Реферат
на тему:
“Геополітичне розміщення.
Різноманітність і багатство української природи. Природні ресурси.”
Геополітичне розміщення. Різноманітність і багатство української природи. Природні ресурси.
Геополітичне положення.
Термін “геополітика” вперше застосував шведський державознавець Р.Чьєлен у праці “Держава як форма існування” (1917 р.). Геополітика як наукова дисципліна вивчає форми політичного життя економічних, політичних і територіальних інтерсів тієї чи іншої країни у певних регіонах. Спроби силою перекроювати кордони засуджується більшістю країн світу і міжнародною громадкістю. Вони є протиправними та оцінюються як агресивні устремління. В попередні роки цей термін у нас не вживається і дослідження з геополітики не велися. Отже геополітичне положення України та її етнічних земель оцінюється в контексті зімн, що відбувалися і відбуваються в економічному та політичному житті колишнього Союзу РСР, його республік, насамперед тих, які розташовані близько від її кордонів ведуть інтенсивний гсоподарський обмін, мають постійні національно-культурні контакти.
У продовж останніх століть геополітична ситуація усього східного регіону України визначалася її колоніальним статусом у складі Російської імперії.
Природні ресурси України.
Природно-ресурсний потенціал України значний і різноманітний. В умовах інтенсифікації господарської діяльності винятково важливого значення набуває вивчення і раціональне використання земельних, мінерально-сировинних, водних, кліматичних, лісових, рекреаційних та ін.
Україна належить до регіону, природні ресурси якого відносно добре вивчені, інтенсивно розробляються й використовуються у господарській діяльності як республіки, так і багатьох країн світу. Цьому сприяють значна територіальна концентрація виробництва й населення, високий рівень розвитку продуктивний сил, вигідне економічно-георгафічне положення, у ряді випадків унікальних ресурсів, зокрема мінерально-сировинних, земельних, реакційних тощо.
Незважаючи на відносну обмеженість території, Україна має багаті поклади цінних корисних копалин, великі масиви відомих своєю високою природною родючістю грунтів, особливо чорноземів, значні запаси прісних вод, сприятливі кліматичні умови, різноманітні та всесвітньо знані реакційні ресурси тощо. Природні умови та ресурси України – один з головних факторів розвитку й спеціалізації її господарства, формування транспортно-економічних звязків. Раціональне використання природних ресурсів, посилення уваги до всебічного ресурсозбереження – важливе і відповідальне завдання.
У важливого виробника землеробської і тваринницької продукції перетворилася і західна частина України, яку в середині ХІVст. Австрія, а після Першої світової війни розділила Польша, Румунія, і Чехо-Словатчина.
Та не тільки унікальні природні багатства і сприятливі грунтово-кліматичні умови манили завойовників, Росію, наприклад, приваблювала давня і респектабельна історія, УКР, а також її вигідне розташування на пограниччі з країнами Центральної та Зх. Европи. Україна відігравала для Росії виняткову і багатопланову геополітичну роль і робила останню соліднішою, більш європейською, перетворювала її в державу, з певними національними традиціями, численними культурними надбаннями. Усе це призвело до того, що, врешті-решт, більшість росіян узагалі не уявляє свого існування без України. Оцінка демографічної ситуації даних країн за останні століття переконливо свідчить про це. Формувалася і згадом стала навіть загально-визнаною думка, що розвиток Росії не можливий без України, а розвиток останньої, як складової частини Росії неможливий без неї. Словами робилося все для унеможливлення виходу України з геополітичної орбіти Росії на шлях самостійного розвитку.
Не лише для Росії, Україна була ласим “кусочком”.