- відсутність вітчизняного досвіду автоматизації біржової діяльності;
- специфічні особливості бірж як об’єктів автоматизації;
- відсутність розвиненого вітчизняного ринку біржових інформаційних технологій;
- неможливість в більшості випадків прямого запозичення зарубіжного досвіду автоматизації діяльності бірж;
- непідготовленість об’єкту управління до застосування придбаних програмних засобів, а також неуніфіцированість біржових операцій.
3. Автоматизовані робочі місця (АРМ) співробітників біржі на базі персональних ЕОМ
Під персональною електронно-обчислювальною машиною (ПЕОМ) розуміється електронна обчислювальна машина, що доступна для масового користувача й універсальна в вирішенні різноманітних завдань.
Вимога загальнодоступності для масового користувача містить у собі наступні показники, а саме:
• невелика вартість ЕОМ для індивідуальних користувачів;
• автономність експлуатації без спеціальних вимог до умов навколишнього середовища;
• швидкість у навчанні й використанні, що забезпечують роботу непідготовленому користувачу;
• надійність, що базується на високому рівні її інтеграції.
Початкові витрати при закупівлі й витрати на експлуатацію в процесі життєвого циклу ПЕОМ можуть відрізнятися в кілька разів за рахунок доповнення нових апаратних і особливо програмних засобів.
Відповідно до результатів дослідження біля тисячі великих фірм Японії (включаючи й біржі) застосування ПЕОМ для автоматизації своєї діяльності підвищило ефективність керування більш ніж на 15% за рахунок підвищення продуктивності праці, зменшення адміністративних витрат, поліпшення якості обробки інформації, зміни стратегії в прийнятті рішень і ефективності використання даних.
Користувач у діловій сфері пред'являє досить високі вимоги до рівня зовнішнього ПЕОМ та її людино-машинного інтерфейсу. При обробці ділової інформації вимагається створення великих баз даних і оперативний доступ до джерел інформації. Тому необхідною вимогою до ПЕОМ є наявність зовнішніх нагромаджувачів ємкістю не менше 64 –120 Мбайт.
Співробітники біржі, як правило, не мають професійних знань в галузі програмування й обслуговування електронної техніки, в цих цілях використовується оперативна система гарантійного й іншого обслуговування ПЕОМ.
Широке використання ПЕОМ для організаційного керування біржею, власне кажучи, вимагає створення визначеної системи автоматизованих робочих місць, у яких ЕОМ і співробітник біржі зв'язані в комплексний автоматизований управлінський модуль. У цьому випадку термін "автоматизований" певною мірою метафора, тому що багато управлінських рішень важко піддаються автоматизації, носять творчий характер і залежать від сукупності об'єктивних й суб'єктивних факторів.
На даний час можна говорити про автоматизацію в повному обсязі тільки деяких процесів, що базуються на програмній підтримці забезпечення інформаційної технології. При цьому варто підкреслити, що навіть для технічних працівників автоматизації піддається тільки частина їхніх інформаційних потреб. Звичайні мовні комунікації, особисті контакти та ін. за багатьма, у тому числі психологічними, причинами бажано лише максимально спростити ("механізувати"). Тому ПЕОМ на робочому столі співробітника біржі з точки зору автоматизованого робочого місця повинна виконувати скоріше функції високопродуктивного “інтелектуального”, ніж автомата організаційного керування.
Для найбільш ефективного використання засобів захисту даних їхнє включення необхідно передбачати вже на ранніх стадіях проектування системи керування біржею. Варто підкреслити, що організація локальних мереж на біржах має й іншу сторону діяльності. У цьому випадку всі загальноприйняті процедури фізичного обмеження доступу до ПЕОМ стають неефективними, та центр проблем переміщується в організацію контролю за колективним використанням даних.
Збереження цілісності даних має організаційний і технологічний аспекти. Організаційний аспект включає наступні правила:
• носії інформації необхідно зберігати в місцях, не доступних для сторонніх осіб;
• важлива інформація повинна мати декілька копій на різних носіях;
• захист даних на жорсткому диску варто підтримувати періодичним копіюванням на гнучкі носії;
• дані, що відносяться до різних завдань, доцільно зберігати окремо;
• необхідно строго керуватися правилами використання носіїв.
Технологічний аспект пов'язаний з різними видами обмежень, що підтримуються структурою системи керування базами даних (СКБД) і повинні бути доступні користувачу.
Автоматизоване робоче місце (АРМ) співробітника біржі являє собою сукупність методичних, мовних і програмних засобів, що забезпечують роботу користувачів на ПЕОМ в області біржової діяльності. Головна складова АРМ співробітника біржі – це спеціальна мова діалогу користувача та ПЕОМ, а також програмна система, що реалізує цю мову й забезпечує ведення необхідної бази даних на біржі.
При проектуванні АРМ співробітника біржі інформаційне забезпечення знаходить своє вираження в створенні так званої інформаційної бази біржі (ІББ) як сукупності впорядкованої й формалізований відповідним чином інформації.
Для подальшої автоматизації діяльності конкретної біржі необхідне створення інформаційної бази самими користувачами – фахівцями біржі на основі розвинутого програмного забезпечення високого рівня, різних інструментальних засобів проектування, створених для ПЕОМ, й діалогового режиму роботи.
Автоматизована система керування біржею (АСКБ) призначена для централізованого збору, збереження, обробки та надання користувачам інформації, необхідної для функціонування центрального й регіонального відділень біржі та її брокерських фірм, а також проведення одночасних торгів у різних відділеннях біржі. Крім виконання біржових операцій АСКБ повинна забезпечувати проведення торгів з небіржовими товарами. Користувачами системи є співробітники різних служб біржі та брокерські фірми, акредитовані на біржі.
Відповідно до технології проведення торгових операцій на біржах автоматизації підлягають наступні процеси:
• діяльність брокерських фірм по обслуговуванню клієнтів й підготовці супровідних документів;
• передача заявок від брокерських фірм на біржу;
• формування біржової відомості;
• коректування біржових відомостей;
• підготовка документів для реєстрації угод;
• використання електронних табло в процесі торгів;
• передача заявок між регіональними відділеннями біржі та біржовим центром;
• проведення аукціону протягом одночасних торгів;
• узгодження умов пропозицій між брокерами-продавцями та брокерами-покупцями;
• підготовка й поширення довільної текстової інформації між відділеннями біржі, біржею та брокерськими фірмами;
• внутрішня діяльність біржі, що включає створення АРМ різних служб біржі.
Засоби автоматизації значно спрощують діяльність біржі, підвищують її оперативність, дозволяють збільшити кількість представлених товарів і число брокерських фірм, тобто збільшується оборот біржі. В процесі зростання обсягів торгівлі, відкриття регіональних відділень і збільшення кількості клієнтів біржі стає неможливим проведення багатьох операцій без застосування засобів автоматизації. У той же час у процесі розвитку біржі на основі могутньої обчислювальної бази й стійких каналів зв'язку представляється можливим організовувати якісно нову технологію проведення торгових операцій, при якій брокери, минаючи всі служби біржі, крім контролюючої, безпосередньо зі своїх АРМ вводять заявки в базу даних (БД), знаходять контрагентів, зв'язуються з ними, коректують свої пропозиції й укладають угоди. У такий спосіб організується електронна біржа.
Електронна біржова торгівля існує не так вже багато років. Це принципово новий підхід до процесу ведення біржового торгу, хоча самі ЕОМ стали застосовуватися в біржовій торгівлі задовго до появи першої електронної біржі. У той час вони виконували лише допоміжні функції, тобто сприяли функціонуванню товарних бірж, забезпечуючи швидкий доступ до інформації та визначений порядок роботи.
Комп'ютерна технологія використовувалася біржами тільки для відображення на електронних табло необхідної інформації та передачі по засобах зв'язку біржових цін, що формуються в "колі", й цін на біржові товари найбільших дилерів, а також для обліку біржових угод, контролю та регулювання портфеля активів у рамках самих фірм-членів біржі.
Яскравим прикладом є всесвітньо відома система інформації агентства "Рейтер". Встановивши в своєму офісі спеціальний термінал, що підключений до інформаційного каналу агентства, ви маєте можливість "бути присутнім" на торгах найбільших світових бірж, знати поточні ціни найбільших фірм-дилерів на біржові товари, а також у числі перших дізнаватися про політичні й економічні новини.
Вчасно виявлена тенденція зміни ціни на будь-який товар може зіграти в діяльності підприємства величезну роль, але для виявлення такої тенденції фахівцю необхідне насамперед джерело свіжої інформації. Хоча встановлення та функціонування рейтеровского термінала вимагають визначених фінансових витрат, значенняйого досить важливе.
Традиційно сама біржова торгівля здійснювалася у визначеному біржею місці й у визначений час шляхом безпосереднього спілкування між собою брокерів. Проблема автоматизації безпосередньо самого процесу торгівлі в біржовому колі виникла відносно недавно й довгий час знаходилася в обговоренні. Однак у 1985 р. почала функціонувати перша електронна біржа, і в даний час процес автоматизації йде досить активно як на знов виникаючих біржах, так і на вже існуючих. Усі вони зацікавлені в тому, щоб залучити до себе клієнтів з усього світу, знизити операційні витрати та підвищити якість виконання замовлень.