Готівкова іноземна валюта, що видана юридичними особами в уповноваженому банку, використовується виключно на цілі, на які вона отримана. На власників рахунків покладається відповідальність за її цільовим використанням.
Дані правила затвердженні постановою Правління НБУ від 26.03.98 р. № 119 і зареєстровані Міністерством юстиції від 15.04.98 р.
Однією з форм економічної діяльності України є зовнішньоекономічна.
До видів зовнішньоекономічної діяльності належать:
- експорт і імпорт товарів (продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності й інших майнових прав, призначених для продажу), капіталів і робочої сили;
- надання послуг, у т.ч.: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних та ін.;
- наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, учбова й інші кооперації з іноземними суб'єктами господарської діяльності;
- підприємницька діяльність, пов'язана з наданням ліцензій, патентів, "ноу-хау";
- товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі;
- орендні, у тому числі лізингові операції;
- операції з придбання, продажу і обміну валюти на валютних аукціонах і біржах, міжбанківському валютному ринку;
- міжнародні фінансові операції;
- кредитні й розрахункові операції;
- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені законами України.
Іноземна валюта використовується як засіб платежу у розрахунках між резидентами і нерезидентами у межах торгового обороту. Порядок здійснення таких розрахунків встановлений Законом України № 185/94 під 23.09.94 р. "Про порядок здійснення розрахунків її іноземній валюті" (введений до дії з 5.10.94р.).
Підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, відкривають валютні рахунки у комерційних банках, що мають ліцензію Національного банку України (НБУ) на ведення валютних операцій.
Бухгалтерський обік валютних операцій ведеться в національній валюті України (гривнях) з виділенням в аналітичному обліку операцій в іноземній валюті. Для обліку специфічних операцій можуть відкриватися додаткові субрахунки із збереженням номерів діючого плану рахунків.
Основою для бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті є належним чином оформлені документи, їх можна поділити на такі основні групи:
технічна документація — технічні паспорти машин і обладнання, формуляри і опис виробів, інструкції з монтажу, налагоджування, управління і ремонту;
товарно-супроводжуюча документація — сертифікат про якість товару;
транспортна, експедиторська і страхова документація — залізнична накладна та її копія, страховий поліс або сертифікат;
складська документація — документ іноземного комерційного складу, що містить розписку про прийняття товару на зберігання і заставне свідоцтво;
митна документація — вантажна митна декларація, сертифікат про походження товару, довідки про сплату мита. акцизів і зборів, податку на додану вартість,
документи по нестачах і псуванню товару — комерційний акт про нестачі, аварійний сертифікат;
розрахункова документація — рахунок-фактура, розрахункова специфікація, переводний вексель (тратта);
банківська документація — заява про переказ валюти, інкасові доручення, доручення про відкриття акредитиву, чек, доручення на розподіл експортної виручки; виписки операцій по розрахунковому і валютному рахунках.
Відповідно до листа Національного банку України № 19011/629 від 23.02.95 р. дозволено поряд з використанням безготівкових форм розрахунків використання готівкової іноземної валюти у розрахунках нерезидентів з резидентами за експорт продукції і послуги з України.
Крім цього, своїм листом від 18.09. 1996 року НБУ дає роз'яснення щодо затвердження Порядку використання готівки іноземної валюти на території України як засобу платежу при наступних операціях:
1. реалізація товарів та надання послуг під митним контролем без стягнення мита та податків на митній території України;
2. сплата митних платежів і зборів фізичними та юридичними особами;
3. стягнення з нерезидентів дорожніх зборів та оформлення перевезення негабаритних та небезпечних вантажів. Іноземна валюта, що внаслідок цього отримана, підлягає обов'язковій інкасації та продажу на міжбанківській валютній біржі;
4. оплата нерезидентами в’їзних віз на територію України;
5. продажа на території портів, аеропортів, вокзалів білетів на міжнародні пасажирські рейси;
6. продажа паливо-мастильних матеріалів, продуктів харчування і надання послуг нерезидентам на території портів, аеропортів, вокзалів;
7. надання послуг з міжнародних пасажирських перевезень и переправ в прикордонних зонах резидентами;
8. здійснення торгівлі і надання послуг за межами території України на повітряних, морських, річкових човнах и поїздах, котрі надлежать українським фірмам. Ця валюта, що ввозиться, підлягає декларуванню на митниці, та інкасації не пізніше наступного банківського дня і зарахуванню на блоковані рахунки;
9. надання послуг в готелях для обслуговування фізичних осіб нерезидентів;
10.виконання зобов'язань перед фізичними особами – нерезидентами у випадку пред'явлення ними рекламації.
Наказом Міністерства фінансів України № 29 від 14.02.96 р. затверджено "Положення про бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті", яке визначає:
1. Бухгалтерський облік іноземної валюти, що знаходиться в установах банків, ведеться підприємствами на рахунку № 52 "Валютний рахунок".
До зазначеного рахунку відкриваються такі субрахунки:
№ 52-1 "Валютний рахунок в країні"
№ 52-2 "Валютний рахунок за кордоном"
№ 52-3 "Транзитний валютний рахунок".
Бухгалтерський облік готівки в іноземній валюті ведеться на субрахунках:
№ 50-2 "Каса в іноземній валюті",
№ 50-4 "Операційна каса в іноземній валюті".
2. При здійсненні операцій з майном і обов'язками їх вартість для відображення у бухгалтерському обліку підлягає перерахунку у грошову одиницю України за курсом Національного банку України.
3. Перерахунок у грошову одиницю України для відображення операцій у бухгалтерському обліку здійснюється за курсом Національного банку України на дату здійснення операцій в іноземній валюті (табл. 1).
Таблиця 1.1.
Перелік
дат, на які здійснюється перерахунок операцій в іноземній валюті
| № п/п | Зміст операції в іноземній валюті | Дата, яка вважається датою здійснення господарської операції і датою, на яку здійснюється перерахунок |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Реалізація продукції, товарів (робіт, послуг) та інших цінностей за іноземну валюту: а) при визначенні виручки від реалізації за продажною вартістю відвантаженої продукції і товарів, виконаних робіт і послуг (метод нарахування) | Дата митного оформлення продукції, товарів та інших цінностей, що експортуються.Дата підписання документів про фактичне виконання робіт і послуг |
| б) при визначенні виручки від реалізації по надходженню платежу (касовий метод) | Дата зарахування на валютний рахунок або оприбуткування у касі коштів за умови відвантаження (відпуску) продукції, товарів та інших цінностей, фактичного виконання робіт і послуг | |
| 2 | Імпорт сировини, матеріалів, обладнання, товарів, робіт, послуг та інших цінностей | Дата митного оформлення сировини, матеріалів, обладнання та інших цінностей. які імпортуються. Дата підписання документів про фактичне виконання робіт і послуг |
| 3 | Банківські операції на валютних рахунках | Дата зарахування або списування валютних коштів по виписці установ банків |
| 4 | Касові операції з іноземною валютою | Дата оприбуткування або видачі іноземної валюти по касових ордерах, квитанціях обмінних пунктів |
| 5 | Погашення заборгованості в іноземній валюті, виданої працівникам підприємства під звіт для здійснення передбачених витрат | Дата затвердження авансового звіту працівника |
| 6 | Формування розміру Статутного фонду (капіталу) за участю іноземних інвесторів | За курсом, зафіксованим в установчому договорі, але не вище курсу Національного банку України на дату його підписання ' |
| 7 | Утворення заборгованості іноземних інвесторів, які є засновниками підприємства, по внесках до Статутного фонду (капіталу) | Дата підписання установчого договору |
| 8 | Складання бухгалтерської звітності | За останнім курсом котировки у звітному періоді |