Музику в 1841 році написав Alberik Zwyssig (1808-1854 роки), священик і композитор з Урі. Коли Zwyssig був музичним директором монастиря у Веттінгені, у 1835 році він написав музику до одного з псалмів - "Diligam te Domine" - для виконання обрядів. У 1841 році він зробив адаптацію церковного гімну на слова Леонарда Відмера. У 1843 році нова патріотична пісня пролунала під час святкування річниці вступу Цюріха до складу Швейцарської Конфедерації у 1851році. Також вона була виконана на Національному пісенному фестивалі, де зустріла схвалення аудиторії. Незабаром "Swiss Psalm" виконувався чоловічими хорами по всій Швейцарії (завдяки перекладам) і його часто співали під час патріотичних свят.
Протягом 1894-1953 років було багато спроб оголосити цю пісню національним гімном, але вони відхилялися швейцарським урядом. Фактично, у цей час національним гімном була інша пісня, що виконувалася на ту саму мелодію, що й англійський гімн "Боже збережи Короля (Королеву)".
З розширенням міжнародних контактів у 20 столітті використання однакової музики стало все частіше призводити до незручних ситуацій. Тому швейцарський уряд оголосив "Swiss Psalm", який неможливо було сплутати з жодним іншим, тимчасовим (попереднім) національним гімном у 1961 році. Але лише в квітні 1981 року the "Swiss Psalm" було офіційно проголошено швейцарським національним гімном.
Текст гімну німецькою мовою: Trittst im Morgenrot daher, Seh'ich dich im Strahlenmeer, Dich, du Hocherhabener, Herrlicher! Wenn der Alpenfirn sich rotet, Betet, freie Schweizer, betet! Eure fromme Seele ahnt Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland. Kommst im Abendgluhn daher, Find'ich dich im Sternenheer, Dich, du Menschenfreundlicher, Liebender! In des Himmels lichten Raumen Kann ich froh und selig traumen! Denn die fromme Seele ahnt Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland. Ziehst im Nebelflor daher, Such'ich dich im Wolkenmeer, Dich, du Unergrundlicher, Ewiger! Aus dem grauen Luftgebilde Tritt die Sonne klar und milde, Und die fromme Seele ahnt Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland. Fahrst im wilden Sturm daher, Bist du selbst uns Hort und Wehr, Du, allmachtig Waltender, Rettender! In Gewitternacht und Grauen Lasst uns kindlich ihm vertrauen! Ja, die fromme Seele ahnt, Gott im hehren Vaterland, Gott, den Herrn, im hehren Vaterland.