Називає дні тижня 1—2 дитини, а потім по порядку кожна дитина називає один день.
— Назвіть, який сьогодні день?
— Який день буде завтра?
— Який день був вчора?
— Який перший день тижня?
— Молодці. Ви правильно відповідали на запитання. Але де ж вагончики?
Раптом пролунав сигнал (звук сопілки).
— О, діти, мабуть, цей сигнал запрошує нас продовжувати мандрівку в країну математики, але ж вагончиків немає, почекаємо їх.
— А вам, діти, мабуть, цікаво дізнатись, що сховано під серветками на ваших столах?
Діти знімають серветки. Перед кожною дитиною в коробці роздатковий матеріал з математичним завданням.
— Так, перед вами лежать вагончики, які позначають дні тижня. У нас є поїзд... Ой, а я здогадалась! Якщо ми з вами будемо правильно виконувати завдання, то й з'являться наші вагончики-дні. Коли ми виконаємо всі завдання, поїзд-тижневик відвезе нас до бабусі-казки.
— Який перший день тижня? (Понеділок).
— Візьміть вагончик-понеділок, подивіться на зворотний бік. Яке завдання ви повинні виконати?
— Так, треба викласти квіточки з пелюсток. Але де ж вони? Подивіться, діти, яка за нами зелена галявина, а на ній пелюсточки. Та й до бабусі без квіточок їхати не годиться. Треба скласти квіточку так, щоб пелюсточки-цифри знаходились на своєму місці від 1 до 10.
Діти виконують завдання. Вихователька схвалює дітей.
— Які красиві квіти і так багато й пелюсточки-цифр на своїх місцях. Гарний букет ми зберемо для нашої бабусі.
Вихователь виставляє на дошці вагончик-день.
— Ось і з'явився наш перший вагончик-день.
— Яке завдання надає вівторок?
Діти повертають на другий бік, знайомляться із завданнями.
— Щоб нам не було сумно в дорозі, ми з вами пограємось в лото. Виграє той, хто першим закриє названі віконечка і підніме руку.
Коли діти виконають завдання, вихователь схвалює дітей і виставляє на дошці вагончик-день.
— Ось вже два вагончики. І нам не буде тісно мандрувати.
— А зараз який день нас чекає? (Середа).
— Що вона нам пропонує зробити?
— Так, вам потрібно розв'язати приклади, щоб дізнатися, скільки кілометрів нам ще залишилось їхати до бабусі-казки.
Діти розв'язують приклади за малюнками, вихователь, перевіривши, схвалює дітей і виставляє вагончик-день.
— Вже половину шляху ми проїхали, залишилось ще стільки ж.
— Настав день тижня. Який? (Четвер).
— В цей день ми завжди зустрічаємось з Лідією Іванівною. Що вона з вами проводить? (Фізкультуру).
— Взяли вагончики, подивились на завдання.
— Так, зараз ми з вами трішки розімнемося. Уявіть, що це річка, а це камінці. Треба по них пройти, надивляючи геометричні фігури. Розділимося на дві команди. Яка команда швидше дійде до куба й візьме фломастер, який нам потім знадобиться.
Діти виконують завдання-фізкультхвилинку.
— От ми з вами й розім'ялись. Всі перемогли. У нас вже чотири вагоника. Весело з вами мандруємо.
Вихователь виставляє на дошці вагончик-день.
— На нас чекає наступний день. Який? (П'ятниця).
— Якого кольору вагончик? (Жовтий).
— Давайте згадаємо, що нагадує жовтий колір в дорожному русі? (Увага! Приготувались!).
— Ось вам і наступне завдання. Візьміть чисту картку. Уважно подивились на мою картку, запам'ятали, а зараз так само викладіть на своїх картках.
Діти виконують завдання. Вихователь перевіряє помилки, схвалює. Потім виставляє на дошці вагончик-день.
— Діти наші уважні, бо знають кольори дорожного руху.
— Який шостий день? (Субота).
— Що ви бачите на зворотньому боці вагончика? (Будинок).
Вихователь звертає увагу дітей на макет будинків.
— Діти, уявіть, що це селище, де живе наша бабуся-казка. Але як же ми зможемо знайти де вона живе, якщо не на всіх дверях позначена нумерація. Давайте позначимо двері відповідними цифрами.
Діти виконують завдання, визначаючи суміжні числа.
— Яка нумерація твого будиночка?
Вихователь запитує декількох дітей. Після перевірки, виставляє на дошці вагончик-день.
— Скоро вже наша зупинка. Який останній день в тижні? (Неділя).
— Що ми робимо в цей день? (Відпочиваємо).
— Так, скоро ми приїдемо до бабусі-казки на відпочинок. Але якось незручно без подарунків. Що нам підказує вагончик-день? (Намалювати).
— От і добре, приготуємо малюнки для бабусі. Треба з'єднати лінією цифри-крапки від 1 до 10 й одержите цікаві малюнки.
Діти виконують завдання. Вихователь виставляє останній вагончик.
— Які ви молодці. Пора нам прощатися із сусідами-пасажирами, подаруйте їм свої малюнки.
— А ось і зупинка, виходить пора. Скоріше, скоріше виходь, дітвора! Нас вже бабуся-казка зустрічає.
— Доброго дня, мої онуки! Як я вам рада, дуже вас чекала. Підемо до мене, я вас пригощу пирогами та казками.
Вихователь. Діти, подивіться яка гарна ця книга казок. А ви хочете довідатись, що в середині цієї книжки, які казочки там живуть?
Вихователь хоче відкрити книгу, але вона не відкривається, бо закрита на три різні замки.
— Діти, щоб відчинити цю чарівну книгу, нам треба підібрати відповідний ключ до кожного замка.
(Вихователь пояснює, як потрібно підбирати ключі за відповідністю геометричних фігур на ключі і замку).
Діти виконують завдання. Чарівна книга відкривається. Вихователь дістає з книги зелений конверт.
— Якого кольору конверт?
— Великий він чи маленький? Вихователь зачитує загадку про ріпку. На городі виростала, сили набиралась, А потім достигла, великою стала. Став дід тоді всіх гукати:
— Час нашу красуню рвати.
(Ріпка)
Бесіда за змістом казки.
— Що посадив дід?
— Яка виросла ріпка?
— Коли ріпка достигла, кого покликав дід тягнути ріпку? (Вихователь викладає на фланелеграфі героїв казки).
— Як вони тягнули ріпку?
— Скільки героїв допомагало тягнути ріпку? (Багато).
— Скільки ріпок виросло? (Одна).
— Порівняємо по висоті діда і внучку. (Дід високий, а внучка низька).
Вихователь виймає з книги наступний конверт, жовтий.
Діти визначають колір, величину конверта.
Загадка.
Хто тікав від діда й баби,
Не сидів він на вікні,
А зустрівся з зайченятком
Й ну співать йому пісні?
(Колобок).
— Хто спік колобка?
— З чого спечений колобок?
— Що трапилося з колобком?
— Кого зустрів колобок?
— Чому лисиця з'їла колобка?
(Вихователь в ході бесіди викладає героїв казки).
— На яку геометричну фігуру схожий колобок?
(Круг).
— Порівняйте по довжині стежинки, по яким котився колобок.
Засиділись в царстві казки. Щось не хочеться сидіти, треба трохи відпочити.
Сьогодні я вас познайомлю з новою фізкультхвилинкою «Зайчатка». Будьте уважні, повторюйте за мною тільки рухи та слова.
Руки-лапки розвели,
Догори їх підняли,
Кулачками покрутили,
Разом руки опустили,
Опустились на коліна,
Хай рівненькі будуть спини.
Головою покрутили,
Вправо, вліво подивились.
Щоб іще набратись сили,
На підлогу дружно сіли,
Лапки-ніжки підтягли,
І руками обняли.
Піднялися, рівно стали,
Нахилилися помалу,
Нижче, нижче, як один,
Щоб дістатись до морквин.
Вихователь виймає з книги третій конверт, синій. Діти визначають колір, величину — порівнюють конверти.
Загадка.
Що за хатка є у лісі,
Вся ворушиться, дрижить,
Де не взявсь, кабан біжить,
Тут і вовк іде й ведмідь,
Й кожен в хатці хоче жить.
Так вже тісно їм усім —
Ось-ось-ось порветься дім.
Що за дім такий лежить,
І ворушиться й дрижить?
(Рукавичка).
— Хто загубив рукавичку?
— Де він її загубив?
— Хто перший побачив рукавичку?
— Хто ще прийшов жити в рукавичку?
— Як кабан просився до рукавички?
— Хто останній прийшов до рукавички?
— Що сталося з рукавичкою?
— Скільки звіряток жило в рукавичці? (Багато).
— Хто із звіряток самий маленький? (Мишка).
— А хто найбільший? (Ведмідь).
— Діти, а що любить їсти зайчик? (Моркву).
— Подивіться у мене в корзинці є морквини.
— Скільки їх? (Багато).
Візьміть кожний по одній морквинці.
Діти беруть з корзини по одній моркві.
Запитання. Скільки в них морквинок?
— Кожен з дітей має по одній моркві?
— Так, кожен з дітей має моркву.
Отже, скільки морквин?
Стільки ж, скільки дітей, тобто порівну.
Вихователь забирає у 2—3 дітей моркву.
— Чого більше і чого менше?
Дітей більше, а морквин менше.
— Що треба зробити, щоб морквин у дітей було порівну?
— Дітки, а в якій казочці зайчика образили, він сидів на пеньку і плакав? (Коза-дереза).
— Хто його образив? Як?
— Яку пісеньку співала коза?
— Хто допоміг зайчику? (Рак).
— Що він зробив з козою?
А зараз ми ці морквини покладемо в книгу казок, і за допомогою цієї чарівної книги морквини потраплять до зайчика, він ними пригоститься і буде дуже вдячний, що ви його пожаліли.
(Діти складають морквини в книгу казок).
— Скільки морквин отримає зайчик? (Багато).
Тема: “Сім’я”.
Мета: Продовжувати формувати знання про сім’ю, родину, рідню. Знайомитися з ремеслами, якими займалися прародичі, вишивання, плетіння, ліплення з глини, обробка дерева. Виховувати почуття гордості за людські умілі руки.
Матеріал до заняття: Вишивані серветки, рушники, дерев’яні шкатулки, глиняні вироби.
Хід заняття.
Організація дітей до заняття.
Читання вірші Т.Г. Шевченка “Садок вишневий коло хати”.
- Діти в цьому вірші є слово “Сім’я вечеря коло хати...”
Хто з вас скаже, що значить слова сім’я? Хто входить до складу сім’ї?
- Так. До складу сім’ї входять мама, тато, братики, сестрички, дідусі, бабусі.
Все це рід, родина, сім’я.