Національний Університет
“Києво-Могилянська академія”
факультет суспільних і гуманітарних наук
кафедра історії та політології
Становлення капіталізму в Європі за працею Макса Вебера “Протестантська етика та дух капіталізму”
Курсова робота з політології
Студента Левчука С.В.
Департаменту економічних наук
Науковий керівник -
доцент,
Бевзь Т.А.
Київ – 1999
ПЛАН
1. Вступ....................................................…………......................…………....2
2. Генеза капіталістичних поглядів до Вебера та основні концептуальні положення його праці........................................…………..........………….6
3. Причини що вплинули на розвиток капіталізму в Європі...……………10
3.1. Економічні..............................................................................…………….10
3.1.1. Природні ресурси.............................................................…………….10
3.1.2. Поява вільного робітника і нерівність доходів та багатства.........................................11
3.1.3. Наука та іновації……………................................................................12
3.2. Психологічні чинники................…………….............................................14
3.2.1.“Покликання”.....................................................................…………….14
3.2.2. Протестантський аскетизм ..............................................…………….14
3.2.3. “Дух капіталізму”.............................................................……………..16
4. Висновок....................................................................................…………….18
5. Література..................................................................................…………….21
ВСТУП
Німецький мислитель Макс Вебер (1864-1920) вважається основоположником західної соціології та фундатором західної політичної науки. Він автор багатьох праць, що давно вже стали класичними і вивчаються у середніх та вищих навчальних закладах усього світу. У працях суто політологічного змісту (“Політика як покликання і професія”, “Соціалізм. Промова для загальної інформації австрійських офіцерів у Відні (1918)”, “Три чистих типи легітимної влади” тощо) він сформував цілий ряд фундаментальних політичних ідей, які й сьогодні мають наукове й методологічне значення.
Заслуга Вебера як політичного мислителя у тому, що у своїх творах він грунтовно охарактеризував сферу політики і політичних процесів, їх роль у суспільному житті, заклав такі опорні категорії політичної науки як влада, політика, держава, бюрократія, демократія, харизма, легітимність тощо. Але розкриття цих концепцій Вебера не є предметом мого дослідження – я спробую на основі найвідомішої його праці “Протестантська етика і дух капіталізму” прослідкувати і пояснити становлення капіталізму у Західній Європі, його вплив на економічне та політичне життя людей.
“Протестантська етика” – праця, яка стала класичною одразу ж після опублікування. У 70-80 роках починається Веберівський ренесанс. Протягом двох десятиліть у багатьох країнах Заходу кількість опублікованих праць про М.Вебера неухильно зростала, але на першому місці за їх кількістю все ж таки залишалася Німеччина. Проблематика праць була різною – від суто соціологічних методів історичного дослідження й до переосмислення такого понятть як демократія чи бюрократія, їх місця та ролі в умовах капіталізму та соціалізму.
Але чи не найактуальнішою виявилася проблема “господарської етики”, тобто проблема співвідношення економічного та етичного аспектів суспільного життя. Пов’язуючи, подібно Веберу, долю капіталізму та всієї західної цивілізації із перспективою утвердження і збереження відповідної “господарської етики”, сучасні дослідники робіт М.Вебера намагаються спрогнозувати подальшу долю західного суспільства, відштовхуючись саме від аналізу сучасного “етичного стану” Заходу. (7. Стр.183.)
Вартими уваги, на мій погляд, є дослідження Б.Нельсона (“Веберівська протестантська етика”(1973), “Походження сучасності”(1977), праці В.Шпронделя (зокрема, “Соціальні зміни ідей та інтересів: систематичний аналіз “Протестантської етики” Макса Вебера”), а також новітні дослідження Гайденка і Давидова (“Історія і раціональність”, 1994) та монографія А. Кравченка (“Соціологія Макса Вебера: праця та економіка”, 1997).
Оцінюючи творчість Макса Вебера, відомий американський історик економічної думки Б.Селігмен писав: “Більш за все його цікавила економічна соціологія, з точки зору якої він міг вивчити характерні для епохи інституції.”(Селігмен Б. Основні течії сучасної економічної думки.- М.,1968.)
Дійсно, Вебер був сучасником і очевидцем зародження і становлення капіталізму як ідеологічної системи, тому у своїй праці він виклав враження і висновки, зроблені на власному досвіді. Зокрема, у “Протестантській етиці” він пояснює як релігійні погляди можуть опосередковано сприяти успіху та підвищенню добробуту людей. (5. Ст.582) Але робота Вебера носить не лише релігійний характер – прослідковуючи генезис капіталізму, він подає значний економічні матеріал, зокрема у сфері раціоналізації праці.
Мабуть чи не основне поняття, для пояснення якого Вебер написав "Протестантську етику" можна виразити всього двома словами - Дух капіталізму. Але на думку Вебера ці два слова дозволили людській цивілізації не загинути в собі, а зробити великий крок вперед у напрямку до вдосконалення. Саме Дух капіталізму "винен" у тому, що людство досягло сьогодні такого величезного розвитку. Тому й не дивно, що розкриттю суті, передумов виникнення та розвитку цього поняття автор приділяє значної уваги – це вагома частина його твору.
Якщо існує дух, то що ж його породжує? Веберівське припущення – це протестантизм. Але не все так просто, і сам Вебер робить певні зауваження щодо цього. Як підкреслює один із дослідників його творчості, Олександр Погорілий, Вебер не вважав протестантизм за безпосередню причину капіталізму чи навпаки, хоча “винуватцями” сучасного капіталізму і назвав саме протестантські секти. Автор “Протестантської етики і духу капіталізму” доводить, що такі терміни як “протестантська етика”, “дух капіталізму”, “і сам капіталізм як економічна система – явища вибірково споріднені”, але не мають причинно-наслідкових зв’язків. (1, Ст. 11)
Відверто кажучи, до Вебера було ще декілька видатних праць на цю тему, які намагалися пояснити деякі аспекти тогочасного суспільного життя. Але Вебер, мабуть найефективніше дослідив саме культурно-духовні аспекти новоєвропейської капіталістичної системи. Цим він багато в чому суперечив марксовому баченню первинності економічних відносин у становленні всього нового. З одного боку Макс Вебер признає в Марксі видатного вченого, який започаткував наукове вивчення капіталізму і побачив в капіталізмі могутній фактор прогресивного розвитку в порівнянні з феодальним типом економіки. З іншого - він вважає абсолютно утопічним висновок Карла Маркса щодо аналізу капіталізму. Вебер так і пише: "Протестантською етикою” я хотів показати нездатність марксистського принципу згідно якого, лише економічні стосунки в суспільстві визначають форми суспільної свідомості". (3. Ст.237)
Звичайно, не всі ідеї “Протестантської етики” належать Веберу. Одними з ідейних попередників автора були такі вчені як Вернер Зомбарт та Георгій Зіммель. Зокрема, Зомбарт висунув та обгрунтував концепцію капіталізму як системи господарювання, яка грунтується на прибутковості і економічному раціоналізмі, тобто доцільності, планомірності і обліку. (1. Ст.7) Він переконаний, що “капіталізм виріс з глибин європейської душі”.(Sombart W. Die Anfänge des modernen Kapitalismus. München.1916, 316) У свою чергу Вебер більше уваги приділив питанню про специфіку того типу капіталістичних відносин, які склалися у господарському житті країн Заходу.
Докладніше про концепції капіталізму Зомберта і Зіммеля та основні положення праці Вебера викладено у першій главі моєї роботи.
У своїй праці “Протестантська етика і дух капіталізму” Макс Вебер провів скурпульозне дослідження, намагаючись довести, що релігійні переконання, релігійна етика стали чи не головними стимулами розвитку капіталістичного суспільства, сформували специфічний “дух капіталізму”. Автор зосередився на цій стороні міркувань про капіталізм і деякою мірою абстрагувався від інших факторів, що сприяли його виникненню. Не можна стверджувати, що це пагано, адже розгляд проблеми капіталізму у релігійному контексті дозволив автору зачепити дуже тонкі нюанси, без яких дослідження було б неповним. Водночас, беручи до уваги те, що в останні півтора століття причини економічного піднесення Заходу вивчалися досить інтенсивно, у своїй роботі я вважаю за доцільне коротко оглянути сильні та слабкі сторони деяких інших пояснень.
В.Зомбарт розпочав дослідження специфіки сучасного західноєвропейського капіталізму майже одночасно чи принаймні трохи раніше за М.Вебера. Тому можна припустити, що частково його праці вплинули на те, що Вебер звернувся до грунтовного дослідження того, що пізніше отримало назву “вчення про капіталізм”. Навіть саме поняття “капіталізм” належить Зомбарту, і в цьому солідарна більшість провідних економістів та соціологів. Не говорячи вже, що поняття “капіталістичного духу”, на думку спеціалістів, вперше застосував у 1902 році Зомбарт, а не Вебер. (Шпакова Р.П. Вернер Зомбарт: германский феномен. Социологические исследования. – 1996 №12.)
При порівнянні концепцій капіталізму Вебера і Зомбарта, які багато в чому були схожими, прослідковуються наступні принципові відмінності:
1) розуміння Зомбартом капіталізму як унікального, а Вебером – як універсального історичного явища; 2) надання головної ролі у формуванні капіталізму протестантській етиці у Вебера і будь-якій іншій формі релігії у Зомбарта; 3) проголошення принципу утримання від оціночних суджень і послідовне його дотримання у Вебера, та постійне порушення етичних канонів, суб'єктивізм та упередженість оцінок у Зомбарта; 4) різне трактування Вебером та Зомбартом набору тих людських якостей, які допомогли виникнути європейському капіталізму. (14. Ст.36)