До периферичної нервової системи (systemanervosumperiphericum) відносять нерви, які походять від стовбурової частини головного мозку (черепні нерви) та спинного мозку (спинномозкові нерви) описані в розділі
«Автономна нервова система». Симпатичний стовбур, автономні вузли та автономні сплетення, розміщені біля судин та внутрішніх органів.
Черепних нервів (nervicraniales) дванадцять. Фізіологічне їх поділяють на три групи: І, II, VIII — нерви органів чуттів (нюху, зору, слуху та рівноваги); III, IV, VI, XI і XII — рухові нерви та V, VII, IX, X — змішані нерви
Нюхові нерви(nerviolfactorii) починаються тонкими стовбурцями (до 20), які йдут від рецепторів, розміщених на слизовій оболонці верхньої та середньої раковин носа та відповідної їм ділянки перегородки носа. Згадані стовбурці проходять у порожнину черепа через решітчасту пластинку решітчастої кістки і закінчуються в нюховій цибулині.
Зоровий нерв (nervusopticus) починається від специфічних клітин сітківки ока (рис. 155). З товщі очного яблука він виходить біля заднього полюса його і через зоровий канал переходить у порожнину черепа. У борозні перехрестя клиноподібної кістки перехрещу-
ються присередні частини волокон правого та лівого зорового нервів. Після перехресту утворюється зоровий шлях.
Окоруховий нерв (nervusoculomotorius) за функцією — руховий, лежить разом з блоковим та очним нервами в товщі зовнішньої стінки печеристої пазухи. Проходить у порожнину орбіти через верхню очноямкову щілину і розгалужується на гілки, які іннервують прямі м'язи (верхній, присередшй та нижній), нижній косий м'яз та м'яз — піднімач верхньої повіки. У складі цього нерва йдуть також і парасимпатичні волокна до м'яза — звужувача зіниці.
Блоковий нерв (nervustrochleans) за функцією — руховий. У порожнину орбіти проходить крізь верхню очноямкову щілину. Ін-нервує верхній косий м'яз очного яблука.
Трійчастий нерв (nervustrigeminus) за функцією — мішаний, найтовщий з усіх черепних нервів. Виходить з речовини мозку двома корінцями: руховим (меншим) та чутливим (більшим). У порожнині черепа чутливий корінець утворює трійчастий вузол, від якого відходять три нерви: очний, верхньощелепний та нижньощелепний.
Очний нерв (nervusophthalmicus) за функцією — чутливий, Іде в товщі зовнішньої стінки печеристої пазухи, проходить крізь верхню очноямкову щілину і в орбіті розгалужується на гілки, які іннервують шкіру ділянки лоба, очноямкової ділянки та частково слизову оболонку порожнини носа.
Верхньощелепний нерв (nervusmaxillaris) за функцією — чутливий. З порожнини черепа виходить крізь круглий отвір і йде в крилопіднебшну ямку. Іннервує шкіру носа, верхньої губи, щоки, ясна та зуби верхньої щелепи, а також слизову оболонку піднебіння, верхньої губи, щоки та порожнини носа.
Нижньощелепний нерв (nervusmandibularis) за функцією — мішаний. З порожнини черепа виходить крізь овальний отвір і розгалужується на гілки, які Іннервують шкіру нижньої губи, щоки, підборіддя, виска, частково вушної раковини, слизову оболонку нижньої губи, щоки, дна порожнини рота, а також язик, висково-нижньощелепний суглоб, ясна та зуби нижньої щелепи.
Основними чутливими гілками нерва є язиковий нерв, нижній комірковий нерв (проходить у каналі нижньої щелепи і виходить крізь підборідний отвір) та вушно-висковий нерв.
Рухові гілки нижньощелепного нерва іннервують жувальні м'язи (висковий, жувальний та крилоподібні — бічний і присередній), а також щелепно-під'язиковий м'яз та переднє черевце двочеревцевого м'яза.
Відвідний нерв (nervusabducens) за функцією — руховий. З порожнини черепа виходить крізь верхню очноямкову щілину, йде в орбіту й Іннервує бічний прямий м'яз очного яблука.
Лицевий нерв (nervusfacialis) за функцією — мішаний (рис. 157). У своєму складі має рухові, парасимпатичні (секреторні) та чуттєві (смакові) волокна.
З речовини мозку лицевий нерв виходить у куті між довгастим мозком, мозочком та мостом. Далі нерв входить крізь внутрішній
слуховий хід у канал лицевого нерва, виходить з нього крізь шило-сосковий отвір і потрапляє в товщу привушної залози. Тут нерв утворює привушне сплетення, після виходу з товщі залози розпадається на ряд гілок, які іннервують усі мімічні м'язи, підшкірний м'яз шиї, а також вушні м'язи, потиличне черевце потилично-лобового м'яза, шилопід'язиковий м'яз та заднє черевце двочеревцевого м'яза.
Парасимпатичні та чуттєві волокна лицевого нерва виділяють в особливий нерв — проміжний (nervusintermedius) Цей нерв виходить з мозку між лицевим та переддверно-завитковим (восьмим) нервами і у внутрішньому слуховому ході входить до складу лицевого нерва. Найбільшою і кінцевою гілкою проміжного нерва є барабанна струна. Вона містить у собі смакові волокна — до язика та парасимпатичні волокна — до слинних залоз (піднижньощелепної І під'язикової). Барабанна струна приєднується до язикового нерва і йде в його складі.
Переддверно-завитковий нерв (nervusvestibulocochleans) за функцією — чутливий, це нерв слуху та рівноваги. Розрізняють дві частини нерва: переддверну та завиткову.
Переддверна частина (parsvestibularis) утворена відростками біполярних клітин, які в сукупності утворюють переддверний вузол, що розміщується у внутрішньому слуховомуході. Периферичні волокна біполярних клітин підходять до рецепторних клітин мішечка та маточки
Завиткова частина (parscochlearis) починається волокнами від рецепторного апарату слуху — спірального вузла.
З'єднавшись, переддверна та завиткова гілки утворюють переддверно-завитковий нерв, який входить у порожнину черепа крізь внутрішній слуховий отвір і проникає в речовину мозку між мостом та довгастим мозком.
Язикоглотковий нерв (nervusglossopharyngeus) за функцією — мішаний. З порожнини черепа виходить крізь яремний отвір. Чутливі гілки нерва іннервують слизову оболонку задньої третини язика, глотки, середнього вуха та клітин соскоподібного відростка. Рухові волокна нерва іннервують м'язи глотки, а парасимпатичні волокна нерва — привушну слинну залозу.
Блукаючий нерв (nervusvagus) за функцією — мішаний. У своєму складі має рухові, чутливі та парасимпатичні волокна. Найдовший з черепних нервів. Виходить 10—15 корінцями з товщі довгастого мозку позаду оливи. З порожнини черепа нерв виходить крізь яремний отвір разом з язикоглотковим та додатковим нервами. На шиї блукаючий нерв входить до складу судинно-нервового пучка, а далі йде в грудну порожнину, розміщуючись на стравоході, і разом з ним переходить через стравохідний розтвір діафрагми в черевну порожнину.
Рухові волокна блукаючого нерва іннервують м'язи м'якого піднебіння (за винятком м'яза — натягача піднебінної завіски), глотки, стравоходу, серця, гортані, трахеї, бронхів, легень, шлунка, тонкої кишки та селезінки.
Чутливі волокна блукаючого нерва йдуть до глотки, стравоходу, гортані, трахеї, легень та серця, а парасимпатичні волокна — до залоз бронхіального дерева та травного апарату (від глотки до товстої кишки), а також до печінки та підшлункової залози.
Додатковий нерв (nervusaccessorius) за функцією — руховий. Утворений двома корінцями: черепним та спинномозковим. Черепні корінці виходять з речовини довгастого мозку позаду оливи. Спинномозкові корінці виходять з речовини спинного мозку на рівні V— VI верхніх шийних сегментів, між черевними та спинними корінцями спинного мозку. Об'єднавшись в один стовбур, вони проходять у порожнину черепа крізь великий отвір потиличної кістки і приєднуються до черепних корінців, утворюючи стовбур додаткового нерва.
Порожнину черепа додатковий нерв покидає крізь яремний отвір, далі переходить на шию, де й іннервує грудинно-ключично-сосковий та трапецієподібний м'язи.
Під'язиковий нерв (nervushypoglossus) за функцією — руховий. Виходить кількома корінцями з речовини довгастого мозку, між оливою та пірамідою. Порожнину черепа залишає крізь яремний отвір. Іннервує всі м'язи язика та м'язи, які з'єднують язик із скелетом.
Спинномозкові нерви (nervispinales) утворюються за рахунок посегментного злиття рухового черевного корінця та чутливого спинного корінця спинного мозку. Таким чином утворюється мішаний короткий спинномозковий нерв.
Спинномозкових нервів є 31 пара: 8 шийних (nervicervicales), 12 грудних (nervithoracici), 5 поперекових (nervilumbales), 5 крижових (nervisacrales) та 1 куприковий (nervuscoccygeus). Кожен із спинномозкових нервів, вийшовши з міжхребцевого отвору, розгалужується на дві мішані гілки: спинну, більш тонку, та черевну значно товстішу. Спинні гілки іннервують шкіру потилиці, спини та частково сідничної ділянки, а також власні м'язи потилиці та спини. Черевні гілки, об'єднуючись, утворюють сплетення. Розрізняють такі сплетення: шийне, плечове, поперекове та крижове. Черевні гілки II—XIгрудних нервів сплетень не утворюють, а йдуть симетрично в міжреберних проміжках.
Шийне сплетення (plexuscervicalis) утворене черевними гілками чотирьох верхніх шийних нервів (рис. 158). Утворившись, лежить
На Глибоких М'язах шиї, іннервує їх, а також віддає шкірні нерви та мішаний діафрагмальний нерв. Шкірні нерви шийного сплетення виходять з-під заднього краю грудинно-ключично-соскового м'яза, приблизно посередині його, і розходяться у різні боки.
Малий потиличний нерв (nervusoccipitalisminor) іннервує шкіру задньобічної поверхні шиї та голови.
Великий вушний нерв (nervusauricularismagnus) розгалужується у шкірі ділянки привушної залози, вушної раковини та найближчих до неї ділянок лиця і вискової ділянки.
Поперечний нерв шиї (nervustransversuscolli) іннервує шкіру передньої поверхні шиї.
Надключичні нерви (nervisupraclaviculares) представлені трьома гілками, які йдуть донизу та іннервують шкіру в ділянці надключичної та підключичної ямок, дельтоподібної ділянки та верхньо-зовнішньої частини лопаткової ділянки.