господарських зв язків між національними економіками окремих країн або відповідними суб єктами (стр. 7 из 16)
1) зменшила виробництво товару Y та збільшила виробництво товару Х, оскільки країна має порівняльну перевагу в виробництві цього товару;
2) рівень споживання в країні підвищився, оскільки крива байдужості знаходиться на більш високому рівні.
Країна 2 зацікавлена в збільшенні виробництва товару Y і зменшувати виробництво товару X. Новий рівень виробництва – точка L. Країна виробляє ОХ1 одиниць товару Х та ОY5 одиниць товару Y. Споживання в другій країні також характеризується кривою байдужості М’ та точкою С (споживається ОХ3 одиниць товару Х та ОY3 одиниць товару Y). Експорт товару Y першої країни дорівнює Y3Y5, імпорт товару X – X1X3.
Як видно, друга країна:
1) зменшила виробництво товару X та збільшила виробництво товару Y, оскільки країна має порівняльну перевагу в виробництві цього товару;
2) рівень споживання в країні підвищився, оскільки крива байдужості знаходиться на більш високому рівні.
Крива торговельної пропозиції або взаємного попиту
Можливі обсяги експорту та імпорту, які країна готова придбати (реалізувати) за всіх можливих співвідношень цін. Характерна готовність країни брати участь у міжнародному обміні за всіх можливих умов міжнародної торгівлі.
Точка F. При співвідношенні цін P=1/2 країна виробляє 95 одиниць товару x та 45 одиниць товару y. Споживання характеризується точкою Н, тобто споживаються 55 одиниць товару x та 65 одиниць товару у. Експорт товару х становить 40 одиниць, а імпорт товару у – 20, тобто 65-45.
Якщо відносна ціна на товар х збільшується до одиниці, то ми маємо нову точку виробництва – точку В, яка характеризує виробництво в країні І на основі нового співвідношення цін.
В точці В виробляється 130 одиниць товару х та 20 одиниць товару у. Споживання характеризується точкою Е, в якій споживається 70 одиниць товару х та 80 одиниць товару у.
Маємо два торговельних трикутника. Трикутник HDF (Р=1/2): експорт – FD, HD – імпорт. Трикутник ECB (P=1): BC – експорт, ЕС – імпорт.
Інформація, яку дають торговельні трикутники можна відобразити кривою взаємного попиту.
Лінія відносних світових цін виходять під кутом, тангенс якого дорівнює відношенню світових цін. На цих лініях ми відмічаємо точки Н і Е, а потім через них будуємо криву взаємного попиту.
В точці F країна виробляє 65 одиниць товару х та 85 одиниць товару у. Споживання характеризується точкою Н, тобто споживається 85 одиниць товару х та 45 одиниць товару у. Країна експортує 40 одиниць товару у, а імпортує 20 одиниць товару х.
Якщо світова ціна змінюється і дорівнюватиме одиниці, то змінюється рівень виробництва, який характеризується точкою В, яка показує, що виробляється 40 одиниць товару х і 120 одиниць товару у. Споживання характеризується точкою Е, тобто споживається 100 одиниць товару х і 60 одиниць товару у. Експортується 60 одиниць товару х (120-60), і імпортується 60 одиниць товару у (100-40).
Маємо два торговельних трикутника. Трикутник FGH (P=2): FG – експорт, GH – імпорт. Трикутник ВСЕ (Р=1): ВС – експорт, СЕ – імпорт.
Крива взаємного попиту для країни ІІ
Об'єднавши графіки торговельної пропозиції країн І і ІІ, ми отримаємо графік рівноважних умов світової торгівлі.
Графік показує при яких умовах світової торгівлі досягається рівновага. Тут точка рівноваги – точка Е – рівноважні умови міжнародної торгівлі. Точка Е показує, що тільки при світових цінах, які дорівнюють одиниці, експорт товару х країни І дорівнює імпорту товару х країни ІІ.
Визначення рівноважних умов світової торгівлі базувалось на припущенні незмінності кривої взаємного попиту кожної країни. Але в реальному житті може змінюватися крива взаємного попиту, коли змінюються смаки та уподобання споживачів; коли країни починають застосовувати різні обмеження у взаємній торгівлі (тарифні, нетарифні методи).
Припустимо, що смаки та уподобання споживачів змінилися на користь імпортного товару, тобто зріс попит на імпорт. Це дає країні нові стимули на активізацію її участі у міжнародному обміні, що веде до зміщення кривої взаємного попиту.
Графік. Встановлення нових умов міжнародної торгівлі.
При умовах міжнародної торгівлі, яка проходить через точку Е: ОХ1 одиниць товару х – імпортує країна ІІ та експортує країна І; OY1 одиниць товару у – експортує країна ІІ та імпортує країна І.
Припустимо, що смаки споживачів змінились на користь товару у, тобто збільшився попит на товар у. Щоб збільшити імпорт товару у, країна І повинна збільшити експорт товару х і крива взаємного попиту країни І зміститься вправо в позицію ОС1, але друга країна не має бажання змінювати структуру міжнародної торгівлі. В даному випадку буде мати місце надлишковий попит на товар у у розмірі у1у2 і надлишкова пропозиція на товар х у розмірі х1х2, але ми бачимо, що крива країни ІІ не змінюється.
Отже, змінюється відносна ціна на товари х та у. Ми маємо нову точку рівноваги – точку Е1 –, яка показує нові умови міжнародної торгівлі, а це означає зменшення ціни на товар х і збільшення ціни на товар у. Країна І збільшить пропозицію товару х на світовому ринку. Надлишковий попит на товар у і надлишкова пропозиція товару х змінюють умови міжнародної торгівлі.
Умови міжнародної торгівлі – це співвідношення експортних та імпортних цін певного товару країни в цілому чи групи країн.
Співвідношення цін TOT, або умови міжнародної торгівлі, якими ми користувалися до цього часу, інколи називають товарними, або чистими товарообмінними умовами міжнародної торгівлі (commodity terms of trade, net barter terms of trade). Вони визначаються шляхом ділення ціни експорту на ціну імпорту країни. Таким чином, величина умов торгівлі для країни І становить
, тоді як для країни II — 
.В економічному плані збільшення товарних умов торгівлі полягає в тому, що при зростанні експортних цін порівняно з імпортними кожна одиниця експорту країни обмінюється на зовнішньому ринку на більшу кількість одиниць імпорту. Це означає, що тепер країна може придбати більше товарів, поставляючи на експорт ту саму кількість продуктів, що й раніше. Внаслідок такого поліпшення умов торгівлі добробут країни-експортера зростає за інших рівних умов.
При обчисленні величини умов міжнародної торгівлі окремої країни необхідно пам'ятати, що експорт та імпорт складаються з багатьох товарів. Тому для таких розрахунків потрібно визначити індекс цін окремо для експорту та для імпорту. Він становить усереднену за певним правилом ціну всіх товарів, яка виражається через співвідношення з певною базовою ціною. Тому починати розрахунки слід з визначення бази індексу цін.
Нехай, наприклад, за базу розрахунків прийнято 1980 рік. Це означає, що рівень експортних та імпортних цін у цьому році прирівнюється до 100%. Припустимо, що в 1990 році для якоїсь країни індекс експортних цін становив 120%, а імпортних — 150%. Умови торгівлі цієї країни в 1990 році становили 120%:150%=0,8. Ця цифра означає, що кожна одиниця експорту даної країни в 1990 році обмінювалась лише на 0,8 одиниць імпорту, тобто купівельна спроможність експорту країни зменшилась порівняно з 1980 роком на 20%.
Крім названих товарних (або чистих товарообмінних) умов міжнародної торгівлі, в економічній літературі існує ще декілька концепцій співвідношення експортних та імпортних цін.
Концепція умов торгівлі з врахуванням доходу від експорту (income terms of trade). Умови торгівлі з урахуванням доходу від експорту представляють собою товарні умови торгівлі, помножені на індекс зміни обсягу експорту, тобто
. Іншими словами, цей показник являє собою індекс сукупних надходжень від експорту, поділений на індекс імпортних цін. За його допомогою визначається спроможність країни купувати товари на міжнародному ринку, розплачуючись за них виключно надходженнями від експорту. Збільшення величини цього показника вказує на зростання здатності країни закупити за кордоном більшу кількість товарів за рахунок доходів від експорту.Товарні умови торгівлі та умови торгівлі по доходу необов'язково змінюються в одному напрямку. Так, зменшення співвідношення може бути повністю компенсоване збільшенням фізичного обсягу експорту. Але може скластися і така ситуація, коли негативний ефект від зменшення товарних умов торгівлі може посилюватися внаслідок падіння обсягів експорту, причому умови торгівлі з урахуванням доходу від експорту можуть зменшитися більшою мірою порівняно з товарними умовами торгівлі.