Найважливішою складовою громадянської свідомості є моральність особистості. Вона включає гуманістичні риси, що являють собою єдність національних і загальнолюдських цінностей: доброту, увагу, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повагу, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повагу і любов до своїх батьків, роду. Названі якості визначають культуру поведінки особистості.
Норми моралі полегшують сприймання норм правових, які, в свою чергу, сприяють глибшому усвідомленню моральних істин. Моральна свідомість дозволяє побачити і усвідомити ту межу моральної поведінки, за якою починаються аморальні і протиправні вчинки. Високоморальна свідомість стимулює соціально ціннісну поведінку, застерігає від правопорушень.
Значне місце у змісті громадянського виховання посідає формування культури поведінки особистості, що виявляється у сукупності сформованих соціально значущих якостей особистості, заснованих на нормах моралі, закону, вчинків людей. Культура поведінки виражає, з одного боку, моральні вимоги суспільства, закріплені в нормах, принципах, ідеалах закону, а з іншого – засвоєння положень, що спрямовують, регулюють і контролюють вчинки та дії людини.
Важливою складовою змісту громадянського виховання є розвиток мотивації до праці, усвідомлення життєвої необхідності трудової активності, ініціативи, підприємництва, розуміння економічних законів і проблем суспільства та шляхів їх розв’язання, готовності до соціальної творчості як умови соціальної адаптації, конкурентноздатності й самореалізації особистості в ринкових відносинах. Усвідомлення працьовитості як високої моральної цінності є одним з найсуттєвіших свідчень громадянської позиції людини, її суспільної значущості.
Очевидно, що для реалізації цих глобальних завдань необхідна система роботи, яка б охоплювала і навчальну, і позаурочну діяльність педагогів, школярів, батьків, громадськості, науки, засобів масової інформації, суду і прокуратури, центрів зайнятості і здоров’я, соціальної служби та інших державних інститутів. Див. схему №1.
Система громадянського виховання визначається науковими уявленнями про структуру громадянської особистості в демократичному суспільстві. Її базовим компонентом є громадянська освіта: загальне знайомство з правовими основами держави, зі своїми правами, свободами і обов’язками, видами права і нормами, які регулюють відносини людей на основі закону, моральні та політичні знання.
Громадянька освіта школярів розпочинається вже в першому класі в процесі навчання. Важливе місце в молодших класах посідає тема Вітчизни. Учителі розповідають учням про нашу рідну Україну, її минуле, сучасне і майбутнє. Знайомлять з грбом, прапором, гімном – символами незалежної суверенної держави. Прищеплюють навички дисциплінованості. Дають уявлення про мораль і право. Навіть використовуючи ігри та казки «Колобок», ”Попелюшка”, “Івасик-Телесик”, “Казка про царя Салтана” та ін. У школярів збуджується інтерес до прав людини, виховується почуття справедливості, відповідальності, товаристкості, колективізму, співпереживання, неприйняття зла, людської гідності.
Подальший ефективний розвиток громадянської освіти школярів відбувається в процесі вивчення предметів гуманітарного та природничого циклів, а також на уроках правознавства. Оскільки в одному повідомленні неможливо розкрити всю систему правового виховання, зупинимось на висвітленні позаурочної правовиховної діяльності.
Як показала практика, забезпечити високий рівень громадянськості лише в процесі навчання надзвичайно важко. Виховання громадянина-патріота незалежної України потребує цілісного особисто зорієнтованого підходу, який передбачає забезпечення динамічного, гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання в процессі начання і позакласної роботи на основі гуманістичного осмислення єдності внутрішнього світу особистості, взаємозв’язків загальнолюдських цінностей та індивідуальної неповторності, поваги до прав дитини.
Сила виховного впливу залежить від того наскільки він індивідуальний для розкриття духовного потенціалу особистості і виховання правової культури. Тим більше, що різним школярам потрібен не однаковий час для того, щоб обдумати ситуацію в країні, перебудувати свою свідомість, знайти своє місце в житті. В темпах такої перебудови проявляється особистість, рівень її правової вихованості. Тому в системі правової діяльності індивідуальна робота з вихованцями займає пріоритетне місце.
Для успішної реалізації завдань громадянського виховання школа має діяти як відкрита система, органічно пов’язана з життям суспільства, яка взаємодіє з батьками, громадськістю, соціальними інститутами, наукою. А орієнтація на завтрашній день суспільства і разом з тим забезпечення духовно багатого, повнокровного буття школярів сьогодні – один з найважливіших аспектів особистісно зорієтованого цілісного підходу до громадянського виховання і його зв’язку з життям.
Ефективності громадянського виховання школярів в СШ № 54 м. Києва сприяла система учнівських клубів за ітересами:
1-3 кл. — Клуби “Всеумійка”, “Чомусик”, “У світі казки”, “Ми”;
4-5 кл. – “Любителі природи”, “Театральний”, “Пізнай себе”;
6 кл. – “Дивосвіт”, “Веселий олівець”, “Особистість”;
7 кл. – “Є проблеми”, “Юні інспектори дорожнього руху”, ”Повір у себе”;
8 кл. – “Ерудит”, “Юні пожежники”, “Відродження”;
9 кл. – “Історичний”, “Берегиня”, “Туристичний”, “Злагода”;
10 кл. – “Імідж”, “Злагода”, “Лелеченька”;
11 кл. – “Орієнтир”, “Духовність”, “Злагода”.
Синтезуючим центром розвитку духовно осмисленого громадянського виховання став патріотичний клуб “Злагода”, призначений для учнів 9-11 кл.
Завдання клубу “Злагода”:
1. Розвивати почуття ідентифікації себе з українським народом;
2. Формувати готовність жити в цій країні, пов’язати свою долю з її долею, активно самореалізовувати себе;
3. Виховувати почуття любові і відданості своєму народу, Україні і вміння служити їй на шляху становлення суверенною і незалежною, демократичною, соціальною і правовою державою;
4. Формувати повагу до Конституції і безперчне виконання норм Закону;
5. Поглиблювати суспільно-політичні, моральні, правові, економічні знання, які сприяють розвитку когнітивного компоненту правової культури;
6. Виробляти практичне уміння цивілізованим шляхом відстоювати свої інтереси, права і свободи;
7. Навчати старшокласників давати аналіз суспільно-політичних подій в країні і за рубежем; визначати, висловлювати, аргументувати і захищати свою позицію в ставленні до даних подій;
8. Стимулювати розвиток гуманних якостей особистості школяра.
9. Розвивати ініціативу, готовність до чесної праці, підприємництва та соціальної творчості на благо національного відродження України, її розквіту.
Найважливішим компонентом в діяльності клубу “Злагода” є практична громадська діяльність старшокласників, яка проводиться в певній системі і послідовності з врахуванням тих знань, які школярі отримують на уроках та засіданнях клубу. Громадська діяльність членів клубу спрямована, перш за все, на виховання патріотизму усіх учнів в школі. А члени клубу проходять школу лідерів, які так необхідні для розбудови нової України.
ЛІТЕРАТУРА:
1.Грушевський М. На порозі правової України.-К.,1991.
2.Куранов М. Культура межнационального общения. /Педагогика.1992.№7-8.-С.44-45/
3.Концепція громадянського виховання особистості. Педагогічна газета. №6(72).2000.