Вступ Швейцарії в ООН очікується у вересні цього року на черговій 57-й сесії Генеральної Асамблеї
Таким чином, Швейцарія стане 190-м повноправним членом Об'єднаних націй, а єдиною країною світу, яка не входить до ООН, залишається Ватикан.
Швейцарія як міжнародний центр
У Женеві розташовані штаб-квартири Світової організації торгівлі, Міжнародної організації праці, Всесвітньої організації охорони здоров'я, Міжнародного союзу електрозв'язку, Всесвітньої метеорологічної організації та Європейське відділення ООН і Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. У Берні, столиці країни, розмістився Всесвітній поштовий союз, у Лозанні - Міжнародний олімпійський комітет. Інші організації, які мають основну резиденцію у Швейцарії, - Всесвітня рада церков і Міжнародний Червоний Хрест, заснований швейцарцем Анрі Дюнаном.
Грошова одиниця
1 швейцарський франк дорівнює 100 сантимам. Нині натякають на те, що показники економічного зростання Швейцарії як маятник розгойдуються над нульовою позначкою. Щоправда, самі швейцарці ніякого дискомфорту в зв’язку з цим начебто не відчувають. Частка ВВП на душу населення в країні відповідає найвищим показникам в ОЕСР, а інфляція та безробіття — найнижчим. І проте саме ця організація недавно висловила стурбованість економічним розвитком Швейцарії.
За останні три роки серйозні фінансові проблеми виникли в найбільших національних компаніях: велетня-авіаперевізника Swissair, другого за величиною банку Credit Suisse Group, провідній страховій компанії Swiss Life Group, найбільшій машинобудівній компанії ABB Group. У кількох випадках ці проблеми закінчилися реструктуризацією, а в деяких навіть призвели до банкрутства. Важке становище глобального фінансового сектора не обминуло і швейцарських банкірів у цілому, діяльність котрих забезпечує 12 відсотків національного ВВП. Різке падіння попиту з боку ЄС, на який припадає 60 відсотків швейцарського експорту, істотно погіршило становище швейцарських промисловців. Воно ще більше поглибилося через значне зміцнення швейцарського франка, чия стабільність ще не вельми давно була предметом національної гордості.
Проте найбільші побоювання в експертів ОЕСР викликають проблеми, аж ніяк не специфічні для швейцарської економіки — старіння населення та нескінченне дотування сільського господарства. Без невідкладних реформ пенсійної системи та скорочення дотацій фермерам країні, на думку цієї організації, не вдасться домогтися сталого поліпшення економічної ситуації. Проте швейцарські аналітики не поспішають тривожитися. Так, країна справді пережила найтривалішу за останнє десятиліття рецесію. Проте вийшла з неї ще в другому кварталі минулого року. Дефіцит бюджету, хоч і досить високий для Швейцарії — 2 відсотки ВВП, проте набагато нижчий рівня, навколо якого ведуться такі запеклі баталії в ЄС, куди швейцарці так і не вступили.
Прогнозовані на 2004 рік темпи приросту ВВП швейцарців цілком задовольняють. Щоправда, запланований ними показник — 1,5 відсотка — трохи відрізняється від показників ОЕСР, чиї експерти нарахували для Швейцарії лише 1,25 за середнього по єврозоні 1,5%. Швейцарці не лише не погодилися з цією цифрою, а й уже встигли збільшити свої власні прогнози до 1,8 відсотка. Тільки в Швейцарії вирішили не порушувати питання про радикальні реформи. Набагато більше користі національній економіці, вважають у країні, принесе глобальне економічне оздоровлення. Чи бодай європейське.
23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).
Деякі кантони складаються практично з одного міста (наприклад, Женева), на території інших суцільні гори й долини (як в Урі). Деякі - не більше бразильської ферми, наприклад, місцевий Базель (площа - 37 кв. км), у ньому, однак, чисельність населення (187,7 тис. осіб) вища, ніж у найбільшому кантоні Граубюнден, де на території в 7105 кв. км проживає 186,7 тис. осіб. У кантоні Цюріх - 1,2 млн. жителів, а населення напівкантону Аппенцелля Іннерродена (15 тис. осіб) ледь заповнить футбольний стадіон.
Є молоді й старі кантони. Наймолодший - Юра, який у 1978 році відокремився від кантону Берн.
1. Ааргау (Aargau) - 544.3 тис. осіб (18,81% іноземців). 2. Аппеннцель Аппеннцель Ауссерроден (Appenzell A. Rh) - 53,5 тис. осіб (14,1% іноземців). Аппеннцель Іннерроден (Appenzell I. Rh) - 15,0 тис. осіб (10,4% іноземців). 3. Базель Сільській Базель (Basel-Country) - 260,0 тис. осіб (16,9% іноземців). Міський Базель (Basel-City) - 187,7 тис. осіб (27,2% іноземців). 4. Берн (Berne) - 943,7 тис. осіб (11,9% іноземців). 5. Вале (Valais) - 276,2 тис. осіб (16,5% іноземців). 6. Во (Vaud) - 620,3 тис. осіб (26,6% іноземців). 7. Гларус (Glarus) - 38,5 тис. осіб (19,8% іноземців). 8. Граубюнден (Graubьnden) - 186,7 тис. осіб (13,2% іноземців). 9. Женева (Geneva) - 408,8 тис. осіб (37,7% іноземців). 10. Золотурн (Solothurn) - 244,0 тис. осіб (16,5% іноземців). 11. Люцерн (Lucerne) - 347,2 тис. осіб (15,0% іноземців). 12. Невшатель (Neuchвtel) - 165,7 тис. осіб (22.4% іноземців). 13. Санкт-Галлен (St. Gallen) - 449,4 тис. осіб (19,6% іноземців). 14. Тічино (Ticino) - 227,3 тис. осіб (25,6% іноземців). 15. Тургау (Thurgau) - 205,9 тис. осіб (18,9% іноземців). 16. Унтервальден Нідвальден (Nidwalden) - 38,0 тис. осіб (9,3% іноземців). Обвальден (Obwalden) - 32,4 тис. осіб (10.8% іноземців). 17. Урі (Uri) - 35,2 тис. осіб (8,2% іноземців). 18. Фрібург (Fribourg) - 236,3 тис. осіб (14,1% іноземців). 19. Цуг (Zug) - 99,4 тис. осіб (19,5% іноземців). 20. Цюріх (Zurich) - 1,2 млн. осіб (21,7% іноземців). 21. Шафхаузен (Schaffhausen) - 73,3 тис. осіб (19,8% іноземців). 22. Швіц (Schwyz) - 130,2 тис. осіб (15,1% іноземців). 23. Юра (Jura) - 68,8 тис. осіб (12,1% іноземців). Найбільші міста. (Кількість населення станом на 2000 рік).Цюріх (Zurich) - 337,9 тис. осіб (28,7% іноземців).Женева (Geneva) - 175,0 тис. осіб (43,8% іноземців).Базель (Basel) - 166,0 тис. осіб (29,1% іноземців).Берн (Berne) - 122,5 тис. осіб (22,0% іноземців).Лозанна (Lausanne) - 114,9 тис. осіб (35,3% іноземців).Населення Швейцарії - 7,2 млн. осіб, з них 19,8% іноземців (станом на 2001 рік).
Державний прапор і герб. Швейцарія має схожі герб і прапор - білий усічений хрест на червоному полі (або щиті). Першою емблемою швейцарців були прості червоні прапори і щити. Але вже у 14 столітті відмітною ознакою швейцарських стрільців став білий хрест на червоному щиті. У 15 столітті він з'явився і на бойових прапорах, а в 16 столітті став гербом Швейцарської Конфедерації. Швейцарський хрест уподібнювався емблемам хрестоносців і символізував боротьбу за свободу. У 1814 році швейцарський хрест було вкорочено. Такого ж вигляду набув і державний прапор, офіційно схвалений у 1889 році.
Національне свято. 1 серпня - День заснування Конфедерації (1291 рік). Відзначається з 1899 року.
Національний гімн. Текст національного гімну Швейцарії був написаний Леонардом Відмером (1809-1867 роки) німецькою мовою. Вірш оспівує вічну природну красу Швейцарії - величні Альпи, тихі озера, широкі пасовища, мир, який знаходять у ній мешканці країни. Існують його переклади (іноді досить вільні) іншими трьома офіційними мовами.