Министерство образования и науки Украины
Херсонский Национальный Технический Университет
факультет машиностроения
кафедра экологии и БЖД
Выполнила
Студентка гр.3ИМ Дырзу Н.И.
Проверил: Карманов
Херсон 2010
Стаття 1. Визначення понять i термiнiв
Коментована стаття дає загальне визначення поняття "охорона працi". Слiд зазначити, що саме поняття "охорона працi" мiстить в собi комплексний пiдхiд до вирiшення питань безпеки, збереження життя i здоров'я працюючих пiд час виконання певних робiт в умовах виробництва, який мiстить правовi, соцiально-економiчнi, органiзацiйнi заходи, а також заходи протипожежної та радiацiйної безпеки.
Нормативно-правовими актами, що визначають основнi положення з питань охорони працi, є нормативно-правовi та нормативнi акти, затвердженi в установленому порядку органами державного нагляду за охороною працi вiдповiдно до їх компетенцiї, яка визначається вiдповiдними Положеннями. Перелiк мiжгалузевих та галузевих нормативних актiв зведено в Державний реєстр мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi (Реєстр ДНАОП).
Введено поняття "роботодавець" та "працiвник".
Слiд пiдкреслити, що особа, яка вступає в трудовi правовiдносини, повинна оформити трудовий договiр з роботодавцем.
Статья 2. Сфера действия Закона
Сферу дiї Закону України "Про охорону працi" значно розширено. Закон поширюється на всiх юридичних i фiзичних осiб, якi використовують найману працю.
Доречно звернути увагу на те, що вiдповiдно до статтi 9 Закону України "Про пiдприємництво" "Для здiйснення пiдприємницької дiяльностi пiдприємець має право укладати з громадянами договори про використання їх працi. При укладаннi трудового договору, в тому числi у випадках, передбачених Законами України, - контракту, пiдприємець зо-бов 'язаний забезпечити умови та охорону працi, її оплату не нижче встановленого в республiцi мiнiмального рiвня, а також iншi соцiальнi гарантiї, включаючи соцiальне й медичне страхування та соцiальне забезпечення вiдповiдно до чинного законодавства."
Слiд зазначити, що форму трудового договору мiж працiвником i фiзичною особою та Порядок реєстрацiї трудового договору мiж працiвником i фiзичною особою затверджено наказом Мiнiстерства працi та соцiальної полiтики вiд 27 червня 2001 року № 260, зареєстровано Мiнiстерством юстицiї України 27 червня 2001 року за № 554/5745 (додаток 1 до Коментаря).
Взагалi трудовi правовiдносини встановлюються шляхом укладання трудового договору мiж роботодавцем i працiвником, оформлюються наказом по пiдприємству про прийняття на роботу з обумовленої в договорi дати. Ця дата i є початком роботи працiвника на даному пiдприємствi, в установi, органiзацiї.
Трудовi правовiдносини вважаються припиненими з дня припинення дiї трудового договору. Таким днем є останнiй день роботи працiвника.
Як зазначено в коментованiй статтi, дiя Закону поширюється i на всiх працюючих на пiдприємствi, в установi, органiзацiї. До такої категорiї осiб належать:
- працiвники, що перебувають у вiдрядженнi на пiдприємствi, в установi, органiзацiї i беруть безпосередню участь у виробничому процесi;
- водiї транспортних засобiв, що в'їжджають на територiю пiдприємства, установи, органiзацiї;
- учнi, вихованцi i студенти, якi перебувають на пiдприємствi, в установi, органiзацiї з метою проходження виробничої практики.
Слiд звернути увагу на те, що до прийняття нових нормативно-правових актiв з охорони працi чинними є дiючi. В першу чергу це стосується саме фiзичних осiб. Невизначенiсть конкретних процедур в частинi отримання дозволiв, накладання штрафiв тощо не можуть застосовуватися.
Стаття 3. Законодавство про охорону працi
В той же час слiд зазначити, що законодавство про охорону працi являє собою систему взаємопов'язаних нормативно-правових актiв, що регулюють вiдносини в галузi реалiзацiї державної полiтики щодо правових, соцiально-економiчних, органiзацiйно-технiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв та засобiв, спрямованих на збереження життя, здоров'я i працездатностi людини у процесi трудової дiяльностi.
Нормативно-правовi акти з питань охорони працi мiстяться в Державному реєстрi мiжгалузевих i галузевих нормативних актiв про охорону працi (Реєстр ДНАОП).
Починаючи з 1992 року, iз введенням в дiю Закону України "Про охорону працi" мiнiстерства iншi центральнi органи виконавчої влади втратили право затвердження нормативних актiв з питань охорони працi. Право затвердження було надано Держнаглядохоронпрацi України, яке залишилось i на сьогоднi.
Нормативнi акти з охорони працi, що дiють в межах пiдприємства, затверджуються наказом пiдприємства. Мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади надають методичну допомогу з даного питання.
Правове регулювання охорони працi в Кодексi законiв про працю України мiститься в роздiлi XI "Охорона працi", а також в роздiлах
"Трудовий договiр", "Робочий час", "Час вiдпочинку", "Праця жiнок", "Праця молодi" та iн.
Звертаю увагу на те, що складовою частиною законодавства про охорону працi є i Закон України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасноговипадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi". Державний нагляд за проведенням профiлактичних заходiв з боку Фонду покладено на Держнаглядохоронпрацi України.
Питання правового регулювання в галузi охорони працi регламентується i в iнших законах, таких, як "Про пiдприємства в Українi" (статтi 17, 25), "Про пiдприємництво"(стаття 9), "Про колективнi договори i угоди" (статтi 7,8), "Про оподаткування прибутку пiдприємств" (статтi 5,8,12).
Частина друга коментованої статтi закрiпляє перевагу норм мiжнародних договорi i угод, згода на якi надана Верховною Радою, над нормами нацiонального законодавства. Ця норма застосовується до всiх мiжнародних договорiв, регульованих нормами мiжнародного права, в яких Україна бере участь.
Стаття 4. Державна полiтика в галузi охорони працi
В коментованiй статтi визначено ставлення держави (державних органiв) до питань охорони працi працюючих. Прiоритет життя i здоров'я працiвникiв, повної вiдповiдальностi роботодавця з створення належних, безпечних i здорових умов працi залишається першочерговим.
Слiд звернути увагу на новий принцип державної полiтики, а саме: пiдвищення рiвня промислової безпеки шляхом забезпечення суцiльного технiчного контролю за станом виробництв, технологiй та продукцiї, а також сприяння пiдприємствам у створеннi безпечних та нешкiдливих умов працi.
Що за нимi На даний час Державний комiтет України з нагляду за охороною працi опрацьовує проект постанови Кабiнету Мiнiстрiв України "Експертна оцiнка стану безпеки виробництв". Пiсля її затвердження буде впроваджено систему експертної оцiнки стану безпеки на виробництвi.
З'явився i новий напрям роботи в Мiнiстерствi охорони здоров'я України - адаптацiя трудових процесiв до можливостей працiвника. Опрацьовуються новi пiдходи щодо розробки нових технологiй.
Стаття 5. Права на охорону працi пiд час укладання трудового договору
Ще раз наголошено на те, що працiвник з роботодавцем укладає трудовий договiр. Умови трудового договiру не можуть мiстити положень, якi не вiдповiдають законодачим та iншим нормативно-правовим актам з охорони працi.
Звертаю увагу на те, що до виконання робiт пiдвищеної небезпеки та тих, що потребують професiйного добору, допускаються особи за наявностi висновку психофiзiологiчної експертизи. Психофiзiологiчна експертиза - це тестування щодо можливостi професiйно виконувати певнi види робiт. Але застосування цiєї нової норми можливе тiльки пiсля прийняття вiдповiдних нормативно-правових актiв з даного питання ("Положення про єдину систему психофiзiологiчної експертизи", "Порядок проведення психофiзiологiчної експертизи", "Положення про мiжвiдомчу раду" та iн). Зазначенi проекти нормативно-правових актiв готуються до затвердження спiльним наказом Держнаглядохорон-працi України та МОЗ України, пiдлягають державнiй реєстрацiї в Мiнiстерствi юстицiї України.
Абзац четвертий пiдкреслює важливiсть правильного оформлення правовiдносин мiж працiвником i роботодавцем. Трудовий договiр є запорукою для страхування вiд нещасних випадкiв i професiйних захворювань на виробництвi (стаття 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання, якi спричинили втрату працездатностi" визначає: дiя цього Закону поширюється на осiб, якi працюють на умовах трудового договору (контракту) на пiдприємствах, в установах, органiзацiях, незалежно вiд їх форм власностi, статтею 10 цього Закону визначено, що для страхування вiд нещасного випадку на виробництвi не потрiбно згоди або заяви працiвника. Страхування здiйснюється в безособовiй формi).
Стаття 6. Права працiвникiв на охорону працi пiд час роботи
Як i в ранiше чинному Законi, збережено права працiвникiв на охорону працi пiд час роботи, а саме:
Право працiвника вiдмовитися вiд дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуацiя, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей.
Право розiрвати трудовий договiр за власним бажанням (див! статтю 38 КЗпП), якщо роботодавець не виконує законодавства про охо- рону працi. В такому випадку працiвнику виплачується вихiдна допомога в розмiрi не менше тримiсячного заробiтку.
Дана стаття в новiй редакцiї визначає певне мiсце страхового експер- , та з охорони працi на пiдприємствi. iншими словами, страховий експерт, як i вiдповiднi служби пiдприємства, на мiсцях забезпечує (не контролює, не наглядає), а саме забезпечує додержання законодавства про охорону працi.
Слiд також звернути увагу на те, що дана стаття приведена у вiдповiднiсть до статтi 113 Кодексу законiв про працю, тобто на час зупинення експлуатацiї пiдприємства, цеху, дiльницi, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною працi чи службою охорони працi за працiвником зберiгається не тiльки мiсце роботи, а також i середнiй заробiток.