Міністерство освіти і науки України
маркетингу
по курсу: Організація виробництва
на тему:
Виконав: студент Бондарчук І.Р.
групи ОА-32
Керівник: ас. Загоруйко В.Л.
Луцьк, 2001 р.
Вступ
Дослідно–конструкторські роботи – це складний процес, який поєднує власне конструкторські розробки з експериментальним дослідженням.
Зміст ДКР зумовлений характером об’єкта розробки, його призначенням, способом виготовлення тощо. Етапи роботи регламентуються Єдиною системою конструкторської документації (ЄСКД), яка діє в усіх галузях про-мисловості.
ДКР складаються з таких етапів:
1) Технічне завдання;
2) Технічна пропозиція;
3) Ескізний проект;
4) Технічний проект;
5) Розробка робочої документації;
6) Виготовлення дослідного зразка;
7) Коректування документації і випуск першої партії;
8) Внесення змін, затвердження і розмноження робочого проекту, його передача в відділ головного технолога.
Для прискорення конструкторської розробки використовують такі методи:
· Уніфікація;
· Стандартизація;
· Перевірка виробу на технологічність;
· Використання технічних засобів проектування;
· Сіткове планування і управління.
Вихідні дані.
1. Варіант 31
2. Група складності 3.
3. Група новизни 1.
4. Рівень уніфікації 0,48.
5. Коефіцієнт додаткових вимог 1,25.
6. Варіант сіткового графіка 2.
| Шифр події | Перелік подій | Шифр роботи | Зміст роботи |
| 0 | Технічне завдання отримано | 0 – 1 | Ознайомлення з технічним завданням і його погодження |
| 1 | Технічне завдання погоджено | 1 – 2 1 – 3 | Розробка блок-схем пристрою Розробка принципових схем |
| 2 | Блок-схеми пристрою розроблені | 2 – 4 | Розробка блок-схем пристрою |
| 3 | Принципові схеми блоків розроблені | 3 – 4 | Розробка і випробування макетів |
| 4 | Макети випробу- вані, блок-схема розроблена | 4–5 | Розробка принципових схем приладів |
| 5 | Принципові схеми розроблені | 5 – 6 5 – 7 | Розробка робочих креслень Розробка електричних схем |
| 6 | Робочі креслення розроблені | 6 – 8 | Складання матеріальних специфікацій |
| 7 | Електрична схема розроблена | 7– 8 | Складання методики |
| 8 | Технологія виготовлення | 8– 9 | Виготовлення документації на технологічну оснастку |
| 9 | Робоча документація розроблена | 9 –10 | Виготовлення і випробування дослідного зразка |
| 10 | Дослідний зразок пройшов випробування |
Вироби мають, як правило, оригінальне технічне вирішення. складаються з самостійних вузлів, число яких перевищує 10, вимагають для налагодження безпосередньої участі співробітників лабораторії, а для виготовлення – скрупульозної технологічної підготовки, мають складну електричну схему.
Уніфіковані елементи застосовуються порівняно рідко. Високі вимоги пред’являються до монтажу виробів, в процесі проектування необхідне виготовлення макетів.
Коефіцієнт ускладнення приймається 2.
Перша група новизни
Модернізація діючої техніки.
Коефіцієнт новизни розробок 1.0
Основні положення.
Конструкторська підготовка виробництва складається з наступних етапів: розробка технічного завдання на проектування; ескізне проектування; розробка технічного проекту; складання робочої документації, виготовлення дослідного зразка і його випробування.
Технічне завдання на проектування включає призначення нової конструкції, основні параметри машин, експлуатаційні показники,
які відповідають характеру роботи, а також інші техніко-економічні показники, які визначають якість машин в експлуатації, перспективну потребу і річний випуск.
Ескізний проект включає розробку креслень загального вигляду машини або складальних одиниць, схем, специфікацій складальних одиниць, розрахунок основних техніко-економічних показників, строку служби.
Технічний проект розробляється на основі ескізного проекту і передбачає уточнення креслень загального вигляду машини і її найбільш важливих складальних одиниць, а також конструкторську розробку найбільш трудомістких деталей.
Робоча документація включає розробку певного комплекту робочих креслень, специфікацій, матеріалів, комплектуючих відомостей і інших технічних документів, копіювання і розмноження креслень, тощо. Розробка робочої документації поділяється на підготовку документації дослідного зразка; документації встановленого серійного або масового виробництва
Дослідний зразок являє собою спроектований виріб, виконаний в натуральну величину у відповідності з вимогами креслень технічних умов і призначений для випробування, вивірки і доведення конструкції та уточнення проектної документації.
Нормування робіт по технічній підготовці виробництва.
Визначення нормативної трудомісткості дослідно-конструкторських робіт. Вихідними даними для розрахунку трудомісткості ДКР є: група складності деталі, ступінь новизни, коефіцієнт уніфікації, коректуючий коефіцієнт, який враховує додаткові вимоги.
Норматив трудомісткості ДКР визначається по формулі
Тн=Т1*Кс*Кн
де Тн – нормативна трудомісткість ДКР;
Т1 – базова трудомісткість для першої групи;
Тс – коефіцієнт, що характеризує групу складності;
Тн – коефіцієнт, що характеризує групу новизни.
Тн = 3000*3*1= 9000 (людино-годин)
Базова трудомісткість для третьої групи складності і першої групи новизни, прийнята за 3000 людино-годин, визначена шляхом систематизації і аналізу звітно-статистичних даних, які характеризують фактичну трудомісткість проведення ДКР.
Для обліку впливу на трудомісткість застосування уніфікованих елементів користуються коефіцієнтом К1, величина якого визначається по формулі
К1=1 – 0,25Ку
де Ку – рівень стандартизації деталей, які проектуються.
К1=1- 0.25*0.48 = 0.88
Для обліку додаткових умов, які можуть бути пред’явлені для апаратури, що створюється, передбачають введення коефіцієнта Кк. Числове значення Кк встановлюють в умовах 1,0 ÷ 1,3.
Тб = Тн*К1*Кк
Тб = 9000*0,88*1,32 = 9504 (люд.-год.)
τ = 9504 / 8 = 1188 (люд.-днів)
Одержана трудомісткість являється базою для визначення співвідношення витрат праці по стадіях ДКР, і по виконаннях.
Для визначення трудомісткості всі роботи сіткового графіка необхідно віднести до того чи іншого етапу ДКР у відповідності з їх змістом. В пояснювальній записці проводиться розподіл робіт по етапах ДКР. Потім виконуєм розподіл загальної трудомісткості ДКР в процентному відношенні по етапах і роботах.
Якщо на сітковому графіку відсутній той чи інший етап (наприклад ЕП), а роботу (розробка принципової схеми) виконують на стадії ТП, то трудомісткість робіт сумують по обох етапах.
Розподіливши трудомісткість ДКР в процентному відношенні по роботах сіткового графіка розраховують трудомісткість в людино-одиницях. На основі встановленої по нормативах трудомісткості робіт можна визначити тривалість роботи в календарних днях за формулою
Т0=(τ*к1*к2) /R
де Т0 – очікувана тривалість роботи;
t – трудомісткість роботи, люд.-дн.
К1–коефіцієнт, який враховує додатковий час налагодження, затвердження, внесення змін до технічної документації та інші роботи, непередбачені нормативами (К1=1,3)
К2 – коефіцієнт переведення робочих в календарні.
К2 =Д к /Д р
де Д р – кількість робочих днів в плановому році;
Дк – кількість календарних днів в плановому році;
R – кількість працівників, які одночасно виконують дану роботу.
К2 = 365 / 365-104-8 = 1,44
Для визначення заробітної плати по роботах сіткового графіка необхідно розрахувати плату виконавців, зайнятих на даній роботі за один день і помножити її на тривалість роботи.
Таблиця 1.
| Шифр події | Назва роботи | Шифр роботи | Трудомісткість, % | Тривалість, люд.-днів | Чисельність працюючих | Тривалість в кал. днях |
| 0 | Технічне завдання отримано | 0 – 1 | 2 | 24 | 2 | 12 |
| 1 | Технічне завдання погоджено | 1 – 2 1 – 3 | 1 1 | 12 12 | 2 2 | 6 6 |
| 2 | Блок-схеми розроблені | 2 – 4
| 5 | 59 | 3
| 15
|
| 3 | Принципові схеми блоків розроблено | 3 – 4 | 4 | 48 | 2 | 24 |
| 4 | Макети випробувані,блок-схеми розроблені | 4 – 5
| 6
| 71
| 4
| 18
|
| 5 | Принципові схеми розроблено | 5 – 6 5 – 7 | 15 10 | 178 119 | 4 3 | 45 40 |
| 6 | Робочі креслення розроблені | 6 – 8 | 18 | 214 | 6 | 36 |
| 7 | Електрична схема розроблена | 7 – 8 | 6 | 71 | 3 | 24 |
| 8 | Технологія виготовлення | 8 – 9 | 5 | 59 | 3 | 20 |
| 9 | Робоча документація розроблена | 9 – 10 | 10 | 119 | 6 | 20 |
| 10 | Дослідний зразок пройшов випробування | 10 – 11 | 17 | 202 | 5 | 40 |