державній реєстрації та обліку з метою узагальнення і
максимального використання результатів вивчення надр, а також
запобігання дублюванню зазначених робіт.
Державна реєстрація та облік робіт по геологічному вивченню
надр провадяться Державним інформаційним геологічним фондом
України.
Умови розпорядження геологічною інформацією, в тому числі і
тією, що підлягає обов'язковій передачі до Державного
інформаційного геологічного фонду України, визначаються Положенням
про порядок розпорядження геологічною інформацією, що
розробляється на основі цього Кодексу, законодавства про
науково-технічну інформацію і затверджується Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 40. Передача розвіданих родовищ корисних копалин
для промислового освоєння
Розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні,
або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються
до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для
промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 41. Першовідкривачі родовищ корисних копалин
Особи, які відкрили невідоме раніше родовище, що має
промислову цінність, або виявили додаткові запаси корисних копалин
чи нову мінеральну сировину в раніше відомому родовищі, що істотно
підвищують його промислову цінність, визнаються першовідкривачами.
Першовідкривачі мають право на винагороду. Положення про
першовідкривачів родовищ корисних копалин затверджується Кабінетом
Міністрів України.
Розділ III
ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК РОДОВИЩ, ЗАПАСІВ І ПРОЯВІВ
КОРИСНИХ КОПАЛИН, А ТАКОЖ ДІЛЯНОК НАДР, НАДАНИХ У
КОРИСТУВАННЯ, НЕ ПОВ'ЯЗАНЕ З ВИДОБУВАННЯМ
КОРИСНИХ КОПАЛИН
Стаття 42. Державний облік родовищ, запасів і проявів
корисних копалин
Родовища, в тому числі техногенні, запаси і прояви корисних
копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів
корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.
Державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин
здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Стаття 43. Державний кадастр родовищ і проявів корисних
копалин
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить
відомості про кожне родовище, включене до Державного фонду родовищ
корисних копалин, щодо кількості та якості запасів корисних
копалин і наявних у них компонентів, гірничо-технічних,
гідрогеологічних та інших умов розробки родовища та його
геолого-економічну оцінку, а також відомості про кожний прояв
корисних копалин.
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться
спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з
геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання
надр.
Стаття 44. Державний баланс запасів корисних копалин
Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості
про кількість, якість та ступінь вивчення запасів корисних копалин
щодо родовищ, які мають промислове значення, їх розміщення, рівень
промислового освоєння, а також відомості про видобуток, втрати і
забезпеченість суспільного виробництва розвіданими запасами
корисних копалин.
Державний баланс запасів корисних копалин ведеться спеціально
уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного
вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 45. Державна експертиза та оцінка запасів корисних
копалин
Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів
корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на
мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і
кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов
розробки родовища.
Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням
раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних
у них цінних компонентів і підлягають експертизі Державною
комісією України по запасах корисних копалин.
Порядок розробки кондицій на мінеральну сировину
встановлюється Державною комісією України по запасах корисних
копалин.
Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси
корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ,
підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по
запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом
Міністрів України.
Стаття 46. Списання запасів корисних копалин
Видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які
втратили промислове значення, а також втрачені у процесі
видобування або не підтверджені під час наступних
геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища, підлягають
списанню з обліку гірничодобувного підприємства в порядку, що
визначається Кабінетом Міністрів України.
Результати списання з обліку запасів корисних копалин
облікуються у Державному інформаційному геологічному фонді
України.
Стаття 47. Державний облік ділянок надр, наданих у
користування для цілей, не пов'язаних з
видобуванням корисних копалин
Ділянки надр, надані для будівництва та експлуатації
підземних споруд і для інших цілей, не пов'язаних з видобуванням
корисних копалин, підлягають державному обліку Державним комітетом
України по нагляду за охороною праці.
Розділ IV
ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО І ВВЕДЕННЯ В
ЕКСПЛУАТАЦІЮ ГІРНИЧОДОБУВНИХ ОБ'ЄКТІВ, А ТАКОЖ
ПІДЗЕМНИХ СПОРУД, НЕ ПОВ'ЯЗАНИХ З ВИДОБУВАННЯМ
КОРИСНИХ КОПАЛИН
Стаття 48. Особливості проектування гірничодобувних
об'єктів, а також підземних споруд, не
пов'язаних з видобуванням корисних копалин
Проектування гірничодобувних об'єктів і підземних споруд, не
пов'язаних з видобуванням корисних копалин, провадиться на основі
геологічного та іншого вивчення надр з урахуванням комплексного
розвитку регіону та вимог екологічної безпеки.
Проектування гірничодобувних об'єктів провадиться після
попереднього погодження у встановленому законодавством порядку
питань про надання земельної ділянки і гірничого відводу.
Проекти будівництва гірничодобувних об'єктів або підземних
споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому
числі для захоронення відходів виробництва, інших шкідливих
речовин, скидання стічних вод, підлягають екологічній,
науково-технічній та іншим видам експертизи та погодженню в
порядку, встановленому законодавством України.
Стаття 49. Погодження місць розташування гірничодобувних
об'єктів і підземних споруд, не пов'язаних з
видобуванням корисних копалин
Місця розташування гірничодобувних об'єктів і підземних
споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому
числі для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і
матеріалів, захоронення відходів виробництва, інших шкідливих
речовин і скидання стічних вод, до початку проектних робіт
погоджуються з органами державного гірничого нагляду, охорони
навколишнього природного середовища, державного санітарного
нагляду, з територіальними геологічними підприємствами,
відповідними Радами народних депутатів та іншими заінтересованими
органами.
Стаття 50. Основні вимоги до проектування, будівництва і
введення в експлуатацію гірничодобувних об'єктів,
об'єктів по переробці мінеральної сировини,
а також підземних споруд, не пов'язаних з
видобуванням корисних копалин
У проектах будівництва гірничодобувних об'єктів повинні
передбачатися:
1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує
найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних
копалин;
2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки
родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки)
мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне
та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин,
а також використання наявних у них компонентів;
3) раціональне використання розкривних порід при розробці
родовищ корисних копалин;
4) складування, збереження та визначення порядку обліку
корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також
відходів виробництва, що містять корисні компоненти;
5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі
будівництва та експлуатації гірничодобувних об'єктів, та складання
геологічної і маркшейдерської документації;
6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження
грунтового покриву;
7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього
природного середовища.
У проектах будівництва об'єктів по переробці мінеральної
сировини повинні передбачатися:
1) застосування технологічних схем, які забезпечують
раціональне і комплексне вилучення з видобутої мінеральної
сировини наявних у ній компонентів, що мають промислове значення;
2) раціональне використання, утилізацію, знешкодження або
безпечне захоронення відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод
тощо);
3) складування, збереження та визначення порядку обліку
відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не
використовуються;
4) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього
природного середовища.
При проектуванні, будівництві і введенні в експлуатацію
підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин,
повинні забезпечуватися раціональне використання видобутих
гірських порід, а також виконання вимог, зазначених у пунктах 5,