ОСНОВИ INTERNET
Якщо говорити про основнi елементи технологiї Internt, то, по-перше, слiд вiдзначити децентралiзовану структуру цiєї мережi. У свiтi не iснує центрального керуючого органу, який слiдкував би за iнформацiєю, яка розмiщається в Internet. Дану функцiю виконують рiзнi пiдключенi до Internet мережi. Вони й визначають яка iнформацiя буде розмiщатися в мережi i як ця iнформацiя буде передаватися. Така повнiстю розподiлена структура робить Internet дуже гнучкою i дозволяє їй пiдтримувати необмежену кiлькiсть користувачiв. Однак, пiдключенi до Internet мережi повиннi вiдповiдати певним стандартам. Цi стандарти затверджуються кiлькома добровiльними органiзацiями. Наприклад, Рада по архiтектурi Internet (Internet Architecture Boad – IAB) розглядає i затверджує протоколи передачi i стандарти нумерацiї. Комiтет по технологiчних нормах Internet встановлює стандарти щоденної роботи мережi. Союз Internet публiкує рiзноманiтнi стандарти та здiйснює координацiю мiж рiзними контролюючими органами Internet, провайдерами послуг та користувачами.
ПРОВАЙДЕРИ ПОСЛУГ.
Доступ до Internet можна отримати встановивши зв’язок з провайдером послуг Internet (Internet Service Provider). Провайдер виступає в якостi посередника (провiдника) Internet, забезпечуючи пiдключення користувачiв до Internet через маршрутизатор Internet. Користувач пiдключається до маршрутизатора провайдера за допомогою телефона або видiленої лiнiї.
Бiльшiсть провайдерiв є прямими провайдерами. Для таких провайдерiв надання доступу в Internet є основним видом їх дiяльностi. Їм сплачують разовий вступний внесок плюс пiдписну плату. Вони переважно надають користувачам все програмне забезпечення, необхiдне для пiдключення. Додатковi послуги, що надаються провайдерами можуть iстотно вiдрiзнятися. Однi провайдери надають тiльки можливiсть доступу до Internet без будь-яких додаткових можливостей. Iншi - можуть здавати в оренду мiсце для особистого Web–сервера, запропонувати можливiсть постiйного пiдключення або допомогти в оформленнi i веденнi Web–сервера.
Iншою формою послуг є iнтерактивнi служби (Online Services). Вони, крiм доступу в Internet, мають велику кiлькiсть додаткових комунiкацiйних можливостей. Двома найбiльш популярними iнтерактивними службами є CompuService та America Online.
В залежностi вiд способу застосування iснує кiлька способiв пiдключення до мережi Internet.
Переписка i електронна пошта – найпростiша форма застосування Internet. Пiдключення, що дозволяє переписуватися та користуватися електронною поштою, є найпростiшим по установцi i найдешевшим в експлуатацiї.
Доменний доступ – з провайдером заключається договiр про можливiсть безпосереднього доступу до Internet, за який вноситься мiсячна або рiчна плата. Подiбний вид доступу найчастiше використовується в органiзацiях, якi використовують ресурси Internet для отримання загальної iнформацiї, проведення iнтерактивних дослiджень або придбання товарiв та послуг.
Клiєнтський доступ використовується для запуску Internet-приложень на робочих станцiях (наприклад, програмне забезпечення для торгiвлi акцiями, яке зв’язується з брокерськими конторами або комунiкацiйною програмою, яка проводить конференцiю в режимi реального часу). Подiбнi приложення самостiйно встановлюють пiдключення до Internet пiд час запуску i вiдключаються в момент завершення роботи.
Постiйний прямий доступ до Internet використовується компанiями, що iнтенсивно пропонують свої товари та послуги через Internet; в якостi прикладу можна навести аiвакомпанiю з можливiстю бронювання квиткiв через Internet. Подiбний вид доступу є найдорожчим i його установка та супровiд вимагає додаткових послуг зi сторони провайдера.
Для забезпечення обмiну повiдомленнями, доменного або клiєнтського доступу достатньо лише комутованого доступу (dial-up access) до провайдера; це означає, що Ви встановлюєте зв’язок, використовуючи стандартнi телефоннi лiнiї або ISDN-лiнiї, якi бiльш швидко працюють, але коштують дорожче.
Вирiшивши, як Ви збираєтесь використовувати Internet, слiд визначити, яку кiлькiсть ресурсiв своєї мережi Ви можете видiлити для доступу в Internet. Доступ в Internet можна надати або всiм, або кiльком користувачам мережi. Якщо приймається рiшення надати доступ тiльки кiльком користувачам, тодi зручнiше буде настроїти робочi станцiї таких користувачiв окремо; тобто встановити на таких станцiях модем та пiдтримку протоколу TCP/IP, пiсля чого такi користувачi зможуть самостiйно зв’язуватися з провайдером. Впровадження такого рiшення не займе багато часу, такий доступ легко супроводжувати i, крiм того, Вам не знадобиться настроювати всю мережу для пiдтримки протоколу TCP/IP.
Однак, якщо Ви захочете надати доступ до Internet всiм своїм користувачам, то пiдтримку протоколу TCP/IP слiд буде встановлювати по всiй мережi. В такому випадку замiсть установки зв’язку за допомогою модему, доцiльно використати комутуючий маршрутизатор, який є вдосконаленою формою модема, призначеною для використання в мережах. Комутуючий маршрутизатор встановлюється як окремий вузол мережi, а потiм згiдно команд, отримуваних вiд робочих станцiй, вiн самостiйно буде зв’язуватися з провайдером i забезпечувати передачу iнформацiї вiд провайдера в Вашу мережу i навпаки. Якщо Ви встановлюєте пiдключення за допомогою маршрутизатора, то в даному випадку при великiй кiлькостi користувачiв передача iнформацiї може значно сповiльнитися через використання стандартних телефонних лiнiй. В той час як ISDN-лiнiя, яка є дещо дорожчою вiд звичайної телефонної, обiйдеться значно дешевше видiленого каналу.
Для використання лiнiї ISDN пiдключатися слiд через телефонну компанiю, яка пiдтримує ISDN-пiдключення. В цьому випадку Вам слiд встановити ISDN-сумiсний маршрутизатор i заключити договiр з компанiєю на використання ISDN-обладнання.
Якщо в мережi велика кiлькiсть користувачiв Internet, але немає необхiдностi пiдтримувати зв’язок на протязi 24 годин на добу, то ISDN буде досить розумною в фiнансовому вiдношеннi альтернативою видiленому каналу. Цiна на використання ISDN переважно встановлюються в залежностi вiд часу використання на вiдмiну вiд досить високої плати за доступ по видiленому каналу. При виборi типу пiдключення провайдер повинен надати iнформацiю про цiни на рiзнi типи пiдключення.
Якщо необхiдно встановити Web-сервер, який працює цiлодобово, то для забезпечення постiйного пiдключення доцiльно використовувати видiлений канал. Для подiбного типу зв’язку встановлюється постiйна фiксована плата за пiдключення та використання Internet. Видiлений канал призначений для двосторонньої передачi iнформацiї. Швидкiсть передачi iнформацiї по видiленому каналу значно вища, нiж по комутованому. Вона може приймати значення вiд 56 Кбiт/с до 45 Мбiт/с. Бiльшiсть видiлених каналiв забезпечують зв’язок зi швидкiстю приблизно 1,5Мбiт/с.
В зв’язку з особливою роллю протоколiв TCP/IP в мережi Internet слiд зупинитися на них бiльш детально. Знання даної групи протоколiв допоможе дiзнатися, як працює Internet. Вся iнформацiя, що передається в мережi, розбивається на пакети – невеликi (не бiльше 1500 символiв) порцiї даних. Пакети посилають незалежно один вiд одного, а в пунктi прийому вони збираються в потрiбнiй послiдовностi. Такий режим передачi називається дейтаграмним. Iншими словами, протокол TCP/IP розподiляє iнформацiю по великiй кiлькостi дейтаграм, пiсля чого в пунктi прийому перевiряє їх достовiрнiсть i збирає знову. Протокол IP керує адресами, послiдовнiстю та пересилкою. Протоколи TCP/IP вiдносяться до транспортного рiвня Еталонної моделi взаємодiї вiдкритих систем i не залежать вiд протоколiв iнших рiвней цiєї моделi. Завдяки цьому протоколи TCP/IP iдеально пiдходять для використання в Internet. Коли сорок мiльйонiв людей використовують в своїй роботi рiзноманiтнi системи, зручнiше перевiряти помилки на рiвнi протоколу, який пiдтримують всi цi системи.
В TCP/IP для перевiрки правильностi пакета використовується механiзм, який має назву контрольна сума. Контрольна сума – це число, що помiщається в дейтаграму i обчислюється за спецiальним алгоритмом для всiх символiв дейтаграми. Заголовок мiстить також номер дейтаграми в послiдовностi дейтаграм, якi передаються. Цей номер служить також для визначення порядку дейтаграм при вiдновленнi початкової iнформацiї. Пiсля додачi заголовка ТСР передає дейтаграму протоколу IР.
Протокол IР додає до кожної дейтаграми заголовок адреси. Заголовок включає в себе адресу вiдправника i отримувача кожної дейтаграми. Пiсля цього IР передає дейтаграму комп’ютеру-вiдправнику, що використовує власний протокол (наприклад протокол Internet Point-to-Point (крапка-крапка) або скорочено РРР), який помiщає дейтаграму в кадр даних.
Поки кадр даних мандрує по Internet, вiн проходить через кiлька IР-маршрутизаторiв Internet. Кожний маршрутизатор читає адресу призначення кадра i вибирає адресу слiдуючого маршрутизатора, якому необхiдно послати кадр, щоб той надiйшов до пункту призначення. Внаслiдок того, що потiк iнформацiї в мережi не завжди є постiйним, рiзнi кадри можуть проходити через рiзнi маршрутизатори. Крiм того, деякi маршрутизатори можуть не працювати по якихось причинах. Якщо маршрутизатор виявляє, що потрiбну адресу зайнято або вона не працює, то вiн вибирає альтернативну адресу, на яку й посилає кадр.
Таким чином, кадри можуть прибути до мiсця призначення зовсiм не в тому порядку, в якому вони були вiдправленi з вихiдного пункту i їх необхiдно в такому випадку перевiрити та вишикувати по порядку. Пiсля того, як приймаючий комп’ютер прийме кадр, вiн в першу чергу перевiряє верхнiй та нижнiй його заголовки, щоб впевнитися в коректностi дейтаграми, яка там мiститься. IР вiдповiдає за адресу кожної дейтаграми, а ТСР перевiряє коректнiсть дейтаграм. Для цього зчитується контрольна сума, яка порiвнюється з вихiдною. Якщо контрольнi суми не спiвпадають, то ТСР посилає запит на повторну вiдправку пакета. Пiсля отримання та перевiрки всiх дейтаграм, ТСР вiдновлює їх порядок, знищує заголовки i передає iнформацiю передаючому комп’ютеру.
СИСТЕМА IР- АДРЕСАЦIЇ.