Команда машинна – указання процесору на зразок "прочитати значення з оперативної пам'яті", "записати значення в пам'ять", "обчислити результат застосування операції до значень" і т.п.
Купа – те ж саме, що пам'ять вільна.
Л
Лексичнаодиниця мови, лексема – свого роду "цеглинка мови", подібна словам у природних мовах. Лексеми неподільні й самі по собі позначають деякий зміст. Множина лексем мови та правил їх запису утворюють її лексику. Мова Паскаль має п'ять видів лексем: стала, ім'я, знак операції, роздільник і коментар.
М
Магазин – послідовність, до кінця якої можна додавати нові елементи і вилучати їх з цього ж кінця.
Масив – змінна, утворена послідовністю змінних, причому:
- усі вони (компоненти, або елементи масиву) мають той самий тип;
- кількість їх зафіксовано в означенні масиву й у процесі виконання програми не змінюється;
- кожний компонент має свій номеру послідовності (індекс) і відрізняється ним від інших елементів (ідентифікується);
- доступність компонента для обробки не залежить від його місця в послідовності.
Масивбагатовимірний – масив, елементи якого є масивами.
Масовість алгоритму– властивість алгоритму задавати розв'язання множини екземплярів задачі масової.
Метамова– мова, призначена для описання структури виразів іншої мови.
Метасимвол– символ метамови, який вживається у її виразах і відсутній в алфавіті означуваної мови.
Мітка– позначення, яким оператор чи його складова частина ідентифікується в програмі.
Мова – система запису, призначена для передачі змісту. В основі має алфавіт і правила утворення найпростіших виразів мови (лексем), а також правила побудови складніших виразів із простіших. Ці дві групи правил називаються відповідно лексичною і синтаксичноюсистемами мови. Виразам мови, починаючи від найпростіших, зіставляється позначений ними зміст, тобто їхня семантика. Правила, за якими виразам мови зіставляється зміст, утворюють семантичнусистему мови. Розумінням мови і є знання цієї системи, тобто уміння зіставити виразу його зміст.
Мова машинна – мова запису програм машинних, до виконання яких і призначений комп'ютер. Є системою запису команд машинних.
Мова програмування високого рівня – мова запису програм, призначених для виконання їх комп'ютером, у яких його дії позначено з вищим ступенем узагальнення, ніж у мовах машинних.
Мова формальна – множина виразів, заданих деякою формальною системою, напр., сукупністю форм Бекуса-Наура чи граматикою.
Модуль – збірник означень імен у мові Паскаль.
О
Область дії означення імені – сукупність місць у програмі, де ім'я позначає об'єкт, вказаний саме в цьому означенні. За правилами мови Паскаль, означення імені діє від місця його запису в підпрограмі (програмі чи модулі) до її кінця. Якщо в цій області є підпрограми, означення діє і в них. Але якщо вони містять своє власне означення цього імені, то за тими ж правилам до кінця їх блоків діють їхні власні означення.
Означення імені – запис, яким задається, що саме позначає ім'я. У мові Паскаль ім'я може позначати змінну, сталу, тип, підпрограму, модуль, програму або її окремий оператор. В останньому разі воно називається міткою. Програма чи підпрограма самі по собі є означеннями їх імен.
Означення змінної з ініціалізацією – те ж саме, що ініціалізація.
Означення рекурсивне– означення елементів множини, яке задає елементи за допомогою інших елементів цієї ж множини. Об'єкти, задані рекурсивним означенням, також називаються рекурсивними.
Оператор– запис у мові програмування, що задає зміну станів пам'яті програми.У мові Паскаль є оператори таких типів: присвоювання, розгалуження (умовний), складений, переходу, циклу, а також виклики процедур.
Операційнасистема – система програм та інших даних, за допомогою якої організується робота комп'ютера в цілому. Вона визначає, команди якої саме з програм процесор має виконувати в той чи інший момент часу. Вона також забезпечує обробку файлів.
Операція машинна – операція, яку може виконати комп'ютер із значеннями, записаними в регістрахпроцесора.
П
Пам'ять автоматична – область пам'ятіоперативної, в якій розташовуються ділянки локальної пам'яті процесів виконання викликів підпрограм. Ця назва походить від того, що ділянки займаються та звільняються без явних на те указань у програмі, записаній мовою високого рівня, тобто "автоматично". Ділянки розташовуються за принципом "останньою зайнята – першою звільнена", тому автоматичну пам'ять називають програмним стеком.
Пам'ять вільна – частина пам'яті програми, у якій змінні створюються та знищуються при виконанні операцій, указаних у самій програмі, записаній мовою високого рівня. Називається так, тому що не займається командами програми та змінними, означеними в програмі.
Пам'ять зовнішня– пам'ять на зовнішніх носіях даних, наприклад, магнітних дисках. Носії розміщаються на спеціальних пристроях уведення-виведення, до яких належать дисководи, а також екран, клавіатура, миша та ін.
Пам'ять оперативна – складова частина комп'ютера, призначена для зберігання програм, що виконуються або готові до цього.
Пам'ятьпрограми – сукупність імен змінних, означених у програмі. Не плутати з пам'яттю процесу виконання програми.
Пам'ятьпроцесу виконання програми – сукупність змінних, які у процесі виконання програми поставлено у відповідність іменам її змінних.
Пам'ять регістрова – пам'ять усередині процесора, утворена регістрами.
Пам'ять статична– область пам'яті, що виділяється під змінні, означені в програмі або модулі, а також під статичні змінні підпрограм. Називається так, тому що протягом усього процесу виконання програми відповідність її змінних та імен програми залишається незмінною.
Параметр – ім'я, що позначає величину, незмінну для конкретного екземпляра задачі, рівняння тощо. Різні значення параметра відповідають різним екземплярам задачі, рівняння тощо. Про значення цього слова в програмуванні див параметр підпрограми. Параметр-змінна– параметр Паскаль-підпрограми, який у її заголовку означається з описувачем var. При виконанні виклику підпрограми йому ставиться у відповідність ділянка пам'яті, уже зіставлена аргументу. Аргументом може бути лише ім'я або інший вираз, що позначає змінну.
Параметр-значення– параметр Паскаль-підпрограми, який у її заголовку не має описувача var. При виконанні виклику підпрограми йому ставиться у відповідність ділянка локальної пам'яті, куди копіюється значення аргументу. Аргументом може бути довільний вираз відповідного типу.
Параметр-підпрограма– параметр Паскаль-підпрограми, яким позначаються інші підпрограми у їх викликах у тілі даної підпрограми. Ім'я конкретної "іншої" підпрограми задається у виклику даної.
Параметр підпрограми– ім'я, означене в заголовку підпрограми. В її блоці воно позначає змінну, підпрограму або тип. Дії, задані підпрограмою, описуються з використанням параметра. Ці дії виконуються з конкретним значенням, змінною, підпрограмою або типом, що задається у виклику підпрограми як аргумент.
Параметр фактичний – те ж саме, що аргумент у виклику підпрограми.
Параметр формальний – те ж саме, що параметрпідпрограми.
Перелік– взаємно однозначна відповідність між елементами множини та натурального ряду (або його початкового відрізка 0, 1, 2, … , n).
Підпрограма– у мові Паскаль процедура або функція. З одного боку, є описанням розв'язання деякої задачі, що виникає як підзадача в задачах, розв'язання яких описують програми. З іншого боку, є означенням свого імені, яким далі у вигляді виклику підпрограми позначається процес виконання дій, заданих нею.
Підпрограма, вкладена в дану– у мові Паскаль підпрограма, записана в блоці даної підпрограми (програми).
Підпрограма, що охоплює дане означення імені – у мові Паскаль підпрограма (програма), у блоці якої записано це означення, або підпрограма, що охоплює підпрограму, у блоці якої записано це означення.
Підстановкааргументу на місце параметра підпрограми за значенням– процес, у якому обчислюється значення відповідного аргументу, вказаного у викликупідпрограми, і присвоюється локальній змінній, поставленій у відповідність параметру-значенню.
Підстановкааргументу на місце параметра підпрограми за посиланням– процес, у якому змінна, уже поставлена у відповідність аргументу, ставиться у відповідність параметру-змінній.
Подання числа з плаваючою точкою– подання дійсних чисел у вигляді ±M´2p, де M – дробова частина (мантиса), p – порядок. У поданні зафіксовано розряди мантиси, порядку та знаковий.
Подання числа з фіксованою точкою– поданні дійсних чисел у вигляді ±E.M, де E – ціла частина числа, M – дробова (мантиса). У поданні зафіксовано розряди цілої та дробової частин, а також знаку.
Поле структури – змінна, що є компонентом змінної-структури.
Поліморфізм– у програмуванні властивість операції бути означеною для різних типів. Така операція називається поліморфною.
Порівняння – операції =, <>, <, >, <=, >=. У мові Паскаль означені для всіх базових типів, а також для всіх типівперелічуваних, що задаються програмістом.