Мал. 2. Викопні предки людини та їхні знаряддя праці:
а — синантроп; б — неандерталець; в — кроманьйонець
Тільки найпрогресивніші з них — синантропи — користувались вогнем, що підтверджують багатометрові шари попелу, знайдені у місцях стоянок (мал. 34).
II етап — давні люди, або палеоантропи, були значно поширені на території Європи, Азії та Африки. Найдавніші з них з'явились понад 250 тис. років тому, останні зникли близько 40 тис. років тому. Давні люди мали зріст 150— 160 см, об'єм головного мозку ~1300—1600 см3 (близький до об'єму мозку сучасної людини). Проте череп давніх людей характеризувався розвитком надбрівних дуг, дуже розвиненою нижньою щелепою. Найвідоміші знахідки, зроблені в Європі, було названо неандертальцями (за назвою долини Неандерталь поблизу м. Дюссельдорфа в Німеччині).
На дій стадії розвитку давні люди постійно користувались вогнем, причому вже вміли добувати його з використанням каміння. Ретельно обробляли кам'яне знаряддя, крім кам'яного використовували і зроблене з кісток. Знахідки кісткових голок свідчать про наявність одягу із шкур тварин. Характерно, що на цій стадії розвитку у давніх людей вже існувало поховання вмерлих, яке, ймовірно, супроводжувалось певними ритуалами.
III етап еволюції людини — перші сучасні люди, або неоантропи. З'явились вони близько 40 тис. років тому і належали вже до виду Homo sapiens — людина розумна. Об'єм головного мозку у них був таким самим, як і в наших сучасників — 1500—1600 см3, зріст — 170—180 см. Рештки неоантропів було знайдено в різних місцях земної кулі. Найвідоміші знахідки зроблено у Франції поблизу містечка Кроманьйон — кроманьйонці. Цей етап характеризується трьома основними особливостями: припиненням біологічної і початком соціальної еволюції; формуванням основних рас; високим рівнем розвитку культури (оброблялися не лише кам'яні знаряддя праці, а й виготовлялися прикраси, кам'яні фігури, малюнки). Все це свідчить про появу на цій стадії абстрактного мислення.
Така загальна схема антропогенезу (мал. 2 ).
В еволюції людини було багато бічних гілок, які закінчувались повним вимиранням. В один і той самий час могли жити різні групи Архантропів, причому сильніші і більш розвинені форми могли знищувати відсталих у своєму розвитку. Велику роль в еволюції предків людини відіграло харчування м'ясом, оскільки полювання на дичину стимулювало добір, а висока енергетична цінність м яса давала змогу рідше їсти. З розвитком соціальних відносин почала розвиватися турбота про літніх людей як носіїв соціальне корисної інформації. У неоантропів почали виявлятися альтруїстичні схильності, які забезпечували переваги їхнього володаря в умовах життя в суспільстві. Значним досягненням людини розумної було приручення (одомашнення) тварин і перехід до культивування рослин. Це був найважливіший крок на шляху вивільнення людини від повної залежності від випадкової удачі в пошуках їжі. В результаті розвитку мислення людина почала глибоко розуміти природу і впливати на неї. Саме людину розумну можна визначити як "матерію, яка пізнає саму себе".
Мал.. Ряд форм, що відображають етапи розвитку людини:
1 — дріопітек; 2 — оріолітек; 3 — рамапітек; 4 — ранній австралопітек; 5 — парантроп; Є — пізній австралопітек; 7 — людина уміла; 8 — архантроп; 9 — пізній неандерталець; 10 — кроманьйонець (людина розумна)
До невирішених проблем антропогенезу відносяться загадкові причини втрати людьми волосяного покриву, хоча навіть у тропіках по ночах холодно й усі мавпи зберігають вовну. Залишаються непоясненими шапка волосся на голові людини, виступ уперед підборіддя і носа з поверненими чомусь униз ніздрями; функціональні причини розходжень між зубами людини й інших приматів, хоча усі вони вважаються в харчуванні однаково всеїдними, генетично неймовірна швидкість (як звичайно думають, за 4-5 тисячоріч) перетворення пітекантропа в сучасну людину (Homo Sapiens) і багато чого іншого.
Література
1. Борисковский П.И. Найдавніше минуле людства. М., 1979.
2. Древні цивілізації. Під загальної редакцій Г. М. Бонгард -Левина. М., 1989.
3. Древні цивілізації: від Єгипту до Китаю. М., 1997.
4. Ибраев Л. И. Походження людини. М., 1994 р.
5. Історія древнього світу. Під ред. Д.Редера й ін. - М., 1981. - Ч. 1-2.
6. Історія первісного суспільства. У 3-х тт. М., 1983-1988.
7. Монгайт А.Л. Археологія Західної Європи / Кам'яний вік. М., 1973.
8. Урьенсон М.И. Джерела роду людського у світлі новітніх даних / Питання історії, 1976, № 1.
9. Тейяр де Шарден П. Феномен людини. М., 1987.