господарських зв язків між національними економіками окремих країн або відповідними суб єктами (стр. 8 из 16)
Однофакторні умови торгівлі (single factoral terms of trade). Цей показник є спробою зв'язати між собою зміну імпортних цін та продуктивності використання виробничих ресурсів. Однофакторні умови торгівлі можна розрахувати, помноживши товарні умови торгівлі на індекс продуктивності праці в експортнооріентованих галузях виробництва, тобто
, де О — індекс продуктивності праці.Економічний зміст зростання отриманого показника полягає в тому, що країна може придбати більше одиниць імпорту за дану одиницю праці в експортному виробництві. Говорячи іншими словами, за одну й ту саму кількість часу використання факторів виробництва в експортних галузях тепер можна придбати більшу кількість товарів на світовому ринку.
Очевидно, що однофакторні умови торгівлі видаються дуже привабливим параметром зовнішньоторговельної діяльності країни, але скористатись ним дуже непросто внаслідок значних труднощів в обрахуванні точних індексів продуктивності. При розрахунках з використанням показника однофакторних умов торгівлі слід пам'ятати, що оскільки з часом продуктивність виробництва зростає, цей показник може вказувати на наявність більш сприятливої (або менш сприятливої) тенденції порівняно з товарними умовами торгівлі.
Двофакторні умови торгівлі (double factoral terms of trade). Цей показник покликаний зв'язати однофакторні умови торгівлі окремої країни з тенденціями зміни продуктивності в її торговельних партнерах. Він розраховується шляхом ділення однофакторних умов торгівлі на індекс продуктивності в експортних галузях країн — партнерів по торгівлі, тобто
, де О — індекс продуктивності в експортних галузях за кордоном.В економічному плані зростання такого показника означає, що певна кількість послуг факторів виробництва даної країни обмінюється на більшу кількість послуг виробничих ресурсів, які використовуються в експортних галузях торговельних партнерів.
Лекція-4
Теорія співвідношення факторів виробництва (модель Хекшера-Оліна)
1. Теорема Хекшера-Оліна.
2. Теорема вирівнювання цін на фактори виробництва (Хекшер-Олін-Самуельсон).
3. Теорема Столпера-Самуельсона.
4. Теорема Рибчинського.
5. Парадокс Леонтьєва.
В 1919 році вийшла стаття Хекшера “Вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходів”. Через 30 років Олін доповнив цю теорію.
Припущення теорії:
1) 2 фактори виробництва: капітал і праця;
2) фактори виробництва повністю використовуються в процесі виробництва;
3) країни по-різному забезпечені факторами виробництва;
4) обмеженість обсягів факторів виробництва в кожній країні;
5) повна мобільність факторів виробництва в межах країни;
6) відсутність мобільності факторів виробництва між країнами.
Припущення щодо характеру ринку:
1) дві країни виробляють два товари;
2) досконала конкуренція;
3) існує вільна торгівля;
4) збалансованість торговельних потоків;
5) транспортні видатки дорівнюють нулю.
Припущення стосовно технології виробництва: однакова технологія в обох країнах.
Припущення щодо характеру товару:
1) один товар – трудомісткий, другий – капіталомісткий;
2) повна еластичність попиту по ціні;
3) смаки та уподобання споживачів однакові;
4) відсутній ефект масштабу.
Найбільш важливим моментом у цій теорії є різна факторомісткість та насиченість в країні.
Факторомісткість товару – це показник, який визначає кількість факторів виробництва на створення одиниці товару.
, K – капітал, L – праця.Наприклад,
| ІІ товар | І товар |
| K2=3 | K1=1 |
| L2=3 | L1=4 |
 |  |
Висновок:  , другий товар являється більш капіталомістким ніж перший. Для другого товару маємо  і  . Тобто, перший товар є трудомістким. | |
Надлишок факторів виробництва (факторонасиченість) – це показник, який показує відносну забезпеченість країни факторами виробництва.
Існують два способи визначення:
1. Через відносні ціни на фактори виробництва.
,де r – ставка відсотка
W – заробітна плата
ІІ країна має відносний надлишок капіталу, якщо співвідношення ціни капіталу і ціни праці в країні ІІ менше співвідношення ціни капіталу і ціни праці в країні І.
2. Через абсолютні розміри факторів виробництва в країні.
ІІ країна має надлишок капіталу, якщо співвідношення між абсолютними обсягами капіталу і праці в ІІ країні більше ніж співвідношення абсолютних розмірів капіталу і праці в країні І:
Перший спосіб враховує і попит на фактори виробництва і їх пропозицію, тоді як другий спосіб враховує лише пропозицію. Обидва способи дають однакові результати, коли попит на товари в обох країнах також однаковий. Але якщо попит на товар 2, який являється капіталомістким в країні ІІ більше ніж попит на цей товар в країні І, то тоді відносна ціна капіталу в країні ІІ буде більшою ніж відносна ціна капіталу в країні І.
Графік. Попит і пропозиція на капітал.
Графік. Криві трансформації виробничих потужностей.
І країна має відносний надлишок праці, ІІ країна має відносний надлишок капіталу. Товар 1 – трудомісткий, товар 2 – капіталомісткий:
Оскільки країна І має відносний надлишок праці, а товар 1 є трудомістким, то країна І може виробляти відносно більше товару 1, ніж країна ІІ. І навпаки, оскільки країна ІІ має надлишок капіталу, а товар 2 є капіталомістким, то країна ІІ буде виробляти товар 2.
Теорема Хекшера-Оліна.
Кожна країна експортує ті факторомісткі товари, для виробництва яких використовується відносно надлишковий фактор виробництва й імпортує ті товари, для виробництва яких використовує дефіцитні фактори виробництва.
Отже, країна І експортує товар 1, а країна ІІ експортує товар 2.
Графік. Торгівля країн з різними умовами виробництва та ідентичним попитом в умовах автаркії (різна забезпеченість факторами виробництва).
Цей графік показує економічну рівновагу в умовах автаркії: точка А – це точка рівноваги для країни І, точка А' – для країни ІІ. Через ці точки проходять лінії внутрішніх цін: лінія Р – лінія внутрішніх цін для країни І, лінія Р' – для країни ІІ. Оскільки у припущеннях йдеться про однаковість смаків та уподобань споживачів в обох країнах, то маємо одну криву байдужості.
Країна І має відносну перевагу у виробництві трудомісткого товару 1:
.Внутрішня ціна на працю менша в країні І:
.Виходячи з цього робимо висновок, що країна І експортуватиме товар 1, а країна ІІ буде експортувати товар 2.
Графік. Теорема Хекшера-Оліна в умовах вільної торгівлі.
Виходячи з того, що країна І має відносні переваги у виробництві товару 1, який є трудомістким, то під впливом світових цін вона змінює структуру виробництва товарів (точка А прямує до В). Точка В – новий рівень виробництва в умовах вільної торгівлі.
Виходячи з того, що країна ІІ має відносну перевагу у виробництві товару 2, який є капіталомістким і під впливом світових цін, вона змінює структуру виробництва товарів (точка А' переходить в точку В'). Точка В' – показує новий рівень виробництва країни ІІ в умовах вільної торгівлі.
Лінія світових цін проходить через точки В і В'.
І країна.
Точка Е – рівень споживання країни І в умовах вільної торгівлі. В умовах вільної торгівлі споживається ОХ2 одиниць товару 1 та ОУ2 одиниць товару 2. Виробляється ОХ3 одиниць товару 1 та ОУ1 одиниць товару 2. Звідси випливає, що країна І експортує Х2Х3 = СВ одиниць товару 1 та імпортує У1У2 = ЕС одиниць товару 2. Маємо СЕВ – торговельний трикутник.