Вивчаючи в 5 класі розділ “Усна народна творчість”, знайомлю дітей із принципом побудови казки. Після прослухування казки “Названий батько” пропоную завдання (у формі питань) всьому класові. Питання такі.
Чи сподобалась вам казка? Чим саму?
Можливо комусь із вас казка здалася нецікавою. Якщо так, то чому?
Які почуття виникли у вас у процесі слухання казки?
Вони весь час були однаковими чи змінювалися? Як саме?
Якщо змінювалися, то з яких причин?
Такі завдання допоможуть учням розібратися у своїх враженнях від прочитаного твору, а також сприятимуть розвитку однієї з творчих властивостей особистості – здібності самостійно, незалежно висловлювати своє судження.
Для того, щоб зрозуміти і побачити, як учні зрозуміли цей твір і порушені в ньому проблеми, я пропоную їм завдання, роботи над якими дозволить виявити їхню допитливість, здібність бачити суперечності та проблеми.
1 Поставте (спираючись на зміст казки) вчителеві питання, на які ви хотіли б отримати відповідь.
2 Уявіть, що ви можете поспілкуватись з героями казки. Що ви б у них запитали?
Основною моральною проблемою казки “Названий батько” є проблема добра і зла. Щоб розв’язати її ми звертаємося до образів героїв, зіставляємо прагнення трьох братів з батьковою наукою.
Визначаючи риси характеру кожного героя, що виявляються в діях і вчинках, то я пропоную дітям короткий словник (доступний у цьому віці) термінів основних якостей людини.
Словник
Вірність – постійність почуттів у людини, у її ставленні до іншої;
Ввічливість – дотримання добрих манер, вихованість.
Доброзичливість –добре серце, щире бажання.
Людяність – співчутливе, зацікавлене ставлення до інших.
Мужність – вияв хоробрості, стійкості, рішучості.
Працьовитість – любов до праці, сумлінне виконання роботи.
Скромність – не хвалитися своїми заслугами.
Грубість – не культурна, неввічлива поведінка.
Зазнайство – вияв зверхності, зневажливого ставлення до інших.
Скупість – надмірна ощадливість, що викликає осуд.
Знайомство з- наведеними термінами розширить кругозір дитини, створить чіткіше уявлення про людину і сприятиме формуванню знань про її позитивні та негативні риси.
Після ознайомлення із словником (записано окремо на аркуші паперу), учні назвуть якості характеру героїв, з’ясують їх ставлення до проблеми добра і зла за допомогою таких запитань.
1. Чи впливають на ваше ставлення до героїв їхні вчинки?
2. Якби ви зустрілися з героями казки, то як би ви поводилися б з ними?
3. Ваша поведінка з кожним братом була б однакова чи ні?
4. Чи висловили б ви при зустрічі своє ставлення до героя? А може взагалі б нічого не сказали? Чому?
5. Як, на вашу думку, український народ ставиться до таких якостей людини, як доброта і злість? Доведіть своє думку посилаючись на текст твору.
6. Яке життя народ вважав правдивим, чесним, достойним?
Пропоновані завдання допоможуть учням краще розібратися в моральних проблемах, порушених у казці, сприятимуть формуванню високих людських якостей і водночас впливатимуть на розвиток здібностей висовувати гіпотези та доводити свою думку і висловлювати оцінні судження.
І після цього звертаємо увагу дітей на особливості жанру народної казки.
Знайомлячи дітей із загадками, з особливостями побудови їх, практикую лексичні вправи. Зокрема учні знаходять подібність у певних предметах (сонце – тарілка. За формою; ніч – темна хустина – за кольором, вітерець – пустотливий хлопчик – за вдачею, сніжинки – танцівниці – за рухами, а вдома вони складають свої загадки. Ось деякі з них:
ï Жовте, кругле, вдень гуляє, а вночі спати лягає.
(сонце)
ï Чорна хустка все накрила, всіх приспала, приморила, а сонечко встало, хустину прибрало.
ï Вправний хлопець – молодець,
Стрибнув у гілки на стілець
Покотився по доріжці, покуйовдив
Хвостик кішці.
Налякав стару сороку
Для людей зробив мороку.
Що за хлопець – пустунець?
Це великий……….(вітерець)
ï По небу літає, сніжинки лякає,
хоче з ними танцювати.
Та не може їх спіймати.
Що за хлопець - пустунець?
Це зимовий…..(вітерець).
Паралельно на уроках проводжу творчі п’ятихвилинки написання творів-мініатюр. До цього виду роботи відношуся з повагою, бо за кілька хвилин створити шедевр неможливо і дано не кожному, тому пропоную теми пов’язані із власним спостереженням. Цей вид роботи дасть можливість переключити увагу дітей на інший вид роботи, а також удосконалювати їхні творчі вміння й навички.
Люблять такі п’ятихвилинки й учні середніх класів. У виборі форми не обмежую учнів, тому поетичні чи прозові мініатюри в учнівських зошитах – не рідкість.
Хто ж це ходить рідним краєм
З пензлем у руці?
Всюди фарби розкидає жовті й золоті.
На листочки і на трави
На дерева, на гілки злотокрилі розсипа.
“Осінь” Іванна Л. 7 кл.
Вивчаючи творчість Т.Г. Шевченка у 6 класі, зокрема поезію “Зоре моя вечірня”, де виховною метою є розвиток творчих здібностей, доручення до творення образів за допомогою художніх засобів; вивчаючи що таке рима, пропоную дітям практичну роботу у збірочку “Для братика й сестрички”. Сюди ж діти малюють ілюстрації. Розпочинаємо так званий процес творення власних книжок, де діти висловлюють своє відношення до поезії Т.Г.Шевченка, пишуть свої твори (різні форми: чи проза чи поезія), часто я даю перші строфи, а їхнє завдання продовжити (4-6 строфами).
- Читаєш Шевченка, кобзар на столі
І думи звучать у повітрі сумні.
О, думи, Шевченкові діти.
Сумні й невеселі не знав де вас подіти.
Та знай, наш пророче, що думи почули
І в люди рядки сумні розійшлись
(Іванна Л. 6 клас).
- Коли заквітає шафран навчені,
Земля убирається квітом.
Народ України святкує Шевченківські дні
І лише мелодія кобзи над світом.
(Оксана Б. 7 клас)
Найцікавіші твори поповнюють “Поетичне зернятко” – збірник найкращих учнівських робіт.
У 5-6 класах особливу увагу приділяю розвитку відтворюючої уяви, широко практикую прийоми усного малювання. Мистецтво слова вимагає образного бачення, особливої емоційної вразливості. Виховувати у школярів поетичне бачення світу, шліфувати культуру почуттів і переживань – відповідальне завдання вчителя і школи. Допоможе цьому і виразне читання текстів, і детальний переказ епізодів, у яких розкриваються душевні почуття і переживання героїв твору.
Скажімо, на уроці вивчається “Ялинка” М.Коцюбинського. Діти легко переказують сюжет оповідання оминаючи при цьому її описи природи, і душевні переживання його героїв.
Я пропоную дітям подумати над тим, яким постає перед читачем Василько як людина на початку твору, як реагує хлопчик, коли батько вирішив продати ялинку.
Завдання 1. Переказати близько до тексту епізод оповідання “Яким і Василько в саду”. Зосереджуємо увагу п’ятикласників на тому, що у творі ялинка зображена як живе істота. Коли Яким замахнувся на неї сокирою і вдарив по стовбурі, вона затремтіла. Василькові було жаль молодого деревця, і йому здалося, що ялинка от-от застогне.
Завдання 2. Поміркуйте над тим, чому, побачивши свіжий пеньок, Василько швиденько почав нагортати на нього сніг. Що міг почувати він у4 цю хвилину і як це характеризує хлопця.
В оповіданні “Ялинка” М.Коцюбинського багато картин природи. Вони не лише фон, на якому відбувається дія.
Описи зимового лісу допомагають зрозуміти переживання юного героя, риси його характеру. А тому важливо, щоб учні глибоко сприйняли картини природи. З цією метою проводжу усне малювання епізодів “Василько у лісі”. Нехай вони уявляють зимовий ліс, засніжені здорові кострубаті дуби, коли лютує хуртовина, виють вовки. Бурхає холодний вітер, тоді вони зрозуміють і кмітливість хлопця. Який, зустрівшись один на один з природною стихією, не розгубився, і те, що описи у творі не випадкові.
За складом свого характеру я, людина, яка прагне чогось нового, нетрадиційного, інновацій. Уже другий рік я впроваджую на уроках української літератури елементи нової методики, яка сприяє розвитку критичного мислення. Формуванню вдумливого читача, який має свою думку.
Удосконалюючи прийоми і форми роботи протягом уроку використовую міні-сратегію. Найбільш прийнятливий для учнів 5-7 класів це сенкан. Зокрема, щодо уроків за творчістю М.Коцюбинського “Ялинка”, “Ранок у лісі”…
Завдання 1. Характеристика головного героя.
1. Василько
2. Співчутливий, добрий.
3. Розуміє, не розгублюється, погоджується.
4. Підліток допомагає батькові.
5. Приклад.
Або характеристика Василька, коли він у саду біля пенька ялинки.
1. Василько.
2. Сумний, стривожений.
3. Радіє, тремтить, падає.
4. Скотились дві сльозинки.
5. Ялинка.
Завдання 2. Описати зелену ялинку.
1. Ялинка.
2. Зелена, весела.
3. Маяла, раділа, звеселяла.
4. Затремтіла від низу до вершечка.
5. Пеньок.
Завдання 3. Описати ліс під час негоди.
1. Ліс.
2. Темний, непривітний.
3. Лякає, чіпляється, замітає.
4. Не видно дороги.
5. Безвихідь.
Залучення до творчої діяльності відбувається і під час сприймання художніх творів, і під час вивчення теоретико-літературних понять, і під час написання творчих робіт. Цьому сприяють і читацькі щоденники, які обов’язково діти повинні вести з 5 класу.
У щоденнику учні коротко записують зміст художніх творів і висловлюють свої враження. У старших класах – так звана тематична записна книжка, де нотуються цікаві висловлювання видатних людей, цитати з прочитаних книжок, уривки з поезій, прислів’я, приказки.
Процес читання або слухання художнього твору, - тобто сприймання, - уже сам по собі є творчою роботою уяви читача, асоціативного мислення. Так, вивчаючи в 5 класі оповідання В.Винниченка “Федько-халамидник”, можна створити ряд творчих моментів:
£ - Прослухайте тексти і намалюйте словесні картини.
£ - Зачитайте опис хлопчика, зверніть увагу на його прізвиська.