У другій формі цей злочин може бути вчинений у повітряному просторі України (ним є частина повітряної сфери, розташована над суходолом і водною територією України, у т.ч. над її територіальними водами), а якщо закони країни перебування користувача не передбачають іншого, — і за межами України: у повітряному просторі іншої країни чи у відкритому повітряному просторі (використання міжнародного повітряного простору регулюється міжнародними правилами).
3. Суб’єкт злочину спеціальний — член екіпажу (або пілот-оди-нак) іноземного чи українського повітряного судна, що здійснює політ міжнародними авіалініями, для якого правила міжнародних польотів є обов’язковими.
Пасажири такого судна, які незаконно перетнули державний кордон України у повітрі, за наявності їх умисної вини несуть відповідальність за ст. 331, а особи, які вчинили незаконний вліт в Україну або виліт із України шляхом викрадення повітряного судна, у т.ч, члени екіпажу повітряного судна — за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 331 і 278.
Порушення правил міжнародних польотів, поєднане з порушенням працівником повітряного транспорту правил безпеки руху, якщо це спричинило настання наслідків, передбачених ч. ч. 2 або З ст. 276, потребує кваліфікації за сукупністю злочинів, передбачених ст. 334 і ч. 2 або 3 ст. 276, оскільки у даному випадку спеціальний склад злочину (порушення правил міжнародних польотів) таких наслідків, на відміну від загального складу злочину (порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту), не передбачає. Порушення ж правил міжнародних польотів, поєднане з недотриманням працівником повітряного транспорту правил безпеки руху, якщо це завідомо створювало загрозу настання тяжких наслідків, кваліфікується тільки за ст. 334.
4. З суб’єктивної сторони злочин у формі вльоту в Україну або вильоту із України без відповідного дозволу може бути вчинений лише з прямим умислом. Для інших його форм характерним може бути і непрямий умисел, а також необережність.
Вліт в Україну чи виліт із України або інші умисні порушення правил міжнародних польотів, які були обумовлені несправністю літака, втратою орієнтування у зв’язку зі стихійним лихом або іншими подібними причинами, не є злочином. У Повітряному кодексі України прямо вказано, що командир цивільного повітряного судна має право відступати від правил і вимог нормативних документів, що регламентують безпеку польоту, зокрема змінити маршрут польоту, здійснювати переліт державного кордону і (або) виконувати посадку повітряного судна на аеродромі, не передбаченому завданням на політ, у випадках виникнення загрози для життя і здоров’я пасажирів та членів екіпажу, пов’язаних з актами незаконно^ го втручання в діяльність авіації, в екстремальній ситуації, що загрожує загибеллю людей, для врятування їх життя. Відповідно до актів міжнародного законодавства, що регулює безпеку польотів, відхилення від плану польоту дозволяються в разі, коли вони були спричинені погодними умовами, що негативно впливають на безпеку польотів, технічними труднощами, пов’язаними з літаком, необхідністю надання термінової медичної допомоги будь-якій особі на борту літака або інструкціями управління повітряним рухом, що стосуються умов, які викликані форс-мажорними обставинами. То-му порушення правил міжнародних польотів за перелічених обставин має розглядатися з урахуванням положень ст. ст. 39 і 42.
Чиказька конвенція про міжнародну цивільну авіацію від 7 грудня 1944 р. СРСР приєднався до Конвенції 14 листопада 1970 р.
Монреальська конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації від 23 вересня 1971 р. Ратифікована СРСР 27 грудня 1972р., УРСР 16 січня 1973р.
Гельсінський договір з відкритого неба від 24 березня 1992 р. Ратифікований Україною2 березня 2000 р.
КАП (ст. 113).
ПК (ст. ст. 1-2, 9-Ю, 12, 15, 38, 51, 57-58).
Закон України “Про державний кордон України від 4листопада 1991 р. (ст. 10}
Постанова КМ№ 513-14 від 29 липня 1994р. Про порядок організації та забез печеная повітряних перевезень цивільною авіацією України спеціальними рейсами вищих посадових осіб”.
Постанова КМ № 665 від 19 серпня 1995 р. Про затвердження Загальних про вил відкриття та діяльності пунктів пропуску через державний кордон .
Постанова КМ № 1017 від 18 грудня 1995 р. “Про порядок повітряного слолу чення через державний кордон України”.
Положення про об’єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України. Затверджене постановою КМ № 1281 від 19липня 1999р.
Порядок перетину повітряними суднами державного кордону України. Затвер дженийнаказомКВПП№ Ібвід5лютого 1996р.
Положення про використання повітряного простору України. Затверджені наказом КВПП № 16 від 5 лютого 1996 р.
Положення про порядок видачі Тимчасового дозволу на здійснення міжнародник польотів з (до) аеропортів (аеродромів), в яких відсутні пункти пропуску чере державний кордон України. Затверджене спільним наказом МТ, МО, Держкомкор дону, АМС№ 410/393/542/561 від 20 грудня 1996р.