Таким чином, акциз – це непрямий податток на високорентабельні та монопольні товари, який додається в ціну товару та сплачується в кінцевому рахунку споживачем, а не виробником цього товару.
Акциз та ПДВ мають як спільні так і відмінні риси.
Серед спільних можна вказати наступні:
- виступають як додаток до ціни;
- сума податку не залежить від доходу платника;
- платником податку виступає кінцевий споживач товару;
- при імпортуванні товару ці податки пов’язані з митом та виступають регулятором ЗЕД.
Але ці податки відрізняє декілька принципових моментів.
Так, акцизний збір, це податок на товари чи продукцію, тоді, як ПДВ має в якості об’єкта оподаткування оборот від реалізації товарів, робіт, чи послуг.
ПДВ оподатковуються всі товари, а при нарахуванні акцизного збору враховуються тільки специфічні, підакцизні товари.
Акцизи нараховуються раніше ніж ПДВ, тоб-то підакцизні товари оподатковуються двічі, при цьому ПДВ нараховується як на собівартість так і на акциз.
На відміну від ПДВ, який має загальну ставку податку для всіх товарів, ставки акцизу дифференціюються по групам товарів.
Акцизний збір на відміну від ПДВ сплачується лише один раз та податкова відповідальність падає на господарюючого суб’єкта, який виробляє та реалізує підакцизний товар, у той час, як податкових тягар ПДВ рівномірно розподіляється на всіх суб’єктів підприємницької діяльності на всіх стадіях руху товару.
Також можна відзначити, що з точки зору соціальної справедливості акцизний збір має переваги перед ПДВ, оскільки підакцизні товари в основному споживаються заможними прошарками населення.
Акцизний збір в Україні регулюється Декретом КМУ “Про акцизний збір” від 26.12.92 р.
Платниками податку виступають як суб’єкти підприємницької діяльності (виробники та імпортери підакцизних товарів) так і громадяне, які ввозять на митну територію України підакцизні товари.
Об’єктом оподаткування акцизним збором є:
- обороти від реалізаціївироблених на території України підакцизних товарів для власного споживання та промислової переробки.
- митна вартість підакцизних товарів, що імпортуються.
Перелік підакцизних товарів та ставки акцизного збору являються єдиними на території України і затверджуються КМУ. Пільги по акцизному збору визначаються ст. 5 ДКМУ “Про акцизний збір”.
При оподаткуванні акцизним збором тютюнових та алкогольних виробів є певні особливості.
Так, акцизний збір сплачується до державного бюджета шляхом придбання акцизних марок – спеціального знаку, яким маркуються тютюнові та алкогольні вироби. Марки акцизного збору виготовляються та зберігаються державними та податковими адміністраціями України.
2.3 Платежі за ресурси та інші податкові доходи бюджета
В умовах реформування економіки України митне мито є найважливішим інструментом зовнішньоекономічної політики держави в цілях обмеження ввозу іноземних товарів, захисту та заохочення розвитку вітчизняного виробництва та стимулювання вивозу національних товарів.
Товари та предмети, які ввозяться на митну територію України та вивозяться за межі України підлягають оподаткуванню митом.
Митне мито – це непрямий податок, який стягується з товарів (інших предметів), які переміщуться через митний кордон, толб-то ввозяться, вивозяться та рухаються транзитом і який включається до ціни товару та сплачується за рахунок кінцевого споживача.
Розмір ставок та види митного мита в Україні встановлюються у відповідності з диним митним тарифом України та міжнародними договорами.
Виходячи з різних класифікацій в Україні є наступні види мита:
Візне мито по способу нарахування буваає: адвалерним, специфічним, комбінованим, сезоним та постійним.
Адвалерен мито – це мито, нараховується у відсотках до митної вартості товару, специфічне мито, це мито, яке нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, комбіноване мито об’єднує риси специфічного та адвалерного мита, преферанційне мито – мито, яке встановлюється державою для створення особливого підприємницького режиму для одного чи декількох товарів.
Також існують наступні види мита:
Повне мито – це мито, яке застсовується для всіх товарів та інших предметів, які ввозяться на територію України;
Спеціальне мито – ставки встановлюються на більш високому рівні, порівняно із звичайними ставками.
Антидемпінгове мито – це вид ввізного мита, яке забезпечує захист внутрішнього ринку країни від ввезення товарів по демпінговим цінам.
Платниками мита є фізичні та юридичні особи, які забезпечують переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, які підлягають оподаткуванню.
Об’єктом є митна вартість чи фізична одиниця товарів, які імпортуються.
Одним з видів митних платежів є митний збір – вид митних платежів, які підлягають сплаті громадянами, суб’єктами ЗЕД за роботу, яка виконана по відношенню до них митними органами.
Пенсійний фонд України – це самостійна фінансова система, кошти якої не входять до державного бюджета, мають строго цільове призначення для сплати різного роду пенсій.
Бюджет Пенсійного фонду формується в основному за рахунок зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування які є цільовими податками та платниками яких є суб’єкти підприємницької діяльності які використовують найману працю та громадяне, які займаються підприємницькою діяльністтю чи працюють по найму.
Об’єктом оподаткування збором на обов’язкове державне пенсійне страхування є:
- фонд оплати праці робітників підприємства, яке проводить господарську діяльність;
- сума доходу (прибутку) громадян, які проводять господарську діяльність;
- сукупний доход громадян, які працюють понайму.
В Україні встановлені такі ставки збору на обов’язкове державне пенсійне страхування:
- для суб’єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих робітників – 32% від фонда оплати праці робітників (для підприємств, де інваліди складають не меньше 50% всіх робітників – 4%)
- для фізичних осіб, які не використовують працю найманих робітників – адвокатів, приватних нотаріусів – 32% від об’єкта оподаткування (суми дохода);
- для фізичних осіб, які працюють понайму – 1% від сукупного дохода.
Кошти Пенсійного фонда використовуються на фінансування таких заходів:
- виплата пенсій повіку, по інвалідності, у разі втрати годувальця;
- виплата допомоги на дитину та щомісячної допомоги на кожну дитину до певного віку;
- підвищення пенсій у зв’язку зі збільшенням індекса споживчих цін та підвищення з\пл;
- забезпечення поточної діяльності та утримання органів управління фонду.
Для цілей соціального страхування громадян України Кабінет Міністрів України та Рада Федерації профспілок України створили Фонд соціального страхування України, кошти якого входять до складу Державного бюджета України.
За рахунок коштів Фонду соціального страхування виконуються витрати на такі цілі:
- виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, при народженні дитини;
- організацію санаторно – курортного лікування та відпочинку працівників їх дітей, ветеранів та інвалідів.
Платниками сбору на обов’язкове соціальне строахування є:
- суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, які використовують працю найманих робітників;
- суб’єкти підприємницької діяльності фізичні особи, які використовують чи не використовують працю найманих робітників;
- фізичні особи, які працюють по найму.
Об’єктом оподаткування є (також для сбору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття):
- фонд оплати праці робітників підприємства, яке виконує господарську діяльність;
- сума доходу громадян, які виконують господарську діяльність;
- сукупний доход громадян, які працюють за наймом.
На обов’язкове соціальне страхування (у тому числі на випадок безробіття) встановлюються наступні ставки збору:
- для суб’єктів пілприємницької діяльності, які використовують найману працю 5,5% та 1,5% на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття);
- для підприємств де працють інваліди 1% від об’єкта оподаткування для всіз робітників цього прідприємства;
- для фізичних осіб, які не використовують працю найманих робітників та фізичних осіб, які працюють по найму – 0,5%.
Державне мито – це грошовий збір, який стягується у судових та арбітражних судах, органах державного нотаріата, МВС України, Міністерства закордонних справ України, міських сільських адміністраціях та інших органах державної влади, передбачених законодавством України за виконання ними окремих дій та видання докуемнтів.
Існують такі елементи державного мита:
Платник – юридичні та фізичні особи за послуги, які надають судові, нотаріальні та інші органи державної влади;
Об’єкт – вартість послуг державних органів влади;
Сттавка – проста (у твердій сумі) чи пропорційна (у процентах);
Джерело – для суб’єктів підприємницької діяльності – собівартість продукції (робот, послуг), для громадян власні кошти.
Державний інноваційний фонд – це фонд, створений для фінансування заходів по забезпеченнюрозвитку та використання досягненнь науки та техніки в Україні.
Елементи податку в Державний інноваційний фонд:
Платник – юридичні особи;
Об’єкт – об’єм продажу робіт, послуг, продукції чи валовий дохід за виключенням ПДВ та акцизного збору;
Ставка – 1% обсягу продаж, робіт послуг чи валового доходу;
Джерело – собівартість продукції.
70% об’єма відрахуваннь перераховуються підприємствами в спеціальний фонд небюджетних коштів, створений в міністерствах, відомствах для фінансування галузевих, міжгалузевих, науково – дослідних робіт, а 30% направляються безпосередньо на рахунок Державного інноваційного фонда.