Хворі можуть пити навіть у день операції, а їсти рідку та напіврідку негарячу їжу — на другу добу.
При травмі верхньогортанного нерва, що можливо при струмектомії та видаленні пухлин у ділянці шиї, у хворих спостерігається закидання їжі в гортань, спричинюючи кашель та явища задишки (асфіксії). У разі цього ускладнення хворим треба рекомендувати ковтати рідку їжу малими порціями та в положенні сидячи, нахиливши голову донизу.
У разі невеликого просякання пов'язки кров'ю треба її змінити або додатково накласти перев'язний матеріал (просякання пов'язки спостерігається у цих хворих майже завжди, оскільки в більшості випадків рани дренують гумовими смужками чи трубочками для профілактики гематом та стискання трахеї).
Дренажі з ран видаляють через 24— 48 год і шви знімають рано — через 4— 5 діб.
Інфікування ран на шиї після операції з приводу неінфекційних (неза-пальних) захворювань спостерігається рідко завдяки доброму кровопостачанню тканин і органів шиї.
Після операцій на шиї з приводу запальних процесів (флегмон) та травм проникаючого характеру треба звертати увагу на загальний стан хворого, особливо температуту тіла та біль і його поширення на середостіння (медіа-стиніт), а також на пов'язку, зокрема просякання її кров'ю чи слиною. Останнє свідчить про кровотечу або проникаючу травму стравоходу.
За наявності фістули стравоходу хворих годують за допомогою уведеного вшлунок через ніс (або гастростому) зонда, в який вливають рідку страву. Пов'язку хворого з фістулою стравоходу або трахеї (після екстирпації гортані чи тра-хеостомії) треба міняти часто, а шкіру змащувати пастою Лассара та мазями, що містять кортикостероїди, для профілактики та лікування дерматиту й мацерації шкіри.
Хворим з патологічними процесами в ділянці шиї, головним чином з пухлинами різних тканин та органів її (гортань, щитовидна залоза), стенозом гортані різного походження, в тому числі й двобічним паралічем нижньо-гортанних нервів, та хворим з травма
ми мозку нерідко буває показана тра-хеостомія (тимчасова чи постійна). У цьому разі медична сестра повинна стежити, аби трубка в трахеостомі розташовувалась правильно, та періодично очищати її від слизу й гною шляхом їх аспірації катетером.
Якщо слиз дуже густий, його розріджують введенням у трахею 3 % розчину натрію гідрокарбонату (2—Змл) чи хімотрипсину. Сестра повинна вміти замінити внутрішню трубку у разі її закупорки або випадання з трахеї. Якщо виникли якісь труднощі з виконанням цієї процедури, медсестра мусить своєчасно інформувати про це лікаря.