворого, але за своїм фахом не має права видавати такі рецепти; 2) не має ніякого відношення до лікування даної особи; 3) лікує хворого неофіційно (у приватному порядку).
Відповідальність за ст. 319 настає і для особи, яка видає вказаний рецепт при здійсненні індивідуальної підприємницької діяльності в галузі охорони здоров’я без дозволу (ліцензії). Суб’єктом незаконної видачі рецепта може бути також особа без спеціальної медичної освіти, якій дозволена діяльність у галузі народної і нетрадиційної медицини.
Такі медичні працівники, як фельдшер, акушер, медична сестра, а також лікар-фармацевт, лікар-лаборант, не можуть бути суб’єктом даного злочину, оскільки до їх повноважень не входить видача рецептів. Видача ними рецепта на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин за наявності підстав може бути кваліфікована за ст. 318.
5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мотив — корисливі мотиви чи інші особисті інтереси винного. Про поняття корисливого мотиву та інших особистих інтересів див. коментар дост. ст. 115, 148 і 364.
6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його повторно. Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї.
Основи законодавства України про охорону здоров’я (ст. ст. 17, 74). Правила виписування рецептів на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Затверджені наказом МОЗ № 117 від ЗО червня 1994 р.
Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів
1. Порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель, а також порушення правил виробництва, виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, призначених для виробництва чи виготовлення цих засобів чи речовин,—
караються штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони спричинили нестачу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у великих розмірах, або призвели до викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовий, їх аналогів чи прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем,—
караються штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
1. Об’єктом злочину є встановлені з метою охорони здоров’я населення правила обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
2. Предметом злочину є: 1) снотворний мак і коноплі; 2) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги; 3) прекурсори, призначені для виробництва чи виготовлення цих засобів чи речовин.
Про ткгаяття снотворного мшгу і конопель див. коментар до ст. 310, а про поняття наркотичних засобів, психотропних речовин, їх етологів та -прекурсорів — коментар до ст. 305.
3. Об’єктивна сторона злочину проявляється у формі: 1) порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель; 2) порушення правил виробництва, виготовлення, зберігання, обліку, відпуску, розподілу, торгівлі, перевезення, пересилання чи використання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або відповідних прекурсорів.
Правила обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може бути порушено шляхам.як дії (наприклад, відпуск психотропних речовин за неналежно оформленими документами), так і бездіяльності (ухилення від ведення обліку наркотичних засобів за встановленою формою тощо).
Оскільки диспозиція ст. 320 має бланкетний характер, для правильного її застосування слід з’ясовувати, які саме правила були порушені.
Злочин вважається закінченим з моменту порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
4. Суб’єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка внаслідок службового становища чи виконуваної роботи зобов’язана була додержувати встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів (наприклад, директор чи агроном сільськогосподарського підприємства, яке вирощує снотворний мак або коноплі; провїзор-технолог чи завідувач аптеки; матеріально відповідальна особа, уповноважена зберігати наркотичні засоби, психотропні речовини чи прекурсори; викладач, якому наркотичні засоби чи психотропні речовини видані для проведення практичних занять зі студентами).
Якщо дії службової особи, яка порушила ці правила, містять ознаки складу злочину у сфері службової діяльності (зловживання владою або службовим становищем, одержання хабара тощо), вчинене слід додатково кваліфікувати за статтями Особливої частини КК, що передбачають відповідальність за такий злочин.
5. Суб’єктивна схорона злочину характеризується умислом або необережністю. Ставлення винної особи до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 320, може бути тільки необережним (можливе тільки у формі необережної вини). Якщо ставлення до них є умисним (наприклад, особа умисно сприяє викраденню чи привласненню наркотиків, психотропних речовин або прекурсорів), вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 320 та ст. ст. 27, 308 чи 312.
6. Кваліфікуючими ознаками злочину є: 1) вчинення його повторно; 2) спричинення ним нестачі наркотичних засобів, психотронних, речовин їх аналогів чи прекурсорів у великих розмірах; 3) призведения його до викрадення,, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовяв,. юс аналогів чи прекурсорів-, або заволодіння ними шляхом шахрайстваї чи зловживання службовою особою своїм службовим становищем; (ч. 2 ст. 320).
Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї.
Нестача у контексті ст. 320 — це, насамперед, не матеріальні збитки, які мають вартісний критерій, а відсутність (утрата власником, чи володільцем) наркотичних засобів, психотропних речовин, їханалогів чи прекурсорів у великих розмірах. Поняття великого розміру є аналогічним тому, що вживається в інших статтях цього розділу (див. наприклад, коментар до ст. єт. 305, 307, 308).