Смекни!
smekni.com

Внутрішні ревізії (стр. 3 из 3)

Без використання методичних прийомів перевірки первинної до­кументації, записів у облікових регістрах і звітності неможлива ніяка ревізійна діяльність. У процесі ревізії застосовуються добре відомі та надійні прийоми та методи контролю. Зокрема, можна виділити такі методи та прийоми документального контролю, як формальну, ариф­метичну, хронологічну, логічну, зустрічну перевірку документів, оцін­ку документів на основі даних кореспонденції рахунків тощо.

Крім методів і прийомів документального контролю, під час ревізії застосовуються прийоми фактичного контролю, особливо часто інвен­таризація. Остання забезпечує відповідність облікових даних про обсяг коштів, грошових зобов'язань та майна їхній фактичній величині.

Наступний етап ревізії характеризується оформленням її результатів актом. Він складається керівником ревізійної групи і має містити ре­зультати вивчення усіх питань, які були поставлені у програмі ревізії. Побудова і зміст акта залежать від підсумків ревізії. У нього слід вклю­чати лише перевірені й документально підтверджені факти порушень, зловживань, безгосподарності, недостач, розтрат тощо. Не слід переван­тажувати акт ревізії звітними показниками (за винятком випадків пере-

кручення даних звітності), а також дрібними, незначними порушення­ми, які за вказівкою ревізорів були виправлені під час ревізії. Практику­ється попереднє обговорення результатів ревізії керівником ревізійної групи і керівниками об'єктів, що ревізувалися. Виявлені під час ревізії факти доцільно згрупувати за такими ознаками:

1) пов'язані з притягненням до кримінальної відповідальності
(розтрати, недостачі, крадіжки тощо);

2) стягненням із винних осіб матеріальних збитків без притяг­
нення до кримінальної відповідальності;

3) інші.

Отже, акт ревізії це офіційний документ, який складається в установленому порядку за результатами ревізії і містить висновок стосовно дотримання суб'єктом ревізії чинного законодавства з господарсько-фінансових питань, достовірності обліку і звітності, витрачання коштів і матеріальних цінностей, їх збереження, роз­роблення рекомендацій та пропозицій щодо усунення виявлених не­доліків і порушень.

Важливим етапом ревізії є реалізація її висновків. Строки реалі­зації висновків ревізії не повинні перевищувати 15 календарних днів після її закінчення.

Основними формами реалізації висновків ревізії є:

1) усунення недоліків безпосередньо під час їх виявлення у про­
цесі ревізії;

2) обговорення наслідків ревізії безпосередньо на об'єкті, що
ревізується;

3) передання справ слідчим органам;

4) прийняття Правлінням Національного банку України за вис­
новками ревізії рішень у вигляді постанов, розпоряджень, наказів
або листів;

5) розроблення пропозицій та рекомендацій щодо усунення вияв­
лених недоліків і порушень з метою запобігання їх у подальшому.

Ефективність ревізії значною мірою залежить не лише від якості її здійснення, а й від організації контролю за виконанням рішень, прийнятих за висновками ревізії. У практичній роботі застосову­ються різні способи контролю за виконанням ухвалених за виснов­ками ревізії рішень: одержання письмових звітів про виконання пропозицій за висновками ревізії або оперативної інформації за до­помогою технічних засобів зв'язку; перевірка виконання рішень, ухвалених за висновками ревізії, за даними звітності та іншими ма­теріалами, що надходять від установ, підприємств і організацій, які ревізувалися; виклик керівників об'єкта, що ревізувався, до Націо­нального банку України зі звітом про виконання рішень, прийнятих за матеріалами ревізії; перевірка на місці, яка здійснюється праців­никами Управління внутрішніх ревізій; перевірка у ході наступних ревізій з відображенням її висновків у основному акті ревізії.