Міністерство охорони здоров’я України
Шепетівське медичне училище
Реферат
на тему:
Студентки ІІ - А курсу
Відділення „Фармація”
Єпішевої Діни Іванівни
З предмету „Організація
і економіка фармації”
Викладач: Шиндіна
Галина Станіславівна
2004р.
Виробництво лікарських засобів в асептичних умовах повинно передбачати одержання стерильних продуктів, що містять мінімально допустиму кількість сторонніх механічних включень.
Виробництво ліків в асептичних умовах здійснюється в «чистих» приміщеннях, в яких нормується чистота повітря по вмісту мікробних та механічних часток.
Чистота виробничих приміщень забезпечується за рахунок проведення технологічних та санітарних заходів: установка стерильної припливної вентиляції та рециркулярних очисників повітря (ПОПР), збільшення кратності обміну повітря, застосування бактерицидних ламп, спеціальна підготовка приміщень та персоналу.
Матеріали, які застосовуються в обробці «чистих» приміщень, повинні мати достатню механічну міцність, відносно невелике водопоглинання, не піддаватися корозії, бути нетоксичннми, мати бактерицидну і пиловідштовхуючу здатність, легко очищатися, митися та дезинфікуватися.
Стіни приміщень для приготування ліків в асептичних умовах повинні бути пофарбовані олійною фарбою або обкладені світлим кахелем від підлоги до стелі, при цьому не повинно бути виступів, карнизів, тріщин. Стелі фарбуються клейовою або водоемульсійною фарбою. Підлоги покриваються лінолеумом або релином з обов'язковим зварюванням швів. Двері та вікна повніші бути щільно підігнані і не мати щілин.
Асептичний блок обладнується припливно-витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря перед витяганням, яка забезпечує 10-кратннй обмін повітря за годину. Повітря подають через бактерицидні фільтри «Лайк». Для зниження мікробного забруднення рекомендується використовувати пересувні рециркуляційні повітроочисники типу ПОПР — 0,9 та ПОПР—1,5, які повинні додатково здійснювати 10-к.ратннн обмін повітря в приміщенні. Кількість встановлених ПОПРів визначається розміром приміщення, виходячи з розрахунку 1 установки на приміщення об'ємом від 75 до 100 м3.
Для знезаражування повітря в асептичному блоці, заготівельній, приміщенні для одержання води, стерилізаційній встановлюються неекрановані бактерицидні опромінювачі з розрахунку потужності 2—2,5 Вт на 1 м3 об'єму приміщення, які вмикають на 1—2 год. до початку роботи, коли немає людей. Вимикач для цих опромінювачів повинен знаходитись перед входом у приміщення та бути зблокований зі світловим табло «Не вхо-дити, увімкнений бактерицидний опроміпювач». Вхід до приміщеня, а якому увімкнена неекранована бактерицидна лампа, дозволяється тільки після її вимикання, а тривале знаходження у вказаному приміщенні — тільки через 15 хв. після вимикання неекранованої бактерицидної лампи.
В присутності персоналу можуть експлуатуватися екрановані бактерицидні опромінювачі, які встановлюються на висоті 1,8—2,0 м. від підлоги, з розрахунку 1 Вт на 1 м3 об'єму приміщення, за умови виключення направленого випромінювання на людей, які знаходяться в приміщенні.
Оскільки ультрафіолетові випромінювачі утворюють у повітрі токсичні продукти (озон і окисли азоту), під час їх роботи вентиляція повинна бути увімкнена.
До закінчення строку служби бактерицидних опромінювачів зазначених в паспортах для конкретного пристрою, їх слід замінити новими. Тому тривалість роботи кожного бактерицидного випромінювача повинна обраховуватися в журналі. Відповідальність за ведення журналу покладається на адміністрацію аптеки.
Все устаткування та меблі, які вносяться в асептичний блок, попередньо обробляють салфетками, змоченими дезинфікуючим розчином з розрахунку 200 мл на 1 м2 площі. Зберігання в асептичному блоці устаткування, що не використовується категорично забороняється.
Прибирання асептичного блоку (заготівельної) проводиться не рідше 1 разу за зміну в кінці роботи вологим способом із застосуванням дезинфікуючих засобів.
Прибирання проводиться в гумових рукавичках та марлевій пов’язці (масці).
Один раз на тиждень проводиться генеральне прибирання асептичного блоку. Приміщення по можливості звільняють від устаткування, миють і дезинфікують стіни, двері, підлогу, суворо дотримуючись послідовності стадій прибирання асептичного блоку. Починати прибирання слід з асептичної кімнати. Спочатку миють стіни і двері від стелі до підлоги. Потім миють і дезінфікують стаціонарне устаткування і в останню чергу — підлогу, застосовуючи дезинфікуючий розчин із розрахунку 200 мл на 1 м2 площі. Після дезинфекції приміщення опромінюють ультрафіолетовим світлом.
Як матеріал для протирання підлоги слід застосовувати ганчірки з тканини з загорненими краями. Для протирання стін і устаткування рекомендуються поролонові губки та салфетки із капрону. Після кожного прибирання асептичних приміщень матеріал, який при цьому застосовувався, повинен бути продензифікованим, просушеним і укладеним в чисту помаркіровану тару із щільно закритою кришкою.
У разі виявлення у повітрі асептичного блоку грибів при обробці приміщення та устаткування розчином перекису водню з мийними засобами, }його концентрацію збільшують до 4%, а при наявності снороутворюючої мікрофлори — до 0%.
Перед входом до приміщення для виготовлення ліків в асептичних умовах повинні бути гумові килимки, які 1 раз за зміну обробляють дезинфікуючим розчином .
Асептичний блок відокремлюється від останніх приміщень аптеки повітряними шлюзами. Особи, які беруть участь у виготовленні ліків в асептичних умовах, при вході до шлюзу взувають спеціальне взуття, миють руки, надягають стерильний халат, марлеву пов'язку в чотири шари, яку міняють кожні 4 години, шапочку (при цьому волосся ретельно забирають), бахили. Оптимальним є застосування брючного костюма зі шлемом або комбінезона.
Після вдягання стерильного технологічного одягу персонал повинен ополоснути руки водою для ін'єкцій і обробити їх дезинфікуючим розчином .
На оброблені руки персоналу, зайнятого на ділянці виготовлення, фасування та закупорювання розчинів, що не підлягають термічній стерилізації, повинні бути надіті стерильні хірургічні гумові рукавички, стерилізація яких проводиться відповідно до додатка 6. Перед стерилізацією повинна проводитися відповідна обробка хірургічних гумових рукавичок з метою виключення використання тальку при їх застосуванні.
Для миття рук оптимально використовувати такі сорти туалетного мила, які мають високу піноутворюючу здатність. Не слід застосовувати сорти мила, в які добавлені спеціальні компоненти (сульсенове, дігтярне, карболове, борнотимолове та ін.), ,так як воші не є достатньо ефективними засобами для зниження мікробного забруднення шкіри рук персоналу.
Після закінчення роботи руки обмивають теплою водою і обробляють пом'якшуючими засобами.
Персонал асептичного блоку повинен суворо дотримуватись правил особистої гігієни.
Вхід зі шлюзу до приміщення, в якому виготовляються і фасуються ліки в асептичних умовах, в нестерильному технологічному одязі заборонено. Забороняєтеся також виходити за межі асептичного блоку в стерильному технологічному одязі.
При необхідності вийти із асептичного блоку персонал повинен пройти через шлюз, зняти технологічний одяг. Після повернення персонал знову повинен пройти повну обробку.
Персонал, який працює в асептичному блоці, повинен не менше 1 разу на рік проходити інструктаж за вимогами, що пред’являються до нього при роботі в зазначених приміщеннях.
Технологічний одяг стерилізується в біксах і зберігається в закритих біксах не більше 3 діб. Взуття перед початком і в кінці роботи дезинфікується з зовнішньої сторони і зберігається в шлюзах в закритих шафах, ящиках і т. п.
Лікарські і допоміжні речовини, які використовуються для виготовлення ліків в асептичних умовах, зберігають в асептичному блоці в щільно закритих шафах в штангласах відповідно до їх фізико-хімічних властивостей, в умовах, які виключають їх забруднення. Штангласи перед кожним заповненням миють і стерилізують.
Аптечний посуд миється. Посуд, який використовувався в інфекційних відділеннях лікарень, поередньо дезинфікується. Наявність на посуді залишків мийних засобів і ступінь чистоти посуду перевіряється. Після миття посуд стерилізується, закупорюється і зберігається в щільно закритих шафах, пофарбованих зсередини світлою олійною фарбою або покритих пластиком.
Строк зберігання стерильного посуду (балонів), який використовується для виготовлення і фасування ліків в асептичних умовах; не більше 24 год.
Крупноємні балони, як виняток, дозволяється після миття знезаражувати гострою парою протягом 30 хв. Після стерилізації (або знезараження) ємкості закривають стерильними пробками| фольгою або обв'язують стерильним пергаментом і зберігають в умовах, виключаючих забруднення, не більше 24 год.
Підготовка і миття пробок та алюмінієвих ковпачків для укупорювання розчинів для ін'єкцій та очних крапель проводиться.
Допоміжний матеріал (вата, марля, пергаментній папір, фільтриі т. п.) стерилізують в біксах або банках з притертою пробкою і зберігають в закритому стані не більше 3 діб. На біксах або банках повинні бути прикріплені бірки з зазначеними на них датами стерилізації. Після розкриття біксів або банок матеріали можуть використовуватися протягом 24 год. Після кожного забору матеріалу бікс (банка) щільно закривається. Забір проводиться стерильним пінцетом. При цьому слід мати на увазі, що допоміжний матеріал для стерилізації повинен укладатися в бікси (банки) в готовому для використання стані (пергамент та фільтрувальний папір, марлю ріжуть на шматки потрібного розміру; із вати роблять тампони і т. п.).