Зазначені ланки, що також називають видами страхування в рамках даної класифікації, відбивають розходження в об'ємістрахової відповідальності при страхуванні відповідних об'єктів. Класифікація по роду небезпек застосовується для розробки методів визначення збитку і страхового відшкодування.
Основні терміни і поняття:
Страхувальник -фізична або юридичнаособа, що сплачує грошові (страхові) внески, що має , за законом або на основі договору одержує грошову суму при настанні страхового випадку. Страхувальник має визначений страховий інтерес. Через страховий інтерес реалізуються конкретні відношення, у які вступає страхувальник із страховиком.
Страховик - організація (юридичнаособа), що проводить страхування, що приймає на себе зобов'язання відшкодувати збиток або виплатити страхову суму, а також питання створення і витрати страхового фонду. В Україні страховиками в даний час виступають акціонерні страхові компанії. У міжнародній страховійпрактиці для позначення страховика також використовується термін андеррайтер. Страховик вступає в конкретні відношення зі страхувальником. У своїх діях, формуючи ці відношення, він керується наявними в страхувальника і у товариства в цілому страховими інтересами.
Застрахований - фізичнаособа, життя, здоров'я і Працездатність якого виступають об'єктом страхового захисту. Застрахованимє фізична особа, на користь якої укладено договір страхування. На практикузастрахований може бути одночасно страхувальником, якщо сплачує грошові (страхові) внеску самостійно.
Страховий інтерес -міра матеріальної зацікавленості фізичної або юридичної особи в страхуванні. Носіями страхового інтересу виступають страхувальники і застраховані. Стосовно до майнового страхування наявний страховий інтерес виражається у вартості застрахованого майна. В особистому страхуванні страховий інтерес полягає в гарантії одержання страхової суми у випадку подій, обумовлених умовами страхування. Наявний страховий інтерес конкретизується в страховій сумі.
Страхова сума - грошова сума, на яку застраховані матеріальні цінності (у майновому страхуванні), життя, здоров'я, працездатність (в особистому страхуванні).
Об'єкт страхування - життя, здоров'я, працездатність громадян - в особистому страхуванні; будинки, спорудження, транспортні засоби, домашнє майно та інші матеріальні цінності - у майновому страхуванні.
Страховий поліс - документ встановленого зразка, що видається страховиком страхувальнику (застрахованому). Засвідчує укладений договір страхування і містить усі його умови.
Страхова оцінка - критерій оцінки страхового ризику. Характеризується системою грошових вимірників об'єкта страхування, тісно ув'язаних з імовірністю настання страхового випадку. У якості страхової оцінки можуть бути використані дійсна вартість майна або якийсь інший критерій (заявлена вартість, початкова вартість і т.д.). У міжнародній практиці замість терміна "страхова оцінка" застосовується термін страхова вартість.
Страхове забезпечення - рівень страхової оцінки стосовно вартості майна, прийнятої для цілей страхування. В організації страхового забезпечення розрізняють систему пропорційної відповідальності, граничної і систему першого ризику. Найбільше часто на практиці використовується система пропорційної відповідальності і система першого ризику.
Система пропорційної відповідальності - організаційна форма страхового забезпечення. Передбачає виплату страхового відшкодування в заздалегідь фіксованій частці (пропорції). Страхове відшкодування виплачується в розмірі тієїчастини збитку, у якій страхова сума складає пропорцію стосовно оцінки об'єкта страхування. Наприклад, якщо страхова сума дорівнює 80% оцінки об'єкта страхування, то і страхове відшкодування складе 80% збитку. Частина збитку , що залишилася , (у даному прикладі 20%) залишається на ризику страхувальника. Зазначеначастка страхувальника в покритті збитку називається ФРАНШИЗОЮ, або власним утриманням страхувальника.
Система граничної відповідальності - організаційна форма страхового забезпечення. Передбачає відшкодування збитку як різницю між заздалегідь обумовленою межею і досягнутим рівнем прибутку. Якщо в зв'язку із страховим випадком рівень прибутку страхувальника виявився нижче встановленої межі, то відшкодуванню підлягає різниця між межею і фактично отриманим прибутком.
Система першого ризику - організаційна форма страхового забезпечення. Передбачає виплату страхового відшкодування в розмірі фактичного збитку, але не більше, ніж заздалегідь установлена сторонами страхова сума. При цьому весь збиток в межах страхової суми (перший ризик) компенсується цілком, а збиток понад страхову суму (другий ризик) взагалі не відшкодовується.
Страховий тариф, або брутто-ставка, -нормований стосовно страхової суми розмір страхових платежів. По економічномуутриманнюце ціна страхового ризику. Визначається в абсолютномугрошовомувираженні, у відсотках від страхової суми в заздалегідь обумовленомутимчасовому інтервалі (терміні страхування). При визначенні страхового тарифу в увагу можуть прийматися інші критерії (ризикові обставини), наприклад, надійність, довговічність, вогнестійкість, мореплавність та інще. Елементами страхового тарифу є нетто-ставка і навантаження. Нетто-ставка відбиває витрати страховика на виплати зі страхового фонду.
Навантаження - витрати на ведення справи, тобто пов'язані з організацією страхування, а також закладену норму прибутку.
Страхова премія - оплачений страховий інтерес; плата за страховий ризик у грошовій формі. Страхову премію оплачує страхувальник і вносить страховику відповідно до закону або договору страхування. По економічномуутриманню страхова премія є сума ціни страхового ризику і витрат страховика, пов'язаних із покриттям витрат на ведення страхування. Страхову премію визначають виходячи зі страхового тарифу. Вноситься страхувальником одноразово авансом при вступі в страхові правовідносина або частинами (наприклад, щомісяця, щокварталу) протягом всього терміну страхування. Розмір страхової премії відражається в страховому полісі. Об'єм надходження страхової премії від усіх функціонуючих страховиків - один із найважливіших показників стана страхового ринку. Синонімами терміна "страхова премія" єстраховий внесок і страховий платіж.
Термін страхування - тимчасовий інтервал, протягом якого застраховані об'єкти страхування. Може коливатися від декількохднів до значного числа років (15-25). Крім того, можливий невизначений термін страхування, що діє доти, поки одна зі сторін правовідносин (страхувальник або страховик) не відмовиться від їхнього подальшого продовження, заздалегідь повідомив іншусторону про свій намір.
Поняття регресивного права: Відповідно до міжнародного законодавства після виплати страхового відшкодування до страховика переходить (у межах виплачених сум) право пред'явлення регресної вимоги до винної сторони - ПРАВО НА РЕГРЕС. У цьому випадку страхувальник повинний вчасно забезпечити страховику одержання такого права, передавши йому свої повноваження.
.
.
.
.
.
.
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
.
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
ІІІ Майнове та особисте страхування, його форми і види.
Майнове страхування.
Існує богато видів майнового страхування. Усі їх можна згрупувати по наступній схемі:
1. Сільськогосподарське страхування:
- с/г культур;
- тварин;
- іншого майна с/г підприємств
2. Транспортне страхування:
- страхування вантажів;
- морських судів;
- авіаційне;
3. Страхування майна юридичних осіб (усі, що не входить у с/г і транспортне страхування).
4. Страхування майна фізичних осіб:
- страхування будівель
- тварин
- домашнього майна
- транспортних засобів громадян
Зараз переважає добровільне страхування майна. Умови страхування визначає кожна компанія самостійно. Розмір страхового тарифу:
à по страхуваннюбудівель коливається від 0,1-1,0% від страхової суми,
à по страхуваннюдомашнього майна -1-5%,
à по страхуванню тварин 5-20%,
à транспортних засобів 1-12%,
à майно підприємств 0,05-8%,
à майна держпідприємств 3-20%,
à морських судів 0,4-4%,
à авіація, вантажів 0,5-5%.
Багато страхових компаній диференціюють страхові тарифи по обсягу страхового ризику.
По ризику пожежа - 0,7%, крадіжка - 1-2%, проривши каналізації 0,2-0,3%.
Чинне законодавство забороняє виплату страхових відшкодувань перевищуючу реальну вартість застрахованого об'єкта. Т.о. не повинно бути паралельно двох однакових договорів страхування. Страхове відшкодування буде виплачено тільки в 1 випадку (якщо воно перевищує реальну вартість). Для контролю за реальністю настання страхового випадку і запобігання подвійного страхування необхідно надання первинних екземплярів про настання страхового випадку в страхову компанію. Страхова компанія має право на регресивний ризик винуватців страхового випадку.
Для стимулювання страхувальників, що дбайливо відносяться до свого майна, деякі страхові компанії роблять знижку зі страхових тарифів при повторному заключенню договорів страхування, якщо по старим (попереднім) договорах не було позовів.