Реферат з біології
Видільна система
Утворені в процесі обміну речовин кінцеві продукти розпаду, що є отруйними для організму, видаляються з нього через нирки, потові залози, легені, кишечник.
Основна роль в їх виділенні належить спеціалізованим органам виділення — ниркам, які виводять з організму 75% різних речовин: сечовину, сечову кислоту, надлишок води й солей, чужорідні речовини, що потрапили в кров (ліки та ін.). У результаті роботи нирок кров очищується й зберігає свій постійний склад і фізико-хімічні властивості.
Нирки — парні органи, розташовані в черевній порожнині з обох боків хребта. Права нирка лежить дещо нижче лівої. Вони мають бобоподібну форму, увігнутий край їх звернений до хребта й має виїмку — ворота нирок, де проходять кровоносні й лімфатичні судини, нерви й сечовід (мал. 160). Нирки вкриті капсулою зі сполучної тканини. На розрізі нирки виділяють два шари: темно-червоний зовнішній — кірковий, — в якому розташовані ниркові тільця, і більш світлий внутрішній — мозковий, в якому проходять ниркові канальці. Канальці утворюють піраміди, поділені прошарками кіркової речовини. У звивистий каналець. Стінки його утворені з одного шару епітеліальних клітин. Зробивши декілька вигинів і утворивши петлю, каналець впадає в одну з трубочок, що проходять усередині піраміди. Довжина одного нефрону 35— 50 мл. У кожній нирці їх налічується близько 1 млн. Загальна довжина всіх канальців 70— 100 км, а їх поверхня становить 6 м2.
Нирки мають велику кількість кровоносних судин. Дрібні гілочки ниркової артерії (приносні судини) входять у капсулу й утворюють клубочок артеріальних капілярів. З кожного клубочка виходять артеріальні судини меншого діаметру (у порівнянні з тими, що приходять). Кожний з них розгалужується й утворює капілярну сітку навколо канальців. З капілярів цієї сітки формуються ниркові вени, що впадають у нижню порожнисту вену.
Таким чином, кровоносні судини, що розгалужуються в нирках, утворюють капіляри двічі: спочатку клубочки, які лежать у капсулах, а потім — сітки, що оплітають петлі ниркових канальців. Це має дуже важливе значення при утворенні сечі.
УТВОРЕННЯ СЕЧІ
Через нирки, що становлять 1/200 маси нашого тіла, за 1 хвилину протікає 1200 мл крові, тобто близько 1/4 загальної її кількості, яка надходить із серця в кровоносну систему за цей час. Уся кров організму людини (близько 5 л) проходить через нирки кожні 4—5 хвилин, а за добу більше 300 разів.
Таким інтенсивним кровопостачанням нирок, що перевищує в багато разів кровопостачання інших органів, забезпечуються умови для очищення крові від речовин, які безперервно надходять до неї з клітин і підлягають видаленню з організму разом із сечею.
За рахунок значної різниці тиску в клубочках (близько 70 мм рт. ст.) і в порожнині капсули (близько 30 мм рт. ст.) відбувається фільтрація рідкої частини крові з усіма розчиненими речовинами, за винятком великих молекул білка й формених елементів крові, які не можуть пройти через стінки капілярів і мембрану капсули. Аналіз цього фільтрату — первинної сечі — виявив, що за складом речовин і за їх концентрацією вона є безбілковою плазмою крові й містить мінеральні солі, глюкозу, гормони, вітаміни, амінокислоти та інші сполуки, необхідні організму, поряд із продуктами розпаду, що підлягають видаленню.
У нирках після фільтрації епітеліальними клітинами канальців здійснюється процес зворотного всмоктування, при якому в кров повертаються необхідні організму речовини, тобто очищена, «ідеальна» плазма. Надлишки речовин (наприклад, глюкози, якщо її вміст у крові перебільшує 150 мг.) і непотрібні організму продукти обміну видаляються назовні в невеликому об'ємі вторинної (кінцевої) сечі. На добу через нирки проходить до 1 500—1 700 л крові й утворюється 150—170 л первинної сечі. З організму ж виводиться всього лише близько 1 — 1,5 л вторинної, або кінцевої, сечі. У ній значно збільшується концентрація сечовини (майже в 60— 70 разів). Жовтий колір сечі залежить від пігменту уробіліну.
Нирки дуже чутливі до надмірно гострої їжі, яка містить багато пряностей, і особливо до алкоголю, що викликає подразнення нефронів, а це призводить до тяжкого розладу їх функцій. Руйнують нирковий епітелій деякі отрути, які можуть потрапити в організм при небезпечному поводженні з ними й порушенні правил зберігання отруйних речовин. Порушення функцій нирок-при-зводить до отруєння організму отруйними продуктами обміну речовин, яке може закінчитися смертю.
Найбільш розповсюджене захворювання нирок — нефрит (запалення різних елементів нирки).
Пієлонефрит — інфекційне запалення сечовивідних протоків.
Цистит — запалення оболонки сечового міхура.
Уретрит — запалення сечоводу, яке викликається бактеріями (стрептококами, кишковою паличкою).
Порушення обміну речовин в організмі може бути причиною відкладання солей і утворення в нирках і сечовивідних шляхах каменів. Щоб попередити ці захворювання, необхідно дотримуватись правил гігієни.