Порт– ділянка оперативної пам'яті, виділена кожному пристрою уведення-виведення. З нього пристрій переносить дані на зовнішній носій, записуючи їх, наприклад, на диск або екран комп'ютера. І саме в порт записуються дані від пристроїв, наприклад, від клавіатури або дисковода. Обмін даними між портом і пам'яттю програм ведеться за допомогою спеціальних програм – драйверів.
Послідовність рекурентна – послідовність, члени якої задовольняють деяке співвідношення рекурентне.
Послідовністьупорядкована– послідовність довжини 1 або така, що кожний її наступний член не менше попереднього.
Пошукзаключем – пошук серед номерів елементів послідовності A найменшого (як правило) номера i такого, що A[i] дорівнює заданому значенню (ключу).
Пошукдвійковий – пошук за ключем у послідовності, значення якої упорядковані. Називається так, оскільки його тривалість у гіршому випадку прямо пропорційна двійковому логарифму довжини послідовності. Ключ порівнюється з елементом у середині послідовності, після чого шукати достатньо в одній із половин, на які розділяється послідовність. Тому цей пошук ще називається дихотомічним.
Пошуклінійний – пошук за ключем у послідовності, який полягає в послідовному перебиранні елементів. Називається так, оскільки його тривалість у гіршому випадку прямо (лінійно) пропорційна довжині послідовності.
Програма – те ж саме, що алгоритм. У програмуванні частіше так називають алгоритми, призначені для виконання їх комп'ютером. Або такі, що за допомогою комп'ютера їх можна перетворити до вигляду, придатного для виконання комп'ютером.
Програма машинна – програма, записана мовою машинною.
Процедура– описання (як правило, параметризоване) обчислень, в результаті виконання яких змінюється стан пам'яті програми або якась інформація надходить у "зовнішній світ". Одночасно вона є означенням її імені.
Процес – послідовність дій. У програмуванні це дії, що виконуються за алгоритмом.
Процесвиконаннявикликупідпрограми – процес, у якому запам'ятовується точка повернення в програму, обчислюються аргументи та підставляються на місце параметрів підпрограми, виконуються оператори тіла підпрограми та відбувається повернення до виконання програми з точки повернення.
Процесор – складова частина комп'ютера, що виконує команди машинні. Його структура подібна структурі комп'ютера, тобто він має свою "надоперативну" пам'ять, внутрішню шину та власне операційний пристрій.
Р
Регістр – ділянка пам'яті у складі процесора, в яку записуються операнди та результати операції машинної для якомога швидшого її виконання.
Рекурсія– використання означень рекурсивних.
Роздільник – символ, за допомогою якого відокремлюються одне від одного лексичні та інші одиниці програми. У мові Паскаль ними є дужки, символи ",", ";", ":" та деякі інші.
Розіменування– породження значення змінної за її ім'ям.
Розіменуваннявказівника– операція, що застосовується до вказівників. Її результатом є сама змінна, на яку встановлено вказівник.
Рядок– у загальному розумінні це послідовність символів із явно позначеним кінцем. У програмуванні це 1) послідовність символів; 2) змінна, значенням якої є послідовність символів; 3) послідовність символів із явно позначеним кінцем у файлі-тексті.
С
Секціяпараметрів– у мові Паскаль означення однотипних параметрів підпрограми того самого виду (або параметри-значення, або параметри-змінні). Має вигляд списку імен, за яким після двокрапки записано ім'я типу. Секція параметрів-змінних починається словом var перед списком.
Семантика– зміст деякого позначення, тобто власне те, що їм позначено. Наприклад, семантикою програми є множина процесів її виконання, семантикою оператора – зміни станів пам'яті, що відбуваються при його виконанні.
Системапрограмування – система програм та інших засобів, які забезпечують створення машинних програм за допомогою мови програмування високого рівня, наприклад, мови Паскаль або її сучасних діалектів.
Системавведення-виведення – набір програмних засобів роботи з файлами, що входять до складу системи програмування.
Системачислення – система запису, або позначення, чисел.
Системачисленняпозиційна – система запису чисел, у якій числове значення, що ставиться у відповідність цифрі, залежить від її позиції в записі числа.
Скиданнябуфера – копіювання даних із заповненого буфера на зовнішній носій.
Складністьалгоритму. Нехай A позначає алгоритм розв'язання деякої масової задачі. Позначимо через F(A, екземпляр) кількість елементарних дій у процесі розв'язання цього екземпляра задачі за алгоритмом A, а через F(A, n) – максимум кількості елементарних дій серед усіх екземплярів, що характеризуються деяким розміром n. Кожному n = 1, 2, 3, ... відповідає певне значення F(A, n), тобто існує функція, яка розмірам n ставить у відповідність максимальні кількості елементарних дій, виконуваних за алгоритмом A. Ця функція і є складністю алгоритму.
Складністьзадачі – найменша зі складностей алгоритмів її розв’язання.
Сортування – переупорядкування елементів послідовності так, що в результаті утворюється неспадна або незростаюча послідовність.
Списоклінійний – послідовність елементів деякої множини. У програмуванні це, як правило, послідовність структур у вільній пам'яті, в елементах якої зберігаються елементи деякої множини.
Списокупорядкований – список, що подає послідовністьупорядковану.
Співвідношення рекурентне – рівність, що виражає член послідовності через k попередніх (один або кілька) за допомогою деякого виразу. Якщо відомі попередні члени sn–k, ... , sn–1, то вираз фактично задає обчислення наступного sn. Це обчислення називається застосуванням рекурентного співвідношення.
Стала – позначення числа або іншого значення. Також це ділянка пам'яті, стан якої не може мінятися у процесі виконання програми.
Сталабульова – у мові Паскаль запис вигляду false або true, позначає відповідно значення, про які ми звикли говорити "хибність" і "істина".
Сталадійсна – позначення числа типу дійсних. У мові Паскаль – числа типу real. Являє собою послідовність певної структури з десяткових цифр, крапки та знаків "'+", "–", "E", "e".
Сталасимвольна– позначення елемента типу символів. У мові Паскаль це символ в апострофах, наприклад, 'x', '1'.
Сталарядкова – те ж саме, що літерал.
Сталаціла– це, як і в математиці, позначення цілого числа у вигляді послідовности десяткових цифр, можливо, із знаком "+" або "–" попереду.
Станзмінної – пара вигляду (ім'я змінної, значення змінної). Значення, а відтак і стан, може змінюватися при виконанні операторів програми.
Станпам'яті процесу виконання програми – сукупність станівзмінних. Розглядається найчастіше як функція, областю визначення якої є множина змінних процесу виконання програми, а областю значень є об'єднання носіїв типів цих змінних.
Стек – те ж саме, що магазин.
Стек програмний – те ж саме, що пам'ять автоматична.
Структура – у мовах програмування змінна структурного типу, що складається зі змінних скалярних і структурних типів, кожна з яких ідентифікується окремим ім'ям. Це також значення змінної-структури. У мові Паскаль це те ж саме, що запис.
Сумісністьтипів– можливість запису операндів різних типів у виразах (наприклад, типи цілих і дійсних сумісні).
Сумісність типів заприсвоюванням – можливість присвоювати змінним одного типу значення іншого типу (у мові Паскаль дійсний тип сумісний за присвоюванням з цілим, але не навпаки).
Т
Текст – послідовність символів, розбита на рядки.
Тип – пара (множина елементів, множина операцій з ними). Множина елементів називається носієм типу, множина операцій – сигнатурою.
Тип адресний – тип, значеннями якого є адреси.
Тип бульовихзначеньBoolean– у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються сталими false, true, а операції алгебри Буля – знаками and, or, not. Є реалізацією цієї алгебри. Належить до типів перелічуваних.
Тип-діапазон – у мові Паскаль тип, який задається в програмі виразом вигляду C1..C2, де C1, C2 – сталі того самого типу перелічуваного. Також є перелічуваним.
Тип дійсних значеньreal– у мові Паскаль тип із носієм, значення якого позначаються сталимидійсними. У сигнатурі типу є операції +, –, *, /, порівняння =, < тощо, функції стандартні математичні, а також функції trunc (ціла частина) і round (найближче ціле).
Тип-перелік – у мові Паскаль тип, який задається в програмі виразом вигляду (I1, … , Ik), де I1, … , Ik – довільні ідентифікатори, відмінні від зарезервованих. Є типомперелічуваним.