В останні роки в світовій практиці поряд з традиційними методами оцінки ефективності виробництва сільськогосподарської продукції (в грошових показниках), все більше значення набуває енергетична оцінка технологій, що враховує як кількість акумульованої енергії в сільськогосподарської продукції, так і витраченої на виробництво.
Найбільший енергетичний потенціал при вирощуванні пшениці озимої був на варіанті з сумісним застосуванням вермикомпосту та стимулятора і дорівнював 20765877 ккал/га. На контролі енергетичний потенціал пшениці озимої був 13763656 ккал/га. При застосуванні стимуляторів 1 та 2 із врожаєм зерна пшениці озимої було отримано від 15526833 до 19895939 ккал/га енергії.
При внесенні вермикомпосту (4 т/га) загальна калорійність ячменю ярого складала 13161690 ккал/га, проти 8610052 ккал/га, отриманих з врожаєм, при внесенні гною (40 т/га) та 7705162 ккал/га на контролі.
Найбільший вихід енергії з врожаєм зеленої маси кукурудзи був отриманий при внесенні вермикомпосту (4 т/га) та обробці насіння стимулятором 2 – 79757938ккал/га. На контролі енергоємність кукурудзи на силос становила 51377813ккал/га. При застосуванні стимулятора 1 вихід енергії з врожаєм був на 30 – 40 % більший, відносно контролю.
Застосування стимулятора 2 для обробки насіння з наступними двома обприскуваннями посівів обумовило вихід енергії з врожаєм кукурудзи на силос на рівні 77996413 ккал/га, що на 8 – 16 % більше, ніж при застосуванні стимулятора 1.
Таблиця 11 - Енергетична ефективність вирощування
сільськогосподарських культур (Кее)
Варіант досліду | Культура | |||
| Пшениця озима | Буряк цукровий | Кукурудза на силос | Ячмінь ярий | |
Без добрив (контроль) | 2,56 | 5,31 | 12,6 | 1,6 |
| Гній (40 т/га) | - | 3,63 | 7,6 | 1,2 |
| Вермикомпост (4 т/га) | - | 4,48 | 11,9 | 1,96 |
| Вермикомпост (4 т/га) та обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т) | 2,7 | 5,67 | 13,8 | 2,02 |
| НІР05 | 0,07 | 0,08 | 0,08 | 0,012 |
Таблиця 12- Енергетична ефективність вирощування
сільськогосподарських культур (Кее)
Варіант досліду | Культура | |||
| Пшениця озима | Буряк цукровий | Кукурудза на силос | Ячмінь ярий | |
Без добрив (контроль) | 2,56 | 5,31 | 12,6 | 1,6 |
| Обробка насіння стимулятором 1 (15 л/т) | 2,83 | 6,01 | 14,7 | 1,94 |
| Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 1(8 л/га) | 3,13 | 6,03 | 15,5 | 2,41 |
| Обробка насіння стимулятором 2 (15 л/т) | 3,37 | 5,93 | 14,7 | 2,38 |
| Обробка насіння (15 л/т) та посівів стимулятором 2 (8 л/га) | 3,26 | 6,29 | 15,2 | 2,45 |
| Обробка насіння (15 л/т) та 2 обприскування посівів стимулятором 2(8 л/га) | - | 5,98 | 15,9 | 2,38 |
| НІР05 | 0,07 | 0,08 | 0,08 | 0,012 |
На буряку цукровому найбільший вихід енергії з врожаєм – 38157471 ккал/га був при внесенні вермикомпосту (4 т/га) та стимулятора 2. На контролі енергетичний потенціал врожаю буряку цукрового був 25866885 ккал/га, що на 15% менше, ніж у варіанті з гноєм (40 т/га), та на 16,7% менше, ніж при внесенні вермикомпосту (4 т/га). Застосування стимуляторів обумовило вихід енергії з врожаєм від 32445023 до 35872980 ккал/га.
Кількісну оцінку енергетичного аналізу технологій вирощування сільськогосподарських культур дає коефіцієнт енергетичної ефективності. Якщо проаналізувати енергетичну ефективність вирощування сільськогосподарських культур при впровадженні різних елементів технології застосування продуктів вермикультивування, то можна зробити такі висновки. Для пшениці озимої найбільш енергетично вигідно проведення обробітку насіння стимулятором 2, коефіцієнт енергетичної ефективності при цьому (Кее) дорівнює 3,4 (табл. 11). При внесенні вермикомпосту (4 т/га) Кее для ячменю ярого рівний 1,9, а при додатковому обробітку насіння стимулятором 2 – 2,0 (табл. 12).
ВИСНОВКИ
Проведені дослідження ефективності застосування продуктів вермикультивування на темно – сірому опідзоленому ґрунті в умовах Західного Лісостепу України дали можливість зробити такі висновки:
1. Внесення вермикомпосту забезпечує підтримання вищих рівнів вмісту гумусу темно-сірого опідзоленого ґрунту. Прогнозні розрахунки показують, що доза внесення гною 3,6 т/га забезпечує вміст гумусу на рівні 0,8 %, а при еквівалентній дозі внесення вермикомпосту – 2,2 т/га цей показник буде 1,0 %. Протягом першого року після внесення 26 % органічної речовини вермикомпосту включається в органічну частину ґрунту, для торфу цей показник становить 36,1%, соломи – 22,5 % (на основі даних лізиметричного досліду).
2. Застосування стимуляторів росту рослин отриманих на основі вермикомпосту для передпосівного обробітку насіння підвищує енергію його проростання. Для пшениці озимої цей показник збільшувався на 8-10 %, відносно контролю.
3. При застосуванні продуктів вермикультивування були отримані достовірні прирости врожаю сільськогосподарських культур. Використання стимулятора 1 для обробки насіння та посівів на буряку цукровому забезпечило приріст врожаю на рівні 37,7 % порівняно з контролем та на 16 % відносно варіанту з внесенням гною. На кукурудзі на силос обробка насіння та два обприскування посівів стимулятором 2 показали найкращий результат. Врожайність у цьому варіанті становила 663 ц/га проти 401 ц/га на контролі. На посівах ячменю ярого більший приріст врожаю забезпечила обробка насіння стимулятором 2, врожайність зерна – 30,7 ц/га (контроль – 18,8 ц/га).
4. За сумісного використання вермикомпосту та стимуляторів росту рослин отриманих на його основі відбувається збільшення товарної частини в загальній структурі рослин. Частка зерна ячменю ярого на цих варіантах на 2,5-5,5 % більше, ніж на варіанті з внесенням гною. У буряку цукровому відсоток коренеплодів відповідно на 3,5 % більше контролю.
5. Найсприятливіші умови росту і розвитку рослин забезпечувалися за використання стимулятора 2 для обробки насіння на фоні 4 т/га вермикомпосту. В середньому за 3 роки були отримані такі прирости врожайності відносно контролю: на кукурудзі на силос – 104 %, буряку цукровому– 54 %, ячменю ярому– 92 % та на пшениці озимій– 50%.
6. Застосування продуктів вермикультивування покращує фітосанітарний стан посівів сільськогосподарських культур. За використання вермикомпосту (4 т/га) кількість бур’янів, порівняно з контролем, не збільшувалась, а за внесення гною (40 т/га) на посівах просапних культур відбувається зростання їх кількості на 12,4-19,3 шт/м2, відносно контролю. Окрім того, використання стимуляторів росту рослин отриманих на основі вермикомпосту підвищує стійкість сільськогосподарських культур до хвороб. На буряку цукровому їх внесення обумовило зниження площі листків, уражених церкоспорозом, на 10 %, відносно контролю, та на 15 %, відносно варіанту з гноєм.
7. Використання продуктів вермикультивування забезпечує вищу енергетичну та економічну ефективність порівняно із застосуванням традиційних добрив. Коефіцієнти енергетичної ефективності при внесенні стимуляторів на фоні вермикомпосту становили: для ячменю ярого – 2,02, кукурудзи на силос – 13,85, цукрового буряку – 5,67, тоді як при внесенні гною – 1,2; 7,59; 3,63, відповідно. За результатами виробничих випробувань продуктів вермикультивування отриманий наступний рівень рентабельності: на пшениці озимій та буряку цукровому при внесенні вермикомпосту (4 т/га )– 326 та 30,8 %, відповідно, ячменю ярому при обприскуванні посівів стимулятором на основі вермикомпосту – 73,6 %.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для отримання врожаїв сільськогосподарських культур - буряку цукрового – 620 ц/га, ячменю ярого – 30 ц/га, пшениці озимої – 53 ц/га, кукурудзи на силос – 800 ц/га в Західному Лісостепу України на темно – сірому опідзоленому ґрунті при високому рівні забезпеченості поживними елементами рекомендується застосовувати стимулятори, отримані на основі вермикомпосту дозою 8 л/га на фоні 4 т/га вермикомпосту. На посівах зернових культур рекомендується застосовувати стимулятор 2 для обробки насіння (норма витрати стимулятора 8 л/т), на буряку цукровому – стимулятор 1 (Гумісол) для обробки насіння (норма витрати стимулятора 8 л/т) та обприскування посівів (норма витрати стимулятора 8 л/га, при співвідношенні 1:100 з водою) в період змикання листків у міжряддях.
2. Підтримання бездефіцитного балансу гумусу темно – сірого опідзоленого ґрунту у зерно просапній сівозміні в Західному Лісостепу України буде забезпечуватись при насиченні сівозміни вермикомпостом не менше 4,7 т/га.