господарських зв язків між національними економіками окремих країн або відповідними суб єктами (стр. 10 из 16)
Використовуючи майже ті ж припущення, що і теорема Столпера-Самуельсона, крім припущення про зміни цін[1], Рибчинський показав, що існує прямий взаємозв’язок між зростанням факторів виробництва в одній із галузей і депресією чи навіть падінням виробництва в інших.
Теорема: Збільшення пропозиції одного фактору виробництва веде до абсолютного збільшення випуску того товару, у виробництві якого цей фактор використовується відносно інтенсивно, а також до абсолютного скорочення виробництва іншого товару, випуск якого базується на відносно інтенсивному використанні іншого фактору, пропозиція якого не змінюється.
Нехай країна виробляє два товари, причому перший товар – капіталомісткий, а другий – землемісткий.
Розглянемо два ефекти, що відбувається внаслідок
1) збільшення пропозиції фактору, що використовується менш інтенсивно у виробництві експортного товару (дефіцитного фактору),
2) збільшення пропозиції фактору, що використовується більш інтенсивно у виробництві експортного товару (надлишкового фактору).
Ефект 1. Імпортозаміщуюче зростання.
Припустимо, що країна має надлишок землі, отже крива трансформації виробничих можливостей тяжіє до осі ОY (країна може виробляти більше одиниць другого товару – землемісткого). Точка А характеризує рівень виробництва за умов МТ, а точка С – рівень споживання. Ми бачимо, що країна експортує АВ одиниць другого товару та імпортує ВС одиниць першого товару.
Припустимо, що в нашій країні збільшилася пропозиція капіталу. Ми отримаємо нову криву трансформації виробничих потужностей, яка показує, що в нас збільшилося виробництво першого товару (капіталомісткого). Країна не впливає на світові ціни, отже нахил лінії цін – дотичної до кривої трансформації виробничих потужностей – не змінюється. Новий рівень виробництва встановлюється в точці A1, новий рівень споживання – в точці С1.
Торгівельний трикутник показує, що внаслідок збільшення пропозиції дефіцитного фактору виробництва, збільшується виробництво того товару, що використовує цей фактор більш інтенсивно (перший товар), та зменшується виробництво другого товару, оскільки виробництво товару 1 збільшується, і галузь, яка виробляє цей товар перетягує до себе мобільні фактори.
Імпортозаміщуюче зростання називається також ефектом ультранегативного впливу на МТ, оскільки завдяки зростанню пропозиції дефіцитного фактору збільшується виробництво товару, який країна раніше імпортувала, а отже зменшується його імпорт, крім того зменшується виробництво товару, який країна раніше експортувала, а отже зменшується і його експорт (торговельний трикутник A1B1C1 менший за торговельний трикутник ABC). Країна зменшує свою участь у МТ.
Ефект 2. Експорторозширююче зростання.
Як і в попередньому випадку, припустимо, що країна має надлишок землі, отже крива трансформації виробничих можливостей тяжіє до осі ОY (країна може виробляти більше одиниць другого товару – землемісткого). Точка А характеризує рівень виробництва за умов МТ, а точка С – рівень споживання. Ми бачимо, що країна експортує АВ одиниць другого товару та імпортує ВС одиниць першого товару.
Припустимо, що в нашій країні збільшилася пропозиція землі. Ми отримаємо нову криву трансформації виробничих потужностей, яка показує, що в нас збільшилося виробництво другого товару (землемісткого). Країна не впливає на світові ціни, отже нахил лінії цін – дотичної до кривої трансформації виробничих потужностей – не змінюється. Новий рівень виробництва встановлюється в точці A1, новий рівень споживання – в точці С1.
Торгівельний трикутник показує, що внаслідок збільшення пропозиції надлишкового фактору виробництва, збільшується виробництво того товару, що використовує цей фактор більш інтенсивно (другий товар), та зменшується виробництво першого товару, оскільки виробництво товару 2 збільшується, і галузь, яка виробляє цей товар перетягує до себе мобільні фактори.
Експорторозширююче зростання називається також ефектом ультрапозитивного впливу на МТ, оскільки завдяки зростанню пропозиції надлишкового товару збільшується і виробництво товару, який країна експортує, а значить і сам обсяг експорту, крім того, зменшується виробництво товару, який країна імпортує, а значить зростає і сам обсяг імпорту. Отже країна починає більш активно займатися МТ (торговельний трикутник A1B1C1більший за торговельний трикутник ABC).
Ефект підсилення Джонса.
У відповідності до теореми Столпера-Самуельсона МТ призводить до зростання ціни фактора, який інтенсивно використовується для виробництва товару, ціна на який зростає, і зниження ціни фактора, який використовується інтенсивно для виробництва товару, ціна на який падає. Але виникає питання: чи пропорційні зростання і зниження цін факторів виробництва змінам цін товарів, що виробляються з їх допомогою? На це питання і відповідає ефект підсилення Джонса.
Ефект: Непропорційні зміни ендогенних (внутрішніх) економічних параметрів під впливом екзогенних (зовнішніх) параметрів.
У випадку теореми Столпера-Самуельсона це означає, що зростання відносних цін на товар приносить власникові фактору, що більш інтенсивно використовується для виробництва цього товару, непропорційно більші доходи, ніж це випливає із змін, абсолютно ущемляючи власника іншого фактору виробництва.
Розглянемо числовий приклад: спочатку на виробництво трудомісткого товару витрачалися фактори виробництва: праця, ціною 5 доларів та землі також ціною 5 доларів, тобто ціна товару складала 5+5=10 доларів. Потім внаслідок МТ його ціна зросла до 11 доларів (10%). Відповідно до теореми, при зростанні ціни на трудомісткий товар ціна праці повинна збільшуватись, оскільки він використовується відносно більш інтенсивно, а ціна землі – впасти. Нехай ціна землі впаде до 4,5 доларів. Тоді за такої ціни на землю ціна праці має зрости до 11-4,5=6,5 доларів, тобто зрости не на 10%, як ціна товару, а на 30% (6,5 / 5 * 100). Саме так і проявляється ефект Джонса.
У випадку теореми Рибчинського це означає, що зростання обсягу фактора виробництва призводить до непропорційно більшого в обсягах виробництва того товару, для виробництва якого цей фактор використовується відносно більш інтенсивно.
Розглянемо числовий приклад: спочатку на виробництво капіталомісткого товару витрачалися фактори виробництва – праця обсягом 5 доларів та капітал обсягом 5 доларів, тобто ціна товару становила 5+5=10 доларів. Потім в результаті додаткових інвестицій, обсяг капіталу зріс до 6 доларів (на 20%), підвищивши ціну товару до 11 доларів. Відповідно до теореми при зростанні обсягів капіталу, обсяг випуску капіталомісткого товару повинен зрости. Нехай обсяг праці знизився до 4,5 доларів. Тоді при таких обсягах праці, обсяг виробництва капіталомісткого товару має зрости до 11-4,5=6,5 доларів, тобто не на 20%, як обсяги капіталу, а на 30% (6,5 / 5 * 100). Це ілюструє, що зростання виробництва відбувається у більшій пропорції, ніж зростає забезпеченість відповідним фактором виробництва, тобто також має місце ефект підсилення.
Отже, у випадку теореми Рибчинського екзогенні зміни в темпах приросту обсягів факторів виробництва призводять до непропорційно більших змін у обсязі виробництва.
У випадку теореми Столпера-Самуельсона екзогенні зміни в темпах приросту цін товарів, що виробляються, призводять до непропорційно більших змін в цінах на фактори виробництва. Знання ефекту підсилення дуже важливе у практичних цілях. Так наприклад, якщо підприємець підвищує ціни експорту на трудомісткий товар, то він має бути готовий до того, що зарплата робітників, що виробляють цей товар, зросте в більшій мірі, скоротивши в певній мірі, чи навіть перекривши позитивний ефект, що може бути отриманий від експорту цього товару.
Ізокватна й ізокоста
Ізокванта – крива, що показує всі можливі комбінації ресурсів (L, K), які дозволяють отримати певний фіксований обсяг виробництва (Q).
Сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна з яких відповідає певному обсягу випуску продукції називається картою ізоквант.
Ізокванти мають певні властивості:
1) дві ізокванти, що відповідають різним обсягам випуску, не можуть перетинатись;
2) чим далі розташована ізокванта від початку координат, тим більший випуск Q відповідає цій лінії;
3) ізокванти опуклі в бік початку координат.
Приклади:
1. Виробнича функція Коба-Дугласа:
. Її ізокванти мають вигляд кривих; вони опуклі в бік початку координат і не перетинають їх, а лише необмежено наближаються до координатних осей. Це означає, що фактори виробництва можуть лише частково замінювати один одного, але повна зміна не можлива. 
2. Виробнича функція Леонтьєва (з фіксованими пропорціями використання виробничих факторів):
. 